Prince of Persia: The Two Thrones™

Prince of Persia: The Two Thrones Є ігри, які проходиш один раз і забуваєш. А є ті, що назавжди залишаються частиною дитинства. Для мене Prince of Persia: The Two Thrones саме така. Це моя найулюбленіша частина всієї серії, до якої хочеться повертатися навіть сьогодні. Після школи все було просто: швидше додому, увімкнути комп'ютер і знову стрибати дахами Вавилона. Тоді здавалося, що красивішої гри вже не існує. Паркур, пастки, ефектні добивання, музика... усе це створювало неймовірну атмосферу пригод. Найбільше мені запам'яталися перегони на колісниці. Вони були настільки драйвовими, що серце починало битися швидше. Щоправда, іноді моя колісниця знайомилася зі стінами частіше, ніж із фінішем. Але кого це зупиняло? І, звісно, Темний Принц. У дитинстві це була найкрутіша механіка, яку тільки можна було вигадати. Герой ставав сильнішим, використовував ланцюг замість звичайної зброї, а його внутрішній голос постійно додавав напруги. Було відчуття, ніби гра дорослішала разом із тобою. Єдине, що роками не давало мені спокою, це перша велика битва. Саме на цьому моменті гра щоразу ламала всі мої плани. Через якийсь дивний баг Принц просто відмовлявся виконувати потрібний стрибок, без якого пройти цей епізод було неможливо. Після десятків спроб я вже був упевнений, що далі гри для мене просто не існує. А от другові пощастило куди більше. У нього гра теж видала баг, але цього разу на його користь. Принц провалився крізь текстури, і замість чергового перезапуску гра просто завантажила наступний рівень. Виходить, поки я намагався чесно пройти цей момент, він знайшов найшвидший спосіб потрапити далі... навіть якщо сам про це не здогадувався. Саме за такі моменти я й люблю старі ігри. Вони могли ламатися у найбільш несподіваний момент, але це лише додавало історій, які згадуєш через багато років із посмішкою. Prince of Persia: The Two Thrones для мене назавжди залишиться справжньою класикою. Це гра, яка подарувала незабутні емоції, навчила не здаватися... і ненав'язливо нагадала, що іноді найкоротший шлях до перемоги лежить не через майстерність, а через дуже дивний баг.

Well ........ to begin with, this was one of my childhood favourites. Back then I completed this game about 3-5 times or so. There's nothing to not like about the game. Every camera angle, every interactive button works for what is to come. I played this after about 10 years and on the hardest setting. The traps, puzzles, historical design and absolute cinema of a story just makes me wonder how long did it take for them to research and design this game. Regardless I'll forever love and cherish this game franchise. A big thanks to the developers. Love y'all. PS: Perhaps its time for a remake of this game ......... that will attract more players with better graphics. Dont change the storyline tho.

+++

Всей "оригинальной" трилогии можно выдать ремастер/ремейк. С новым, современным управлением и оснасткой. Сейчас играть в такое чуть сложновато, именно по большей части из-за технических огрехов. Во всём остальном игра прекрасна и давала игрокам новые штуки дрюки с каждой игрой. Теперь мы "заражены", но на пол шишечки, наполовину. В этом режиме можем крушить врагов и терять здоровье. Графика стала красочнее и крутить время стало ещё круче. Красивый экшн и нормальные драки. Сюжет простенький, клишированный и прям классический-восточный. Визирь как всегда мpaзь. Эх, раньше было лучше, раньше было хорошо..Старые Ubisoft вызывают радость, нынешние печаль.

Тоже хорошая часть! Два принца, тьма и свет. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3216382656

Difficulty Overall : 4/10 Approximate Amount of Time Required for 100% : 15-20 hours. (but no achievements on steam). Single Playthrough Time Required : 8 hours. After so many years, coming back to this adventure reminded me why I fell in love with this series in the first place. It strikes the perfect balance between challenging platforming, satisfying combat, clever puzzles, and a story that keeps you invested from beginning to end. The level design constantly encourages exploration without becoming frustrating, and every area feels distinct and memorable. The darker moments add tension without overshadowing the game’s charm, while the soundtrack and atmosphere make every location feel alive. Even today, the controls remain responsive, and the gameplay has aged far better than many action-adventure games from the same era. For me, this is the peak of the franchise. Replaying it after all these years was an incredible experience, bringing back memories while reminding me just how well-crafted it really is. Some games lose their magic over time and this one never did.

one of the best games ever made

This game does not work well, lot of bugs and crashes. Even a slight change in the settings and controls crashes the game.

TOO MANY BAGS I STUCK ON THE CHAIN

This game f;ucking sucks ass