the white chamber

[h1]Comentario Analítico: "The White Chamber"[/h1] Habiendo arrancado como poco más que un proyecto universitario para luego ser extendido al calibre de un producto completo, [b]The White Chamber[/b] acabó estrenando a modo de Freeware en 2005 a manos de [b]Studio Trophis[/b] por medio del [b]Wintermute Engine[/b]. Se trata de una [b]Aventura Gráfica Point and Click[/b] de [b]Horror[/b] y [b]Ciencia Ficción[/b] protagonizada por [b]Sarah Ericson[/b], con quien vamos a ir desentramando lo que sea que haya ocurrido en las instalación espacial en la que despertó. Es bastante breve, no reinventa la rueda y sufre de algunas carencias respecto al audio (Cuando [b]Sarah[/b] habla se escucha un notorio ruido blanco de fondo; y en ocasiones sus diálogos y los de otros personajes están a niveles de volumen dispares); pero son estas aristas las que aprecio de productos independientes que brillan por su ambición artística a pesar de la precariedad que traen de presupuesto. Me recuerda a clásicos como la adaptación jugable de [b]I Have No Mouth and I Must Scream[/b] o a uno de mis juegos favoritos, véase [b]Garage: Bad Dream Adventure[/b]. Tampoco es un juego muy complicado y por si fuera poco se nos permite guardar y cargar partida en cualquier momento, algo que va a ser de mucha utilidad considerando los varios finales alternativos que ocurrirán si morimos por el camino. Y respecto a éstos, [b]The White Chamber[/b] cuenta con 4 finales dependientes a una estadística oculta llamada '[b]Karma[/b]' que va a aumentar o disminuir en función a las decisiones que tomemos por el camino, dando lugar así a 1 de estos finales. [list] [*] [b]Tormented Ending[/b] (Requiere 0 de Karma). [*] [b]Damned Ending[/b] (Requiere entre 1 y 2 de Karma). [*] [b]Redemption Ending[/b] (Requiere entre 3 y 5 de Karma). [*] [b]Comedy Ending[/b] (Requiere 6 de Karma). [/list] A nuestro nivel de [b]Karma[/b] lo podemos chusmear en el pizarrón de la sala superior, allí cada línea de tiza es un punto. Respecto a [b]Studio Trophis[/b]; el equipo estaba constituido por 3 integrantes, [b]Richard Perrin[/b], [b]Paul Johnson[/b] y [b]Zakir Rahman[/b], y antes de separarse en 2009 contaron con un lindo historial de producciones animadas partiendo en el 2003 además de la publicación de una precuela de [b]The White Chamber[/b] en formato audio-drama. Me llamó la atención que su sitio en [b]Wikipedia[/b] destacase que estaban trabajando en otro juego, [b]For The Game[/b], no obstante la única información al respecto en línea es tan sólo un par de párrafos y una ilustración en un archivo .pdf en el sitio web oficial del estudio. En 2014 el mismo trío que realizó [b]The White Chamber[/b] se reunió para arrancar a trabajar en una remasterización que por poco podría haberse considerado un remake, pues los escenarios, sprites, interfaz y animaciones iban a estar rehechas desde cero. En los sitios web de [b]Locked Door Puzzle[/b] y [b]Adventure's Index[/b] (Nombres a los que ahora responden dos de los desarrolladores) continúa hoy disponible información respecto a esta remasterización, incluyendo un trailer muy completo que en tan sólo 1 minuto sirvió para indicar cuán profesional lucía este lavado de cara. Sin embargo en 2024 y ya a una década de haber sido anunciada, uno de los devs contestó en los foros de [b]Steam[/b] que a esta remasterización no se la pudo completar por problemas de comunicación y tiempo, por lo que acabó cancelándose. Para quien le interese, en el sitio oficial de [b]Studio Trophis[/b] publicaron el código fuente. Por mucho que en [b]Steam[/b] esté a 3 dólares, el juego es en realidad [b]Freeware[/b] y se puede descargar gratuitamente en línea, comprarlo acá es para quienes quieran apoyar a los devs. Junto a esta reseña también le dediqué un video-análisis, para quien quiera verlo dejo acá el enlace: https://youtu.be/KXbpapUmYNU?si=o1yU7wQYO9jcNKkn [b]¿En conclusión?[/b] Un clásico de culto, grotesco y entretenido por su corta duración. En 4.3 horas registradas me saqué todos los logros, pero mi primer partida me tomó algo de una hora y 10 minutos.

Молода жінка прокидається в схожій на труну скрині посеред темної кімнати й майже одразу розуміє, що знаходиться в космосі. Вона не пам'ятає, хто вона така й що це за місце, хоча пригадує призначення певних предметів та машинерії. Що вона тут робить, чи є тут інші люди та чи зможе вона забратися звідси?.. [quote]Vision の腐敗 (of decay) Here is a hell on earth I felt a chill the GazettE - THE SUICIDE CIRCUS (і далі, в дужках переклад)[/quote] Це римейк безкоштовної студентської гри 2005го року, в неї дуже специфічний стиль та очевидний й наполегливий акцент на гротеск, себто криваві подробиці в дуже великих кількостях, поціновувачам окремо рекомендую. Попри це в грі є сюжет та лор, які в цій версії навіть не приховані, а виділені окремим пунктом меню. Я б радив повернутися до них пізніше, бо без повного проходження ви ніц не зрозумієте, а також звертаю увагу, що це майже повністю аудіофайли без субтитрів (грав англійською й позаяк секретний аудіофайл теж англійською, ну ви пойняли), тож якщо хочете зрозуміти, що там відбулося, добре знання англійської\німецької дуже знадобиться. Звісно ж це якщо ви хочете саме зрозуміти лор та отримати пояснення подіям в грі, там досить цікавий концепт, особливо зважаючи на оригінальну дату виходу. [quote]The disappointment that increases [TICK-TACK...] Nobody can rewind time Don't look away Suicide circus[/quote] Ігролад тут простий й весь крім одного моменту вимагає тицяння мишкою, завдання логічні та не важкі, збереження можна робити будь-коли, тож можна отримати більшість закінчень за одне проходження, а можна поекспериментувати, бо тут є трохи прихованих цікавинок та навіть одне своєрідне "зась!", якщо зробити дещо до того, як це стане сюжетно обумовлено (себто, скажімо, під час другого проходження гри). Мої майже чотири години це дослідження всього, що я зміг знайти та перетицяти, гру можна пройти за півтори години, але ви пропустите весь сюжет та отримаєте посередній жахастик про каліцтва, що за таку смішну ціну теж непогано, але гра може запропонувати більше. Мальовка та стиль специфічні, в мене тепер в голові це навіки стилістичний кросовер Югіо! та Завойовника Зіма, ніц не знаю, люблю обидва фендома. А от музику б зауважив окремо, вона сюди дуже пасує та чудово звучить. Й кажучи "чудово" я маю на увазі звук ваших нервів в блендері, це не сарказм, саундтрек дряпає скальпелем по склу в вашій голові і це про цю гру. Загалом як завше радив би тим, кого не лякають криваві подробиці та мальовка, але за 74 гривні без знижки докупив би ще саундтрек та артбук, якби були. Можливо, для більшості навіть цей римейк виглядає надто старим, але гра зробила купу цікавих речей, які зараз видадуться менш оригінальними, та все одно працюють.

Doubtless an inspiration for aspects of [i]Dead Space[/i], this gorgeously drawn point 'n' click obviously took its inspiration from [i]Event Horizon[/i], and maybe other classics of the [b]Eldritch Space Madness[/b] sub-genre. Don't expect a plot that will astound you, but atmosphere that will unnerve you with living walls and squishy revenants -- in crisp [i]Yu Gi Oh[/i] style, no less! Look out for nuggets of ironic, referential humor such as was all the rage back in 2005. (I loved the video game magazine.) When you're done with the main game, there's an audio drama you can listen to. The main voice actor is surprisingly good, and it actually [i]does[/i] add an extra facet to the story of the main game!

Не, котаны, ну это норм. Старый британский квест родом из 2005 года, оригинальная версия которого, кстати, до сих пор бесплатно валяется на сайте разрабов. Здесь неплохой визуапьный стиль (пусть анимешная стилистика вас особо не пугает), запоминающаяся атмосфера, слегка наркоманский сюжет [spoiler]с твистом а-ля Агата Кристи (кто читал "Убийство Роджера Экройда", тот поймет)[/spoiler], несколько концовок. Как адвенчура игра простая, проходится за 1,5 часа (а если знать что делать - то минут 15), каких-то сложностей или нелогичных загадок не обнаружено. Да, одно из достижений без гайда вы вряд ли выбьете, но собрать хорошую концовку, например, тут проще, чем все остальные. Ну и я бы не отказался, будь игра чуть подлиннее. Из недостатков. Героиня ходит быстрее чем скроллится экран. Да, там всего один момент, где это заметно, но все же. Ну и в некоторых моментах, когда с персонажем что-то происходит, лучше не ходить им, а то есть шанс его "задвоить". Очень жалко, что студия так и не выпустила больше игр. Разрабы разбежались по разным компаниям, один из них осел как раз-таки в Locked Door Puzzle, которое и выпустила переиздание этой игры. К сожалению, остальные игры, которыми верховодил данный товарищ, у меня лично интереса не вызывают. Все-таки The White Chamber - это, похоже, результат именно командный, где сошлись звезды и нужные таланты. Обязательно оцените продукт (напоминаю, можно и бесплатно скачать с сайта разрабов). Это многообещающий квест, приятно и легко играется, оставляет о себе добрые воспоминания.

I'm really happy seeing this on Steam. I remember playing this back it 2007 or so, back in primary school (I probably shouldn't) and it became one of my core memory games. I spent weeks playing this and I have everything ingrained in my mind to this day. It is not one of the best games ever, but it will always be one of my favorites. Worth checking out if you love indie horror.

тут хент арт в одной из карточек

I played the white chamber when it came out. Twenty years later it feels even more raw and captivating. The mid-2000s deviantart anime-ish character designs that felt so amateurish back then feel fresh when paired with so much surreal violence. The narrative is mostly silly and random but the stakes always feel high when another carefully crafted grisly animation waits around the corner. If a horror game is the sum of all the weird imagery crammed into it, this is one of the all time greats.

Just how I remember it.

Bought this because I remembered playing and loving it back in the day. Replayed it now, and it's still holds up really well! One of the best horror point & click adventures I've ever played, with clear inspirations from movies like Event Horizon and The Sphere, as well as a bit of Silent Hill. Yet with it's own, unique story and art style. Even the gameplay deserves credit, for the puzzles are all well thought out, and the system for how you get the different endings is really good! The voice acting, graphic style, and animations are all also quite fantastic! My only critiques would be that instead of having to right click and then choose look or use, you could've just had look and use as left and right click. I'd also change the single use game mechanic that uses the keyboard to use the mouse instead. And finally, the art for the rooms could've done with a better illusion of depth/perspective. These are minor points though, and I highly recommend playing this game! 100% in roughly 3 hours.

game good!