Tales of Berseria™

One of my favorite Tales of games with great characters

Это уже моя третья игра в серии и вот мое ни кому не нужное мнение. Эта часть на мой взгляд пока что самая удачная. Графика подтянулась, анимации улучшились, дизайн ГГ просто 11/10). Но что зацепило меня, так это диалоги и юмор. Эта часть первая которая неиронично вызывает улыбку и смех. Сюжет прикольный, боевка кажется легче в освоении чем в предыдущих частях

voregem

6/10 - Tales of Mid Story is boring, gameplay feels clunky, characters are lame, and the game has a bunch of expensive DLC for some reason. Not worth playing this one.

Me encanta el juego, es un tales, tiene muchos detalles bonitos, estoy enamorado de los díalogos in game, personajes memorables y una historia muy interesante e intrigante, pero no deja de ser un puto port que te da más problemas que satisfacciones. Nada optimizado, tengo una tarjeta amd 6900 xt y utilizo el 6% y TODO el juego va con bajas de frames y hasta te marea. Lo venden super caro para ser el port de consolas. La música a veces se detiene, hay combates de la historia que ya no detecta el control y tienes que pelear con el puto teclado y el ratón, en fin. no compren esta basura y vayan por el remasterizado. Como comentario, esperaba una música memorable como el tales of symphonia pero no he encontrado una buena canción salvo la del inicio, las demás son completamente olvidables. Lo voy a acabar con los bajones de frames porque me da pereza comprarlo remasterizado y volver a invertirle otras 40 horas

[h2]Оповідка? Про що? Бер... сер... БЕРСЕРК!? ... А ні, всього лиш ще один пік фікшн...[/h2] Розповіді про Берсерію - це історія про зламаних, колись покинутих разом з собою і посталих перед вибором: здатися, або жити. На цьому можна закінчити вступ і перейти до обсасування гри. Хоча як, обсасування, скоріше плакання. Цю гру можна описати як "Хай тір сюжет у лоу тір геймплеї", і це найдостовірніший короткий опис, який ви тільки побачите. [h3]Сюжет[/h3] Воістину неймовірна історія про людей, доля яких змушує об'єднатися заради однієї мети, при тому що кожен переслідує свою кожну окрему. Ця мета, на перший погляд, більш типова історія про "головні герої проти всього світу". Але чим глибше ви заглибитесь у просуванні по цій меті, тим важче вам буде відірватися від проходження. Загалом цієї графи краще б і не було, бо спойлерів я писати не збираюся, але заоверглейзить щось я завжди можу)). В доповненні до сюжету, спосіб його подання також є великим плюсом гри. Між катсценами та геймплеєм, у вас також з'являються діалогові вставки, дуже схожі на ті, що і у візуальних новеллах. У них всі персонажі обговорюють ту чи іншу тему, роблячи кожного ще глибшим, ніж вони здаються на перший погляд. [h3]Геймплей[/h3] Загалом Берсерія стала моїм "знайомством" з серією Tales та їх підходом геймплею. Аби було зрозуміло стосовно бойового процесу, треба трошки пояснити як воно працює загалом. У вас мається на озброєнні чотири гілки скілів, де ви можете виставити до чотирьох скілів, які можуть комбиться один в одного. Такj; у розпорядженні ви маєте cancel-опції у вигляді Break Soul, унікальна для кожного персонажа опція для екстенда комбо, та Mystic Arte, ульта персонажа та ваш комбо ендер. Це саме базове, що вам на разі прочитання варто знати. Але треба сказати відверто, геймплейно гра дуже смокче. Більше половину часу ви вимушені спамити одну з кнопок, аби спамити якесь комбо поки моб або бос не згнеться. А тепер уявіть що ви мусите робити це на протязі 30 годин, і лише на останні 10 годин ви матимете достатньо скілів аби впроваджувати довгі та цікаві комбінації. Ви звичайно можете знайти комбо лісти на різних форумах (або ж у посібниках стіма), але це все одно в більшості моментів не те, що очікуєш від такої бойової системи. Втім, навіть у такому можна знайти своєрідний інтерес. [h3]Аудіо та візуал[/h3] Звук посередній. Так, я пишу це з кам'яним писком і не приховую за цим якогось рофлу чи сарказму. Воно, загалом, так буває коли посередній саунд-ефект чи пісню просто не запам'ятовуєш, скільки б він не грав під час проходження. Стосовно візуалу не скажеш що прям якийсь пік, але точно не купа. Щось між "норм" до "Обличчя Вельвет таке гарне під час катсцен)))". [h3]Ремастер[/h3] На Розповідь про Берсерію готується перевидання з QoL-нововведеннями та (сподіваюся) вбудованими длс на скіни. Це буде абсолютно ліпше якщо ви притримаєтесь від купівлі оригіналу та візьмете ремастер. 1200 грн це розумна переплата за ваші збережені нерви, повірте (та пікантні костюми на Вельвет з Магілоу). [h3]Соняшник[/h3] Грінд. Єдине що додам, досягнення дозволяють вам всмоктати в себе більше 80% всієї гри, якщо не 90%. 5/10. [h3]Висновок[/h3] Серед більшості тих JRPG що я бачив є поширена біда з сюжетом. Вона полягає у тупих спробах поєднати серйозні теми, на кшталт воєн чи трагедій, та суто японське бачення у процесі подання сюжету. Берсерія, вона... не сильно від цього відійшла. Еджінг та пафос у манері японських, або, ліпше буде сказати, анімешних ігор присутній. Але попри це розробники змогли частково пробити бар'єр цієї "анімешності" та розповісти гідний сюжет. Однозначно, гра вартує вашої уваги. 9/10. Рекомендую! P.S. Ready to sell myself for Magilou)))

从地图东边接任务，然后去西边做任务，最后回东边报告，但是跑图过程极其蛋疼，空旷的地图上放几个怪，然后主角要像散步一样的速度“慢慢”地穿过地图，为什么主角只能走和小跑？做个任务这几趟像过了一百年一样无聊。 此外，主角的立绘是画崩了吧，还没配角好看，难以让我有兴趣看小对话。 剧情大概能猜到什么样的，给我看困了🥱 不适合路人游玩，在今天游玩这样一款游戏像是品鉴一碗82年的臭豆腐，除非你是jrpg的狂热粉丝，否则我想不到任何理由来玩这个。

Every battle in this game: one button assigned to your general good combo. Another button changed per battle to hit as many enemy weaknesses as possible. Mash your general use combo or weakness hitting one if you bothered with some R2 sometimes until the enemy dies. There is a large amount of mechanic bloat that makes things a little confusing or convoluted to understand, but ultimately figuring these things out just makes battles slightly faster. Swapping characters does help a bit but it's not enough imo. The skits and characters are interesting, I honestly enjoyed them a lot. Each member of the main party I was interested in their personal story and creed, with the only one that I ended up losing some interest in was Velvet. The main plot is kind of a meme, almost feels like a parody on edge (at least up to 25hrs in). Cutscenes with any amount of action are a little rough, some events are a little funny how they're framed (everyone stands still as villian walks/runs away, etc). Overall I was mixed on a lot, but the gameplay wearing on me after a while is less forgivable than a story I don't care for even though I enjoy the characters. I tried twice to get through this game, stopping ~20 hours in and this time ~25 hours in for the same reasons.

This is my first Tales of game in the series. I found out about it from the manga adaptation that my local library managed to have on hand, and I was curious so I dug a little deeper to find out it was a game with good acclaim. Several years later I finally bought it on steam and finished it today, right down to all the sidequests. The game has very good writing, I can see why it's considered one of the more darker thought out plots in the series. I loved all the characters and their dynamics with each other as the story progressed, if you're into that I recommend playing this game. I will admit some faults such as the combat system sometimes being repetitive and tedious, the music most of the time is somewhat generic (the opening song by FLOW and certain themes are good though), and other little small issues. Don't let that stop you from giving this game a chance though!

I wish Velvet was my mom.