Atelier Rorona ~The Alchemist of Arland~ DX

Влетіла в Арланд з певними побоюваннями, бо чула багато стрьомних речей про часові обмеження... але чорт виявився не таким страшним, як його малюють. Замість стресу від дедлайнів я отримала якусь залежність від циклу виконання завдань, а разом із тим, регулярну порцію дофамінів. Оце відчуття "ще один квестик і виходжу" - це про цю гру. Реально встигала дуже багато, і зазвичай ще мала запасний час. Під кінець останнього року все дійшло до такого абсурду, що я здавала предмети для основного завдання в перший же день, бо вже все мала під рукою (і це було сліпе проходження). Але думаю, що тут важливу роль зіграло ще те, що в мене вже було загальне розуміння алхімії завдяки Райзі, тому і в'їхати у все було не складно. Історія легка емоційно, тож морально в грі відпочиваєш. Але є одна річ, яка мені не сподобалась - це якісь недоречні жартики сексуального характеру від дорослої персонажки стосовно Ророни, якій 14 років на початку гри. До речі, досліджувала це питання, у виданні для Північної Америки були зроблені зміни стосовно віку деяких персонажів, і гг там на 3 роки старша. Дуже розумію, для чого це зробили, але мені просто було некомфортно в такі моменти, бо інфа про її оригінальний/японський вік вже була закарбована в моїй пам'яті настільки сильно, як знання про те, що Земля кругла. Плюс, дуже крінжанула від кінцівки з одним персонажем, який мені в принципі дуже подобався всю гру, він виступав практично батьківською фігурою для Ророни і поводив себе дуже гідно, але в кінці [spoiler] якогось біса вирішив натякнути Ророні, що хоче одружитися з нею. До слова, їй на той момент 17, йому 49.[/spoiler] Як добре, що Ророна дурбелик і нічого не зрозуміла, посміялися собі й перейшли до титрів. Але для чого це було? Питання риторичне. Коротше, з віком тут все якось мутно... Японська версія, не японська версія. Де канон, а де не канон... Nothing is true, everything is permitted більше підходить для Ательє Ророни, ніж для асасинів, присягаюся. В цілому, такого в грі небагато, і я можу закрити на це очі, але лиш тому, що Ророні поміняли вік в інших виданнях гри. Саме тому відгук позитивний. В інших аспектах - прекрасна гра. Хоч і старенька вже, але має свій шарм.

Ну що ж. Одразу зауважу, що порт кривуватий, переважно тим, що майже всі меню будуть підвисати, бачив набагато гірше й воно мені не муляло, але якщо шо є фікс. Також не грав раніше в жодну гру в серії, але маю багато що сказати. [h2]Mahou Shoujo Maker[/h2] Про сюжет буду мало, бо сюжету тут не те щоб багато, взагалі перші годин 5 в мене пішло, щоб "розпробувати" гру, спочатку вона мені не зайшла, потім я зловив вайб аніме про айдолів 80х (привіт магічним дівчатам Мамі чи Юмі) й пішло норм, але сумарно під обгорткою милоти ховався Princess Maker. Себто ви можете пройти гру годин десь за 15-20, не побачивши 80% подій, додатковий рік (він існує, про це згодом) та хороше закінчення, мовчу вже про те, що для цього гру доведеться починати наново ще раз (вам лишать хіба гроші, декор та спорядження, більше нічого). Тобто якщо обмеження в часі здаються проблемою цієї гри - ні, обмеження в часі це не бексторі героїв, де без посібника ви ніц не допетраєте, що в умовну повню року першого, місяця десятого треба зафейлити створення предмету, щоб отримати унікальну штуку й передати її персу. Чи що оцю штуку, що на позір потрібна для одного квесту й ви ще зверху таку ж отримаєте безкоштовно, вам потім буде так конче треба, а її вже нема, всьо. А ще що боси будуть тонким шаром розмазувати вас по кожному данжу й ваш рівень чи спорядження матимуть мінімальне значення в порівнянні зі статами предметів, за якими треба окремо полювати, для чого треба вбити боса, якого ви не можете вбити, бо... ну ясно? Та, гру можна пройти на базове закінчення без цього от всього, але ж. Попри те, що гра мені сподобалась, на додатковому році я здався, просто всьо, робити все те саме наново + посібник я не готовий. Тут же хочу зауважити про додатковий рік, позаяк він оповідає про героїнь наступних двох ігор (Тоторі та Меруру). Себто суто гіпотетично в ідеальному світі (та, ймовірно, уяві розробників) треба грати всі ігри на перше базове закінчення, потім повертатися до першої (цієї) й грати додатковий рік, щоб віддуплити лор та\чи не нахапатись бісових спойлерів. А потім перепроходити все наново, щоб побачити весь той мізер сюжету, що тут є. Дуже сумнівне задоволення попри те, що я люблю грінд, тут просто він страшенно душний чи радше дуже сильно про бої з данжами, які тупо з'їдять увесь ваш час на завдання (й просто, бо спецатаки в героїнь дуже доооовгіііі й не промотуються), бо лише дорога до чергової печери триватиме кілька діб, а підготовка до бою з частиною босів - одне повне проходження. Якщо пощастить отримати потрібні стати й перенести їх на щось (посібники рекомендують меблі, я з ними згоден), щоб не повторювати увесь процес наново. Налякав? Здебільшого просто треба було це все проговорити й видихнути, бо якби я писав відгук на початку, ближче до кінця та зараз (де я відкрив НГ+, подивився на нього, впевнено сказав "ніт!" та й закрив, може колись повернуся й переграю, але це не точно), це були б три зовсім різні відгуки. Тож тепер я перейду до частини, де все ж хвалитиму гру. Так, це от таке суто японське "милі дівчата роблять милі речі" + трііішечки фансервісу та пироги (Ророна одержима пирогами, крім купи рецептів пирогів тут є спецатака з пирогом, є навіть окреме закінчення про пироги! Не дарма ж вони вже в опенінгу спокушають), в обгортці страшного сну перфекціоніста, бо ви тотально не встигатимете за всім, але й помізкувати доведеться, безстосовно того, що гра справді розрахована на мінімум два проходження. [quote]人はゴンドラに乗り漂い流れる Люди сідають до гондол й поволі дрейфують 出会いそして別れ Зустрічі, згодом прощання 短い真夏 Таке коротке літо 哀しみとよろこびくり返して Журба та радість повторюються наново. Sakamoto Maaya - 青い瞳 (з аніме Tenkuu no Escaflowne, переклад українською мій, в ритм було ліньки заморочуватися)[/quote] В якомусь сенсі тут таке типове "на героїню вивалили 10500 зобов'язань, але вона незграбна няшка, тому радо побіжить варити зілля, вбивати драконів й загалом робити всю роботу в королівстві", при цьому оточуючі будуть з нею поводитись, як з незграбною няшкою, що б вона не робила. Але гадаю саме в цій буденності з дрібкою магії і є своєрідний шарм, так само як без обмежень зі строками я б і сам з нею сидів пироги пік з усього на світі, а не оце от все. Бо з одного боку хочеться все встигнути та перетицяти, але гра змушує обирати найважливіше й через це її видається замало, хочеться ще. А проблема її в тому, що "ще" хочеться не так само, як вже було, в цьому сенсі додатковий рік допомагає стосовно досліджень підземель та алхімії, але там зовсім інша дрібка сюжету й дограти попередні штуки у вас не буде змоги. Я б не рекомендував саме цю частину\серію всім, зважаючи на попередні абзаци, але й поганою її назвати не можу. Вона просто специфічна, але направду вельми мила, при тому не настільки, щоб від сиропності почало нудити, хіба від штампів, бо їх тут добряче відсипали, але мені це муляло ще менше, бо взаємодій між героями тут самісінький мінімум.

[h1]シリーズ未経験者でも遊びやすい[/h1] 但しEDがトゥルー・グッド・ノーマル・パイ職人・お金持ち・冒険者・バッドに加え、個別EDが8種類あり、全ED回収はいささか苦労するので時間と根性が必要である。 [h1]周回プレイの引き継ぎ要素[/h1] 「装備品」「所持金」「内装」「図鑑アイテムの特性」が引き継がれるため、これらを強化しながら進めるのが攻略のポイント。一度軌道に乗れば攻略はかなり楽になる。 [h1]辛いところ[/h1] 複数のEDがあるため、そのたびにEDムービーが流れる。しかしムービーはスキップできず、周回するたびに同じ映像が終わるまで待たなければならない。 ホムンクルスの性別（男と女）によるCG回収の手間。 マップ上の岩を爆弾で壊して進む場面があるが、爆弾の威力が足りず先へ進めなくなることがあり、ストレスを感じる場面もある。

My first ever Atelier game of the franchise. For me, this game is really for anime fans like me that enjoys watching cozy genres. Then adding the Alchemy gameplay into a catchy story is a huge plus and let's you feel like the real Rorona, hehe. Gameplay wise, this game has time limits so it's a warning for those who just wants to chill because you are bounded by it for a game that is heavily focused on crafting and gathering materials. It's fair to say that it will force you to do tasks rushed heartedly. But for me, it adds a spice to the immersion. It's a cup of tea not everyone would like, but if you are in for a cozy and heart-warming story with cute characters, you can try this one. Hehe

Iksel gives you a taste of his meat~

打完一章才发现出门左转有口井可以打水T^T

272元 老遊戲大家評論都差不多了，說些其他的吧。 首先放到現在已經沒什麼大問題，至少破關三次都沒有延遲感，或是閃退之類的BUG發生過。 然後以現在來說，遊戲很樸素，簡單風格那樣。 不是很喜歡日式RPG風格或是不聽語音對話的，應該就不適合這個遊戲。 遊戲內容在第一周目的時候，應該是最有趣的時候。 未知的探索，未知的材料收集，煉金配方的合成。 一切都是新鮮感！ 如果不上網查攻略的話，第一周目能達到普通結局就很棒了， 所以我玩了第二周目，為了拚好結局，只是第二周目就好膩哩... 因為第二周目可以繼承些裝備與金錢，但是你不查攻略玩，還是很難達成好結局。 所以又玩了第三周目，此時已經是膩到不行...，只好修改遊戲來快速跳過農場作業。 這遊戲最大的缺點就是任務材料都是隨機，玩第三次才發現到。 如果不特意去刷，或是不知道這個機制，很難達成你想要的結局... 有些劇情也是很難觸發，除非巧合碰到或是上網看攻略。 雖然玩遊戲看攻略不是我的風格，但是如果你想玩快樂點或是想要某個結局，還是看攻略玩吧。 不過我覺得第一周目什麼都不要看去玩比較快樂，第二周目就盡情地修改或是看攻略玩。 然後值得一提的就是亞蘭德的居民都小氣巴拉老臉皮的有毛病，一堆高難度委託的酬勞都好少。 卻還有臉要求什麼高品質之類的條件...，更可惡的是有人出合理點的酬勞就會出來靠北一下。 師傅不爽是有原因的...也許倒閉收店去其他國家經營才是真正的好結局。

Cute and simple rpg. Nice relaxing pace from the darker RPGs.

[h2]作为 [strike]年轻人[/strike] 老登的第一部炼金工房还挺合适？[/h2] 其实我从不可思议系列就开始关注炼金工房了 [strike]谁不喜欢萌萌二次元RPG呢？[/strike] ，但本着买新不买旧，同时又想从系列作第一部开始体验的原则，反而陆续买了莱莎1和优米雅........结果它们成了我steam中买得最亏的游戏，加起来就玩了10个小时，血亏好几百（顺便一提，我还买了隔壁的[strike]《爱央的炼金工房》[/strike]《蔚蓝反射》，那更是顶级画风配低级游戏性的典范 [strike]又亏几百[/strike]） 虽说如此，但我内心中的萌萌二次元之魂却没有就此熄灭。机缘巧合下刷到了B站的炼金工房全系列入坑推荐视频，这才恍然大悟：原来有问题的不是我，是gust啊！于是毅然决定顶着被无数玩家诟病的限时与模拟经营系统，入坑亚兰德系列。 [strike]但我得承认托托莉和露露亚的人设是重要因素，岸田梅尔是对的！[/strike] 言归正传，A11的限时与模拟经营系统，对于喜欢收集的玩家而言无疑是十分折磨的 [strike]哈哈还好我不是[/strike]，因为过于紧张的游戏节奏与老游戏常见的引导缺失，导致许多收集目标在不看攻略、单周目、或是不SL的前提下几乎无法达成。但反过来，限时也是对玩家的时间资源管理的极强正反馈，还能减少我最讨厌的刷刷刷环节。同时令我惊讶的是，经营或策略游戏中常见的 “破局后的无聊时间”，居然完全没有在A11中出现，时间限制直到游戏结束始终在给我施加压力 而在剧情方面A11也令人惊喜，几乎每隔几天都会有一个事件，虽然事件都不长但都是全配音，事件剧情也毫不敷衍。而各个可入队角色也做了好感度系统，人设也比较讨喜。 [strike]为什么好像没多少人喜欢库酱？真的有人可以拒绝金发傲娇但实际上最关心你有时因为担心会在窗外花坛上偷听因为害羞每次都会让柜台小姐转达感谢碰到陌生人直接哈气但其实是为了保护你吵架后强装镇定但其实慌得不行到处找人帮忙最后甚至入赘到炼金工房当社长的青梅竹马大小姐吗？[/strike]

Pretty good.