На мою думку, це найслабша гра з трійки сучасних DOOM. Так, тут покращена графіка в рази, візуал на висоті. Але щось не чіпляє так, як попередні частини. Ні, гра мені сподобалась, але інші дві сподобалися більше, особливо DOOM Eternal - мій улюблений.
Класно, що розробники експерементують, роблять новий геймплей і нові механіки - за це респект. Є навіть щось в цьому геймплеї від щита, якийсь свій шарм. Але головна проблема в тому, що гра ну дуууже легка, навіть на КОШМАРІ. На кожного босса я витратив від сили три спроби, а фінального взагалі переміг з першої. І це на "кошмарі" - як це розуміти?. Я очікував хардкора, як це було раніше, а отримав казуальний режим. Та й боссів тих майже не було, десятки чаптерів проходиш і немає ні одного.(Так, я знаю, що ви скажете, що є персональні налаштування складності, але який в цьому сенс? Я хочу, щоб розробник дав мені збалансований експіріенс, а не сидіти і викручувати все вручну)
Також сюжет тут банально дитячий, але це не біда. Дум - це не про сюжет. Це просто шум на фоні. А ось геймплей - те що треба. Стрільба зроблена дуже плавно й приємно, а персонажа ти сприймаєш як танка - вся його тяжкість буквально відчувається. Також, таке нововведення, як щит, - прикольна тема. Воно змінює всю складову гри і дозволяє розробникам створювати нові геймплейні перешкоди.
Ось, наприклад, парирування. На початку здається чимось прикольним, але потім набридає, якщо чесно. І під кінець все зводиться до: ПКМ, ЛКМ, ПКМ, ПКМ, ЛКМ. Тобі навіть рухатися не треба, якщо поряд немає противників. В Eternal тебе змушували танцювати по арені, а The Dark Ages частіше змушує стояти на місці й чекати зеленого проджектайла.
А ще зник менеджмент ресурсів: дифіциту патронів немає, їх завжди тут вдосталь, а навіть якщо закінчаться, то легко поповнюються. Немає такого, що ти бережеш бензопилу на випадок нестачі патронів і продумуєш, як кого вбивати, використовуючи весь арсенал. В цій же грі можна пройти її одним дробовиком, забивши болт на всі інші гани.
Ще чомусь прибрали всякі випробування, по типу отримування рун. Де була якась спеціальна задача, яка приносила задоволення і ще й давала прикольну нагороду. А тут просто все видається просто так, за миле лічіко.
Зброя тепер поділяється на 2 типи, де можна грати тільки одним обраним, що зводиться до гри тільки сильнішою зброєю, а про іншу ти забуваєш на всю гру. Наприклад, дробовики, як тільки з'являється двостволка, про звичайний дробовик забуваєш назавжди. В мене особисто так і було.
Ще пару слів про сегменти з меха-роботом і драконом. Ну супер якісь одноманітні місії, де ти тупо спамиш кнопку атаки і подекуди доджиш удари, що не викликає жодної складності. На початку це відчувається як щось драйвове, але потім набридає. Те саме з моментами з кулеметом, де просто спам затиснутим ЛКМ.
Музика, як завжди, на висоті. Треки, звісно, не так сильно запам'ятовуються, як раніше, але качають і шикарно задають тон грі.
А ще, ця гра ну дуже вимоглива до заліза, і ціна за 20 годин геймплею кусається. Щоб пограти з нормальним фпс і графікою, потрібно мати ядерний колайдер.
А загалом це той самий Дум для тестостерованих мужиків, де ти знищуєш натовпи деманюг. Топчик, гра мені сподобалася. Звісно, є свої мінуси, але гра добротна. Любителям таких шутерів явно зайде. Дум Гай солірує.
