The Callisto Protocol™

Do not waste your money on this game, the only thing this game has going for it is some nice visuals and that's it. The combat is one of the worst I've ever seen and I see 0 reason to finish this mess of a game.

игру не заслуженно поливают коричневыми массами, любителям коридорных хорроров рекомендую. Прошел с кайфом

Callisto Protocol - представитель редкого среди ААА игр жанра - survival-horror, в редком для крупнобюджетных игр сеттинге космического Sci-Fi. Это роднит его с известной серией Dead Space. Действие игры происходит в не очень далеком будущем, в котором люди расселились по солнечной системе. Главный герой - Джейкоб Ли - космический дальнобойщик, перевозящий грузы вместе с напарником между планетами. Очередной рейс из тюрьмы Black Iron, расположенной на спутнике Юпитера, Каллисто, омрачается встречей с проникшими на борт террористами и заканчивается крушением недалеко от злополучного исправительного заведения. Прибывшие на место падения охранники быстро захватывают выживших и помещают в тюрьму заключенными. Но отсидка в местах не столь отдаленных отменяется почти сразу же вспыхнувшими бунтом и эпидемией неизвестной болезни, превращающей людей в кровожадных тварей.

story wise was good but the guns and gameplay was very mhm and half of the time i just use my stun club and the blocks is a bit off at times so u will get bs hits but besides that i think this game gets over hated for no reason it not the worse game in the world but if u like story go for it and for the dlc dont bother playing it so bad

已通关，刚好处在及格线的游戏，战斗系统前2个小时比较有趣，后面就疲乏了。好消息是通关时长很短，不用受罪很久。 全价非常不推荐购买。 折扣时可以入手体验一下

Cons: * Game contained Denuvo @ launch which is why I didn't buy it until now. * Game contains EOS (Epic Online Services). * Game is very poorly optimized. There will be a good bit of stuttering during gameplay and when I check my GPU / CPU utilization logs, neither is maxed out or even close - CPU usually running 30-60% utilization. GPU around 60-75%. 32GB of RAM, never gets close to maxed out. The graphics look fantastic but I can see why a number of people really struggled to run it at all. When I turn about 90 degrees, that's usually when I'll see a bit of stutter. Game is loaded on an NVME drive as well so texture loading isn't an issue. I suspect the game engine itself is just struggling in a general sense. * THE GAME'S ENDING - (and I'm referring to the "Final Transmission" DLC - was terrible) - I can totally see why it was a financial failure and there were a bunch of layoffs at the studio. Better learn how to write better endings, folks. The "Final Transmission" ending killed any interest I had in a sequel. * The game dev went with AMD instead of NVidia for the upscaling tech so no DLSS in this game, sadly. * Half the time at least when I launch the game it launches to a black screen that I have to login to Windows as another user (switch user) to close the process and then re-launch it. Again, it's clear this game was not very well optimized or debugged. * The game seems to struggle with true "Fullscreen" mode - I think this ties in with the aforementioned issue of it not wanting to launch sometimes. Seems to launch better in "Fullscreen Border" mode, but that is well-known to have lower performance than true Fullscreen. * When it comes to the combat system, which is where I see a lot of complaints from gamers, the dev team was likely going for a frantic, chaotic system. I don't mind it that much, but it definitely could use some refinement - if more than one enemy engages you, it's very difficult to manage because the movement system is so slow and clunky. If it had smoother movement and a better dodge mechanic it wouldn't be too bad. The fact that you can't smoothly switch weapons in combat (it's slow and clunky and nearly impossible in close quarters with multiple enemies, usually leading to deaths that would be very easily avoidable if you could grab another weapon out of your holster without the game canceling the process constantly). * There's a section in the game where you have to slide through a sewer passage at high speed and a mechanic where you have to avoid the fan blades as they turn in that section - you can barely see anything and one touch and you die - this is a game mechanic that I have always detested - you have to give the player some leeway - one touch and the player dies? All that type of mechanic does is infuriate the player and break immersion as it is mostly outside of their control unless they know that thing is coming. Another section where you're falling and they don't tell you that it transitions from a cutscene to an actual playable scene, so you just go splat until the checkpoint respawn where you have to try to control your character as he's falling and this area as well you can barely see the holes open up or move far enough distance to avoid hitting them - these sequences are just awful - all they result in are cheap deaths where the only result is ticking off the player and ruining immersion - developers really should get away from these types of situations. Just make these into cutscenes, or give the player some survivability so it's not a one mistake and you're dead situation. If they don't know it's coming they'll absolutely die on the first several encounters and just end up irritated. * Similar to the above there are combat encounters where, even on lower difficulty, one hit and you're dead such as with the robot security drones - you have no cover and have to fight them at times and one hit and you're dead - the game, at times, is so unforgiving that it totally ruins any immersion the player may have had. I saw a comment on another review where someone said it was as if these game devs knew how to make graphics but it was their first try at making a game - that definitely comes through bigtime here for this point and for the number of bugs in the game. * Switching weapons in combat can be frustrating - in the back half of the game there are more frantic situations with more enemies where you are going to run out of ammo in guns and need to switch weapons versus reloading and switching weapons is not very quick or intuitive and can lead to more "cheap deaths" simply because the mechanics are so clunky. * The "Fan Traps" in the vents in the later levels...wow that was a really bad idea that makes no sense at all and again, like the earlier aforementioned situations where you have one-hit-and-die mechanics, all these did was infuriate me and make me want to lower the review score. Not even remotely fun. Pros: * Excellent graphics & graphical lighting effects - easily one of the best I've played in terms of just the visual quality. Kudos to the dev team on that. Animation quality is also exceptional - you can tell they must have mo-capped basically everything which was very well-done. * Building on the above, the sound quality is fantastic - the whole movie / quality feel of the situation of the game's narrative they just did an awesome job of. You really feel like you're there. * Game has had Denuvo removed. Hope they learn something from this as the game is a well-known financial failure at this point - many gamers will not purchase games that have Denuvo in them. If you make a good game, people will buy it. Be consumer friendly. Don't put anti consumer DRM that affects performance in your games and prevents people from ever truly owning the product and that's exactly what Denuvo does - makes the player dependent on Denuvo servers which is nonsense. That's why I don't pay for any game that has Denuvo. * I like the main character in the game, Jacob, he's pretty cool, seems like a reasonable dude that you can relate to. * I really liked the style of the game - it's a relatively linear game where you can still do a little exploring for some extra gear / supplies, and I really like that - it flows in a way where it feels like you're in a movie. I think the open world stuff is fun sometimes but I don't dislike linear games at all. This game was really well-constructed in terms of just the gameplay style and the way the story was told. * The view out into space from certain parts of the map are really cool and well-done - the views of Jupiter up close as you're orbiting it is just awesome. I love space stuff, so it's great to see newer games like this do such a nice job of rendering space-related objects. * Enjoyed the parts with Jacob & Dani during the game when they finally warmed up to each other and worked together. * The game's story up to the end was pretty darn good and had me completely roped in throughout, particularly the sections where Jacob was working with Dani - I was actively rooting for both of them to survive and get through things. Too bad they completely wrecked this franchise with the final ending in the "Final Transmission" DLC. * Game was not "woke". * No extra launchers required. Game Length: ~10 hours for the base game, and around ~2-3 hours for the "Final Transmission" DLC. Final Rating: 5/10 - Overall, factoring the "Final Transmission" DLC into the score. As noted above, I had a really good time for most of the game but holy heck does the "Final Transmission" DLC completely ruin it.

The Callisto Protocol - Impresiones tras 8,7 horas de juego Apartado gráfico Sin duda, uno de los puntos más fuertes de The Callisto Protocol es su apartado visual. La calidad gráfica y el nivel de detalle lucen impecables, y hasta el momento no he experimentado problemas de rendimiento ni fallos técnicos que afecten la experiencia. Los escenarios están muy bien construidos y cuentan con una cantidad impresionante de detalles. Los ambientes transmiten perfectamente la atmósfera de tensión y supervivencia que busca el juego. Además, las animaciones del protagonista se sienten muy naturales y realistas. Acciones como subir y bajar escaleras, trepar muros, descender de zonas elevadas o simplemente moverse por los escenarios están muy bien logradas y aportan mucha inmersión. Historia Todavía no he terminado el juego, por lo que considero este apartado como una impresión preliminar. Según algunos comentarios que he leído, la campaña no es demasiado larga, pero hasta el momento me mantiene bastante entretenido e interesado en lo que sucede. La trama avanza de forma que invita a seguir jugando para descubrir qué ocurrirá después, y los personajes me han resultado agradables. En especial me ha gustado Dani, personaje que me llamó la atención desde su aparición. Además, soy fan de Karen Fukuhara desde que la conocí en The Boys, por lo que fue un detalle que me gustó bastante. Cuando termine el juego actualizaré este apartado con una opinión más completa, pero por ahora la historia va por muy buen camino. Mecánicas y jugabilidad La mecánica de esquiva me pareció interesante desde el inicio. Es fácil acostumbrarse a ella y entender cómo funciona durante los combates uno contra uno. Sin embargo, cuando aparecen varios enemigos al mismo tiempo la situación se complica bastante, ya que puedes esquivar a un enemigo y recibir el ataque o proyectil de otro. Algunas zonas me resultaron difíciles y tuve que repetirlas varias veces antes de superarlas. Aun así, me gustó mucho la manera en que el juego incentiva el uso del entorno para sobrevivir. El guante gravitacional permite aprovechar elementos del escenario para eliminar enemigos sin necesidad de enfrentarlos directamente. Recuerdo especialmente una zona donde debía vaciar el agua de unas alcantarillas. Después de morir varias veces intentando combatir normalmente, finalmente me di cuenta de que podía lanzar a los enemigos hacia un vacío cercano. Utilicé esa estrategia con varios monstruos y logré superar la sección de forma mucho más rápida y segura. Son momentos como ese los que hacen que las mecánicas resulten satisfactorias. Es cierto que el sistema de combate puede volverse repetitivo con la fórmula de esquivar, golpear, esquivar y contraatacar. Sin embargo, personalmente me sigue divirtiendo. Disfruto bastante la sensación de encadenar esquivas y responder con golpes sin recibir daño. Más de una vez me encontré completamente concentrado intentando devolver cada golpe mientras evitaba que los enemigos me tocaran. Enemigos En este apartado todavía no puedo emitir una opinión definitiva porque no he terminado el juego. Sin embargo, una de mis primeras decepciones ha sido la aparente falta de variedad entre los enemigos comunes. Hasta donde he llegado, la mayoría comparten diseños y comportamientos muy similares, diferenciándose principalmente por algunos cambios visuales o pequeñas variaciones. Al principio no me molestó demasiado, pero con el paso de las horas empecé a notar esa repetición. Eso sí, hay un enemigo que ya se ganó mi odio absoluto: el Spitter. Sus ataques a distancia son especialmente molestos cuando estoy concentrado peleando contra otros enemigos cuerpo a cuerpo, generando situaciones bastante estresantes durante algunos combates. Inspiración y similitudes con Dead Space Hay un detalle que no sabía exactamente en qué apartado colocar, pero creo que merece una mención especial. No sé si habré sido el único en notarlo, pero me resultó inevitable encontrar muchas similitudes entre The Callisto Protocol y Dead Space. Considerando que ambos juegos comparten al mismo creador, esto no debería sorprender demasiado, especialmente para quienes hemos jugado la saga. A lo largo de mi partida encontré varias mecánicas, objetos, escenarios y situaciones que me hicieron recordar constantemente a Dead Space. Un ejemplo claro es el guante gravitacional. Aunque funciona de manera diferente y cuenta con ciertas limitaciones, me recordó inmediatamente a la combinación entre la estasis y la cinética de Isaac Clarke. Permite atraer objetos, lanzar enemigos y aprovechar el entorno durante los combates, aunque con un uso más restringido debido a la energía disponible. También encontré algunos guiños que parecen referencias directas para los fanáticos de la saga. En cierto momento se puede encontrar el cuerpo de un guardia junto a un mensaje escrito en una pared que, si recuerdo bien, decía algo parecido a "corta sus tentáculos". Fue imposible no pensar en la icónica frase "corta sus extremidades" de Dead Space. Puede ser una coincidencia, pero personalmente lo interpreté como un homenaje bastante simpático. Otra secuencia que me recordó mucho a la franquicia ocurre cuando una nave impacta contra una torre y Jacob cae al vacío. Durante la caída debemos esquivar escombros y estructuras moviéndonos entre los espacios libres. La escena me hizo pensar inmediatamente en algunas secciones de Dead Space 2 y Dead Space 3 donde también debíamos controlar la trayectoria del personaje mientras evitábamos obstáculos. Incluso los conductos de ventilación me trajeron recuerdos de Dead Space. Las secciones donde Jacob debe arrastrarse por espacios estrechos me recordaron bastante a los ductos utilizados en aquella saga. Entiendo que este recurso también aparece en otros videojuegos y suele utilizarse para ocultar tiempos de carga, pero debido al género y al estilo general de The Callisto Protocol, la comparación me resultó inevitable. Lejos de verlo como algo negativo, considero que estas similitudes son parte de la identidad del juego. Como fan de Dead Space, fue interesante reconocer estas influencias y pequeños guiños mientras avanzaba en la historia. Conclusión provisional Tras 8,7 horas de juego, The Callisto Protocol me está dejando una impresión positiva. Su apartado gráfico es excelente, la historia ha logrado mantener mi interés y las mecánicas, aunque algo repetitivas, siguen resultándome entretenidas. Por el momento, mi principal crítica está relacionada con la limitada variedad de enemigos que he encontrado. Aun así, tengo interés en seguir avanzando para ver cómo evoluciona la historia y si el juego introduce nuevos desafíos en las horas finales. No le canto victoria ni lo considero una obra maestra todavía, principalmente porque aún no lo he terminado. Sin embargo, todo lo que he visto hasta ahora me ha dejado una experiencia bastante positiva. Es entretenido, visualmente impresionante y ofrece algunos desafíos interesantes, especialmente para alguien que todavía se está familiarizando con ciertas mecánicas del combate. Por ahora seguiré avanzando y disfrutando de la experiencia. Cuando termine el juego actualizaré esta reseña con una opinión definitiva... si es que me acuerdo de hacerlo y la pereza no me gana antes.

Коротке враження після проходження: Не такий страшний чорт, як його малюють. Після прочитання відгуків, я думав що це буде один з найпаскудніших горор-ігор на ринку, але пройшовши гру до кінця, хочу сказати, що після патчів і оновлень Callisto Protocol в гарному технічному стані і від неї можна отримувати певне задоволення. Особисто мені ця в'язниця не влилась в душу, я б її назвав досить таки нудною і заплутаною локацією, але ось поверхня Калісто та стара в'язниця - досить таки класні локації, у яких з навігацією все набагато краще. Геймплей прикольний, найбільше всього нагадує Dead Space. Це і очевидно, бо головою розробки був Глен Скофілд, якого називають батьком Dead Space. Розповідати багато не буду, бо якщо ви не грали в Dead Space і хочете грати в Callisto - то йдіть проходіть Dead Space. В заключенні хочу сказати, що якщо ви шукали щось подібне на Dead Space, або хочете постріляти в ворогів, економлячи боєприпаси, то Callisto Protocol може бути гарним варіантом, особливо якщо його взяти на величезному розпродажі.

Wow, so far I'm on the Medical facility part and this game has really impressed me like few do. It has a great atmosphere and sound design. I find the character relatable with what's been happening so far and no really annoying bits of the story or dialogue. The game mechanics feel realistic and well crafted, the combat is kind of easy right now but you need to foresee the enemies combos and position to have the upper hand and dodge everything. It also feels heavy and weighty. Like walking. It is a Dead Space style game of course but I rather find it unique in the same sci-fi Horror seed of concept. Now, I really enjoy horror games, I'm a die hard fan of Outlast, the first Dead Space, and I always buy Horror games with a mindset of enjoying the setting and situations that the genre provokes. And this game is definitely great in that regard. You are in a maximum security jail on the moon and a virus that creates a kind of zombies breaks out. You barely arrived and you don't know the place. Now you need to escape and there is gore and destruction everywhere. I mean, this types of games truly appeal to me as a Horror fan. If you are a Horror fan, consider buying this game. I find that I almost never like the games with "Overwhelmingly Positive" reviews in Steam. And I always end up liking games with "Mixed" reviews. Really is like this thing some people say: "If the critics hate it, it must be great." Well, and lastly, the game has amazing graphics and looks well optimized. I've just played it for less than 2 hours by the time of this review. But it has impressed me so far. I will update this review after I finish it and spend a couple more hours on it. UPDATE AFTER I FINISHED THE GAME IN HARDCORE AND TRIED RIOT MODE: Okay so I just finished the game, and wow! I was surprised by the length, variety, and ways that the gameplay changes throughout the chapters. Honestly, I think this is one of the best Horror game I've ever played. Definitely in my Top 3 (before the Outlast Saga and Dead Space). I have seen other reviews and I think that the consesus on the game is positive. But about the negative reviews that complain about combat, story, and game loop. Well. Listen. COMBAT The combat can feel repetitive if you don't make use of the guns, the environment, the explosives, and different combos that you can do. You can take out every enemy in a room in multiple different ways. But if you stay just using the baton... well, of course it will be repetitive. That's why you need to manage resources to buy bullets. Because in hard mode they are very scarce. So about the combat, I feel like it's a good and solid combat system if you use the variety of guns and environmental hazards, STORY People saying this is a "generic sci-fi horror story". Well I don't expect a Tarantino movie playing a Horror game. The bad guys are scary. Do they look generic? Well you can go picky looking for movies and concept art done in this genre and they look similar. Basically zombies, weird alien creatures and robots. But... Is it not better to just put a positive filter and take in every character and bit of the story as something fascinating from that world? I mean, I hear people going through the story with a negative filter and defensive lenses trying to pick every little similarity on the genre like this story should revolutionize the storytelling of the Horror genre. No, is just alien zombies, bio terrorism and corporate greed. It's exactly like if Dead Space and Outlast had a baby (making the similarity with the necro zombies and Murkoff). It is an exposition of this kind of story with likeable characters (if you can relax and just enjoy), hardcore situations, and very cool sci-fi concepts. All mixed together to tell a good enough story. I mean, I played Death Stranding and didn't liked it because it's constant exposition for like 20 minutes each few steps. This game doesn't do that, the main thing is gameplay. The in-game cinematics are short, sweet, and concise. The story is mostly told with the dialogues in gameplay. So the story is good. Relax and have fun. GAME LOOP Yeah you maybe are about to arrive somewhere and then you fall or something happens and you have to kill some more and find another way in some parts of the game. I mean, if you like to combat and loot. And spend some good hours playing this, I don't see the problem. This game is very, very long. Especially on Hardcore Difficulty. Is not a rush. Take the atmosphere, enjoy the ride. And well, I want to finish saying that I hope there's a part 2 someday. If you go on YouTube, there are a lot of nay-sayers about this game. People that can't play a game and have fun, they need every game to be a GTA with a Christopher Nolan film. And I mean, ironically this is as good as it gets for AAA games and I like it. I love this game as a Horror fan and I wanted to support the devs by buying the season pass after I realized that it was my type of game. So if you like Horror, give it a try!

Я завжди вважав Каллісто просто нормальною грою. Нічим, що заслуговувало б особливої уваги. Однак після того, як я навіки замарав свою душу об Dead Space Remake (далі DSR), той богохульний шмат лайна, створений у найсекретніших лабораторіях ЦРУ жертвами десяти поколінь інцесту у якості біологічної зброї, що лоботомізує гравця та понижує його рівень інтелекту до рівня кліща з їжачої дупи, я поглянув на Каллісто з іншого боку. І почав цінувати її більше. [h3]По-перше, одразу відчувається тактильність.[/h3] Джейкоб, на відміну від Айзека, має вагу. Він не може носитися у важкому костюмі, наче Усейн Болт під героїном: у заліплених біомасою коридорах він ледве відриває ноги від підлоги, у затоплених проходах йому доводиться грести уперед, а у завірюху він ледь плентається через вітер та сніг. Все це ніколи не відчувається надто повільно чи надто швидко, надто легко чи надто важко. Рух переданий ідеально. Будь-який удар у ближньому бою відчувається настільки соковито, що складається враження, ніби актори на зйомках motion capture реально когось до смерті кийком забивали, аби зняти якомога видовищніше, на відміну від боїв у DSR, які наче знімали для вітчизняних серіалів, де актори бояться поранити одне одного. Те ж саме стосується стрілянини: як же розкішно розлітаються противники від дробовика, як вони реагують на втрату кінцівки від черги з гвинтівки, як віддача з магнума веде ствол у сторону. Кожна зброя має свою поведінку і веде себе по-своєму. В той час, як зброя в DSR відчувається як пластмасовий пістолет, придбаний тобою у жовтому кіоску в далекому дитинстві, а некроморфи — плюшевими іграшками, що слугували за мішені. [h3]Потім в око впадають персонажі.[/h3] На відміну від DSR, де весь каст складається з пускаючих слину дегенератів, що відкривають пельку з будь-якої нагоди, аби вилити на тебе відро якогось нудного ниття або клішованого кліше, герої Каллісто відкривають рота, лише коли їм є що сказати, і завжди у тему. Зайвих реплік там майже нема, і це рідкість для сучасного геймдеву, який не вміє вчасно затикати персонажів. А ще ж є подача реплік. Виразно, з емоціями, не боючись ані понизити голос, ані підвищити його. З розкішною якістю звуку на додачу. Віриш просто кожному слову. Порівняйте це з DSR, де для озвучення знайшли якихось угашених бомжів з вокзалу, і ті за пляшку пива записали усі репліки на диктофон Нокії 3310. А оскільки була вже пізня година, то щоб їх не вигнали з вокзалу, репліки вони записували пошепки. Також варто зазначити, що у Каллісто ніхто ніколи не починає нити про одностатеве кохання чи місгендерні прононси. Бо це хоррор про виживання у космосі, бляха, а не цирк з клоунами. Як і не побачиш цього ані в записках, а ні на дверях туалету. [h3]Ще згодом помічаєш, що тут є деталі з оригінального Dead Space, які не потрапили до римейку.[/h3] Мутанти активно користуються вентиляціями, Джейкоб має різні анімації залежно від рівня здоров'я, має анімації під час простою, під час ходьби, має купу концептуальних анімацій: під снігопадом, у воді, навприсядки. Після смерті трупи певний час здригаються і щупаки з ран продовжуть рухатися. Звучить, як нічого особливого, а скільки імерсивності додає. [h3]Ще пізніше починаєш дивуватися, наскільки тут чіткий звук.[/h3] На слух можеш вловити, за яким поворотом який монстр ходить, як зловісно лунає ехо від клацання запальничкою у довгому темному коридорі, як щось підкрадається зі стелі. А музику, що викликала б прилив адреналіну на рівному місці, я востаннє чув в Alien: Isolation. Знімаю капелюха перед Finishing Move. Хлопці гідно перейняли естафету у Джейсона Грейвза. А от перед ким я не знімаю капелюха, то це перед бічом, якого взяли на роль композитора DSR. Він, мабуть, продрих увесь процес звукозапису, бо повністю просрав те, що робило Dead Space страшним — звук. Приклади всратості звуку є у моїй [url=https://steamcommunity.com/id/_Afterdark_/recommended/1693980/]рецензії.[/url] [h3]В певний момент ловиш себе на думці, що катсцени тут на рівні ігор від Соні.[/h3] Постанова, якість анімацій, освітлення, екшен, звук, бачиш кожну пору на шкірі героїв, кожну краплину поту, блиск в очах. А потім пригадуєш, як у катсценах DSR у Айзека заламуються руки під неможливими кутами, як він проходить крізь стіни чи йому повністю паралізує нижню частину тіла. Лише порівнявши ці дві гри, я зрозумів, наскільки ближча Каллісто до оригінального Dead Space, аніж жахливий римейк. Тому вважаю своїм обов'язком виразити за це вдячність у вигляді позитивного відгука.