Brothers - A Tale of Two Sons

[h1]Brothers - A Tale of Two Sons: душевна пригода[/h1] Чудова емоційна гра про двох братів, які разом проходять складну і небезпечну подорож. [i]Без слів, коротка, але душевна[/i], з гарною історією та моментами, які змушують задуматися. Графіка проста, але приємна, а музика добре доповнює атмосферу. [h2]8/10[/h2] Класна гра для двох на один вечір.

[h1]Шизокооп із самим собою[/h1] https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3773228949 Мені подобається пришибленність Юсуфа Фареса. У хорошому сенсі. Так само, як і всі ігри Hazelight. І через стільки років я нарешті вперше відкрив для себе його перше творіння – Казку про двох братків. Чи змогла вона мене здивувати? Чи став я поважати його ще більше? І чи варта гра уваги 13 років по тому? Саме про це сьогодні й поговоримо. Бажаю приємного читання. 😊 [h3]✅ Пройдено на Деці[/h3] Brothers справила в мене враження, ніби її створювали з думкою саме про портативний формат. Хоча і до популяризації таких пристроїв залишалось ще чимало часу. Вона не перевантажує інтерфейсом, не вимагає постійно вдивлятися в дрібний текст і чудово відчувається навіть під час коротких ігрових сесій. Якимось чином уже в першій роботі Фареса впізнається його майбутній фірмовий почерк – мультяшний, яскравий і такий привабливий. За візуальним стилем гра дуже красива, і найкраще це розкривається під час проходження прямо у твоїх руках. Тож запустити Brothers на Steam Deck виявилося ідеальним комбо для яскравого вечора. [h3]Ніфіга не зрозуміло, але дуже цікаво[/h3] Однією картинкою все не обмежується, бо головною наративною фішкою гри є вигадана мова. І ситуація з нею майже 1в1, як коли приїжджаєш у гості до родичів з дітьми. Уявіть, що протягом усієї гри персонажі говоритимуть: 6-7, larp, NPC, mogging та іншу зумерську біліберду. Ось ніби й спілкуєтеся однією мовою, але все одно доводиться переходити на мову глухонімих, швидко перетворюючи розмову на танці бабуїнів біля багаття. У самій грі приблизно те саме, і через кілька хвилин вже сам починаєш добудовувати сенс подій. Бо інтонації, жести, міміка персонажів працюють досить добре, щоб субтитри раптом стали непотрібними. Ну а наприкінці ще й руками помахають, щоб вже дійшло навіть до задніх рядів. Незважаючи на мовний бар’єр, це анітрохи не заважає зануренню. І в якийсь момент ловиш себе на думці, що вже непогано розумієш цю нісенітницю. Насправді мені навіть сподобалося, що гра не намагається нічого пояснювати. Вона просто довіряє тобі. Сьогодні це здається майже розкішшю, коли більшість сучасних ігор звикли пережовувати навіть найочевидніші речі. [h3]Криві руки, два брати-акробати[/h3] Якщо розповідь дивує своєю незвичною мовою, то ігровий процес робить це через необхідність керувати обома персонажами одночасно. І в першу годину звикання я сидів з обличчям Кевіна Харта, а мозок регулярно видавав звук критичної помилки Windows. Найсмішніше, що спочатку в моїй голові йшов протест проти такого керування всіма можливими способами. А потім раптом клацає якийсь внутрішній перемикач, і пальці починають діяти майже на автоматі. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3773233461 Хоча Brothers спочатку створювалася для одного гравця, за бажанням є також можливість запросити друга на кооперативне проходження. Але я б не радив так знайомитися з історією вперше, оскільки це може сильно розмазати наративну ідею. Це скоріше варіант для повторного проходження або щоб не було нудно здобувати досягнення самому. У якийсь момент мені стало цікаво, чи намагався взагалі хтось повторити подібну механіку. Тому я спеціально почав шукати приклади і, по суті, знайшов усього три гри: The World Ends With You, Astral Chain і Phogs. За майже 20 років з моменту виходу TWEWY ми отримали ще рівно ТРИ гри з… як це взагалі назвати? Кооперативом для інтровертів? І причина, мабуть, банальна. Таку механіку складно пояснити в трейлері, складно продавати й ще складніше зробити так, щоб вона не дратувала. Гра ж дивним чином перетворює цей потенційний недолік на головну перевагу. І тепер я чудово розумію, чому геймдизайнер перейшов до повноцінних кооперативів, зробивши її своїм першим і останнім експериментом із подібним задумом. У 2013 році такий ризик спрацював. Чи спрацював би він сьогодні? Гадаю, навряд чи. Чесно кажучи, це одна з ігор, після яких дивуєшся не тому, що вона існує. А тому, що після неї майже ніхто не наважився піти тим самим шляхом. Навіть наступні ігри самого Фареса, хоча й базуються на взаємодії двох гравців, вже не справляють такого ефекту. Вони вимагають дуету, тоді як Brothers змушує одну людину буквально стати двома персонажами одночасно. І це навіть трохи сумно. Не тому, що всі повинні були копіювати формулу. А тому, що настільки незвичайні експерименти сьогодні трапляються дедалі рідше. Якщо шукати 100% аналог, то його, мабуть, немає й донині. [h3]Висновки[/h3] Brothers – A Tale of Two Sons змогла здивувати мене, навіть після знайомства зі Split Fiction. Особливо цікаво проходити її вже маючи досвід наступних творінь Hazelight. Зазвичай у таких випадках перші роботи сприймаються лише як чернетка майбутніх ідей, але тут усе навпаки. Попри набагато простіші механіки, ніж у майбутніх іграх Hazelight, і коротку тривалість, брати все ще чудово тримаються як коротка, цілісна подорож на один вечір. Гра довела, що Юсеф Фарес вміє не тільки створювати кооперативні ігри з адреналіновим калейдоскопом механік, а й досить дорослі історії. Складається враження, що надалі він свідомо змістив акцент із драматичної історії на емоції від самого процесу спільної гри. І це зовсім не означає, що його нові ігри стали гіршими. Просто вони викликають інші емоції. Brothers хоче занурити в себе і залишити тебе наодинці, тоді як Split Fiction чи It Takes Two більше прагнуть подарувати фан та спільні спогади. Тому не дайте яскравій оболонці гри вас обдурити, за якою ховаються ріки крові, напружена музика, тема самогубства, насилля та трупи велетнів після війни. При цьому залишаючи тебе із несподівано дорослими висновками після титрів. З релізом Brothers – A Tale of Two Sons світ уперше познайомився з новаторством тоді ще нікому не відомого лівансько-шведського геймдизайнера. Який сьогодні абсолютно заслужено має статус «короля кооперативу». Перший гучний старт йому дали саме брати, де він показав лише 1% своєї безмежної винахідливості. Найкращим доказом моїх слів залишається сама гра, яка все ще продовжує дивувати. Бо саме з таких трохи божевільних ідей інколи народжуються тайтли, які через 13 років усе ще ні на що не схожі. Окрема подяка [b][url=https://steamcommunity.com/id/SondriAttanoOfficial]Sondri[/url][/b] за такий класний підгон. Інакше я, найімовірніше, ще довго відкладав би знайомство з цією грою. А тепер шкодую, що не пройшов її значно раніше. Також дякую і вам за увагу, дорогі читачі! І до зустрічі в наступній рецензії. 🫶 https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3774044075 [h1]8/10[/h1]

A little boy in a tough world, but every now and then, the world shows its beauty.

Short, simple, and emotionally devastating I loved Brothers – A Tale of Two Sons, mainly because of how it uses its controls to tell the story instead of just cutscenes. Having each brother mapped to one side of the controller sounds simple at first, but the game does some really clever things with that setup as you move through the world and solve puzzles together. There’s almost no dialogue, but you still end up understanding the brothers and their bond just through their animations, reactions, and how they help each other across obstacles. The environments are beautiful but quiet, which makes the emotional moments hit even harder when they happen. It’s a short game, but it uses its time really well, and there are a few moments near the end that stuck with me way longer than I expected. If you like story-driven games that actually use gameplay to make you feel something, this one is absolutely worth playing.

Прошел на одном дыхании. Купил Brothers - A Tale of Two Sons очень давно и не играл в неё так как думал что она играется исключительно вдвоём. Игра удивила своим необычным управлением, механиками (головоломки) которое используют это необычное уплавление)). Ну и сам сюжет который на первый взгляд выглядит довольно банально и предсказуемо пока ты не пройдешь игру до конца. Единственный минус что игра очень короткая но после прохождение оставляет сильные эмоции. Игра стоит ознакомление мне понравилась 10/10

Not Recommended

[h1] Два сердца, одно путешествие [/h1] [i] Вот она, настоящая поэма о любви, утрате и братской связи, которая затрагивает самые тонкие струны души. Погружаясь в этот волшебный мир, становишься свидетелем невероятного путешествия двух братьев, каждый из которых олицетворяет уникальные качества и чувства, но вместе они представляют собой нечто гораздо большее. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3369251083 С первых минут игры ощущается, как каждая деталь продумана до мелочей. Управляя обоими братьями одновременно, погружаешься в уникальный игровой процесс, который требует не только ловкости, но и слаженности действий. Играя вдвоем, скорее всего, такие навыки легче осуществить. Однако мне пришлось примерить роль обоих братьев в соло. В любом случае это не просто механика, это метафора отношений: каждый шаг, каждое препятствие — это символ того, как важно поддерживать друг друга в трудные времена. Все локации, от зеленых лесов до мрачных пещер, наполнены атмосферой, которая завораживает. Звуковое сопровождение подчеркивает эмоции и создает невероятный фон для путешествия. А музыка проникает в сердце и заставляет переживать радость и утрату вместе с героями. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3391437816 Но самое ценное — это история. Может показаться, что это сказка о приключениях, но на самом деле это глубокое исследование человеческих отношений, любви и жертвенности. Игра заставляет задуматься о том, что значит быть братом, о том, как важно поддерживать друг друга в самые трудные моменты. Все имеет значение, и осознаешь, что само путешествие — это не только физическое, но и эмоциональное испытание. Полученный опыт научит ценить моменты, которые проводим с близкими, и напомнит о том, как важно быть рядом в трудные времена. Эта игра тронула мое сердце и оставила неизгладимый след в душе... [/i]

<兄弟：双子传说> 这是原版 有官中，画面一点也不差 ~游戏操作花样很多~ 加上开场和收场一共9个章节。 流程并不长，故事辛酸又感人。 ···感觉能当寓言故事··· https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3628036524 https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3628040937 https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3628099945 这游戏的画面设置是真的少，但至少我直到通用的窗口快捷键Alt+Enter。 操作也非常特别，要1个手柄控制2个人，比较反直觉。 其实就是日常的肌肉记忆和实际操作不一样感觉别扭罢了，不过玩着还是很新奇的，特别是手柄操作。 手柄操作很简单，左摇杆和LT操作哥哥，右摇杆和RT操作弟弟。LB/RB横移视角。 看着操作似乎很合理很简单，实际操作起来特别容易找不着北，最好的方式还是2人同时朝着同样的方向移动，不然我总能让他们两越走越远··· 好在游戏有空气墙，不然我操控的角色肯定动不动就掉到不知道哪个沟里··· 剧情流水账： [spoiler] 简单概括游戏剧情就是，父亲重病需要解药，但解药很遥远于是兄弟两出发寻找解药，中途解救了猫头鹰，还救下了白骨精。哥哥被白骨精蛊惑后进入洞穴最终兄弟两干掉了白骨精，可哥哥也被偷袭凉了。 弟弟获取解药却无法救治哥哥于是将哥哥埋在了解药的树下，猫头鹰此时休息够了载着弟弟回家，父亲病好了，可惜哥哥却不在了。 开场白： 海边山崖树下，弟弟在母亲墓碑前祭奠母亲并回想起失去母亲的那刻。雨天，母亲落水了，但弟弟却没有力气拉起母亲，最后母亲再也没回来了··· 这时候突然母亲的灵魂从墓碑里出来并安慰弟弟··· 没多久弟弟就被哥哥叫过来推车了，父亲病重不停咳嗽，哥哥打算将父亲送往对面的白发医生那。 哥哥将父亲抬上车，弟弟前面拉，哥哥后面推。通过几个小机关到达白发医生家。 白发医生似乎无能为力，但给了哥哥一个卷轴，似乎需要收集某种药材。 于是哥哥弟弟带着卷轴出发了。 兄弟两被城里的不讲理的坏孩子堵在桥上，于是无奈从桥下游泳到对面，弟弟怕水，于是哥哥让弟弟抓着自己过河。 到达对岸坏孩子又把城门关上了，于是兄弟俩从边上的山坡爬墙进入城里。一路到达羊圈，坏孩子再次堵门。 不过这次弟弟使用机关放出牧羊犬，坏孩子怕狗被小狗追着逃了。 通过瀑布的吊桥，弟弟会拿一盆水泼到守门大爷身上还哈哈大笑，哥哥则拿着卷轴给大爷看，大爷虽然不高兴但还是给兄弟放下吊桥让他们过河。 第一章： 继续前进，向村民打听目标位置，推开大门进入农田区域，躲避恶犬爬上山坡放飞小鸟，像老鼠一样进入跑步机关，并使用山羊替代老鼠。 到达山顶遇到巨人，哥哥将卷轴展开给巨人看，巨人知道目的地，并一路帮兄弟两通过悬崖峭壁。 最后落下深井并给兄弟两指明方向。 第二章： 通过小洞穴进入矿井区域，这里有很多机械机关。 抬着铁棍阻断齿轮让水轮机停摆过河，使用机关控制悬浮楼梯和桥梁，抓住铁链到达新的区域，甚至还能看到巨人在下方挖矿。 中途翻跃老旧的墙壁时发生坍塌，好在有惊无险地到达新区域，这里会看到女巨人被关在笼子里，还能看到守卫的钥匙就在背后。 弟弟悄悄前往守卫那取得钥匙后开门，哥哥操作机关让受伤的女巨人逃离笼子，但女巨人二话不说就爬上高台离开了！弟弟看不过去呼唤对方帮忙却引来守卫，看到女巨人消失了开始搜索。 弟弟吸引守卫到笼子里，哥哥操作开关将守卫关到笼子里，此时女巨人拿着铁链回来了，兄弟两顺着铁链和指引逃离这里。 即将离开矿井时候，另一名巨人出现并拉着女巨人到达高台了。可就在此时守卫突然从高处出现阻止兄弟两离开！ 兄弟两再次合作，弟弟吸引守卫撞断铁链，哥哥操纵开关将冲到中间的巨人丢入燃烧的矿井中··· 离开矿井后哥哥掏出卷轴询问巨人，巨人帮哥哥指明了目的地。 兄弟两告别巨人出发，白发医生那照顾着他们父亲。 第三章： 夜晚，兄弟两篝火边上发现狼群的踪影，警觉性好的哥哥抓起火把叫醒弟弟挥动火把驱赶狼群。 一路走到墓地，展开卷轴询问边上教堂里的人，对方帮忙指明方向并打开铁门后回去继续睡觉··· 兄弟两前进时遇上了狼，由于火把在进入教堂附近发现有灯就丢了··· 兄弟被狼驱赶到悬崖边上并跳下湍急的河道，一路辗转，在不同河道漂流躲避荆棘怪险些分离，最后弟弟落水哥哥跳水救下几乎窒息的弟弟。 此时弟弟做梦梦见了母亲，而且母亲还变得超大，她一只手将兄弟两送上高台，弟弟能摸到母亲，还看到母亲另外一只手压着父亲！弟弟急忙让哥哥过来帮忙，却发现哥哥不知为何和弟弟打起来并将弟弟掐屎。 第四章： 醒来后是哥哥救下了落水的弟弟。继续前进会遇到一准备上吊却被兄弟两阻止后在地上哭的人，边上的房子似乎失火了··· 继续前进会看到一座驻立在山顶的高塔式城堡，可惜进入城堡的桥面塌了，不过山顶似乎有滑翔机，兄弟两骑上在山脚的山羊跳上山。 在山顶的滑翔机建筑那帮大爷处理机关后乘坐滑翔机开始朝着高塔城堡飞去，经过山洞，即将飞到城堡时被受惊起飞的鸟群撞坏了机翼迫降在桥梁下方。 兄弟两从滑翔机上取得绳子绑在两人身上使用荡秋千的方式爬上桥，接着到达高塔大门，但这里房门紧闭，于是兄弟两通过窗户爬进房间天花板，再进入房间。 从这里开始就会感觉主角其实是老鼠的化身，巨人才是普通人类。 房间里兄弟两救下一只被关在笼子里的四足猫头鹰一一样会飞的鸟，鸟儿载着兄弟两到一片空地后凉了··· 哥哥看着凉了的鸟儿捡起散落在地上的羽毛想起了过去和父亲钓鱼的场景，那时候浮漂上就有一羽毛。 第五章： 继续前进进入巨人战场区域，有很多巨人狮体并且血流成河。在这能让哥哥吹响巨人的号角，弟弟吹不响，吹响号角后甚至其他号角回应！ 穿过地洞，穿过满是鲜血的地洞下的小瀑布会让兄弟两变血红，穿过正常瀑布会恢复正常模样。 兄弟两看到下方有个神奇的教会组织正抓了一漂亮美女，兄弟两伪装成血人并变成那个教会崇拜的神灵救下漂亮美女！救下她之后教会也发现被忽悠了，不过兄弟两已经和美女逃离了··· 进入下水道区域，哥哥给美女看了画像，美女指了指船只，兄弟两和美女一块上船··· 第六章： 船只进入冰川区域，小心避开随时跳起来的大鱼儿。 上岸跟着美女到达一冰封的锯木厂，里面的人都像被施了法一样被瞬间冰封的样子··· 使用锯子锯断树木到达城墙边，墙边会看到很多反抗的人以及后面的投石车！推动投石车压过前方的冰雕让投石车上的冰块碎裂并能用，使用投石车将美女和弟弟送到城墙上进入城市！ 城市内能看到一只隐身的巨形怪物，主角们一开始躲在冰雕后面模仿冰雕的动作来躲避怪物，一路躲避到一间房子里，结果还是被发现了，怪物直接把房顶整个揭开丢出去，主角们则一路逃到桥对岸，怪物也一路追，但显然桥面无法支撑怪物的体重最后怪物连桥摔了下去。 第七章： 美女拉着哥哥一路走到她的洞穴那，弟弟怎么劝说都全不过··· 进入白骨精洞穴，果然对方马上熄灯把兄弟俩结成球。不过好在弟弟突然醒了并叫醒哥哥开始Boss战，弟弟滚蜘蛛球，哥哥拔断大蜘蛛的脚！但就在即将把所有脚都拔断的时候小哥被蜘蛛捅了一刀，蜘蛛女也很快凉了··· 此时老父亲似乎有所预感突然惊醒，被白发医生拉回床上静养。 兄弟这，弟弟扶着哥哥逃离蜘蛛洞穴，到达了最终的目的地，一颗很漂亮的树下，可惜哥哥已经不行了，弟弟去树顶上取得传说中包治百病的水，可惜回到树下的时候哥哥已经凉了，包治百病的水对哥哥已经无效了··· 伤心的弟弟哭着埋葬了哥哥··· 这时候那只之前倒地的鸟儿突然找到了弟弟！！惊了，我还以为那鸟狗带了···原来没有···（也可能那只鸟儿就是生活在那树上的，毕竟上面有鸟巢） 就这样鸟儿载着弟弟回到村子的沙滩上（为哈不送到医生家门口！？） 收场白 一路飞跃之前经过的所有路线，从天明飞到夜晚，猫头鹰鸟在沙滩降落，弟弟带着解药前往医生家，在经过小河时候他再次恐惧水，此时母亲的灵魂突然出现并为他打气，弟弟似乎还听到了哥哥的声音！ 此时操作弟弟要带着按哥哥的操作键就能过河，后面的扳手机关和跳跃也是同理，将解药交给医生后弟弟也累的倒地睡着了··· 阳光明媚的一天，弟弟去母亲墓碑前看父亲，母亲墓碑边上立着哥哥的墓碑，父亲在墓碑前痛哭，弟弟很坚强地安慰父亲，远处猫头鹰鸟在空中飞离··· ~演员表~ ~THE END~ [/spoiler]

Brothers - A Tale of Two Sons is a fantasy game. Break out your Xbox controller as this game is designed to control two characters at the same time. Gameplay is a twin stick walking simulator. This game uses the Unreal 3 engine. Seabreeze did a great job with the graphics. The story seems to be inspired by Tomb Raider and similar games. This game is also available on the Xbox 360. I played this on my Dell Precision 3480 with Intel Xe Arc graphics and RTX A500 graphics.