The Sinking City Remastered

[h1]The Sinking City Remastered — игра где тайна зовет[/h1] Есть игры, которые дают тебе карту. Есть игры, которые дают тебе цель. А есть игра которая дает тебе город, и он сам решает, что показывать, а что скрывать. С первых минут [b]Окмонт[/b] чувствуется неправильно слишком тихие улицы, слишком много воды там, где ее быть не должно, слишком пристальные взгляды у тех, кто давно перестал быть человеком. Ты не просто идешь по городу ты наблюдаешь, слушаешь, запоминаешь каждую деталь. Это [b]Лавкрафт[/b], который не очевиден… а ощутим. [h2]Сюжет лучшее что есть в игре[/h2] История здесь потрясающая. Серьезно, это один из самых сильных сюжетов по мотивам [b]Лавкрафта[/b], которые делались в играх. Ты частный детектив [b]Чарльз Рид[/b]. Но по мере прохождения ты перестаешь быть просто человеком, который ищет ответы ты становишься частью кошмара, который пытаешься понять. Каждое дело не просто квест это живой эпизод, где улики противоречат друг другу, свидетели явно что-то скрывают, правда всегда глубже, чем кажется, а каждая находка это шаг не к разгадке, а к пропасти. Игра постоянно держит чувство, что ты находишься рядом с чем то древним и ужасным но оно еще не решило, готово ли взглянуть на тебя в ответ. Диалоги, записки, расследования, видения все пропитано атмосферой неизбежного сумасшествия. [b]Лавкрафт[/b] бы точно оценил. [h2]Исследование это сердце игры[/h2] Здесь нет указателей, которые ведут тебя за руку. И это прекрасно ты сам ищешь документы, сам анализируешь улики, сам выбираешь, в какую часть города идти или плыть, сам решаешь где именно может быть ответ. Город твоя главная загадка. И ощущение от исследования здесь особенное каждая улица, каждый дом, каждый мокрый переулок будто хранит свою собственную историю. И от этого она цепляет сильнее большинства современных проектов. [h2]Атмосфера Лавкрафта густая как туман[/h2] [b]Окмонт[/b] не просто место. Он болеет, живет, тонет и зовет тебя глубже. Видения, монстры, странное поведение жителей все сделано так, чтобы ты чувствовал, как реальность вокруг становится хрупкой как стекло. И ты постоянно задаешься вопросом: “Это все правда… или я уже начинаю сходить с ума вместе с городом?” [h2]Итог[/h2] The Sinking City Remastered — это не просто игра. Это исследование чужих секретов в городе, который тонет медленно, но неизбежно. Это история, в которой хочется быть внимательным. Мир в котором хочется копаться. Тайна, которую хочется раскрыть до последнего вздоха. Интересная, глубокая, атмосферная одна из лучших [u]Лавкрафтовских[/u] историй, что можно пережить в игре. [h3]В Окмонте ответы не дают их нужно заслужить.[/h3]

Avoid the Remastered Version, play the OG included mode instead. They pulled a GTA San Andreas Remastered with this one by slapping an Instagram Fog Filter over the game footage and charging you 40 $. You can't judge the difference between the old and new version if you can't see the game. 4/10 Felt like I was looking for my wife most of the time.

What happens when Lovecraft's works collide into one comprehensive universe, then mix with further occult myths like the Golem of Prague and undead Mayan? The Sinking City is exactly that, a rough but charming melting pot of cosmic horror and esotericism by the underfunded AA Ukrainian studio Frogwares. There are so many problems with its gameplay, especially repetitive combat against the same 4 types of enemy, the over-reliance on the crafting system and the overused repetitive level layouts. Yet despite all that, the city of Oakmont and its eerie but memorable stories carry such a great atmosphere that I'd recommend this game to anyone who loves the weird fiction genre. There's something truly special about being thrown into a bizarre, decaying but fully believable world and stumbling upon its strange characters and moments that make you pause and question things. And that's why The Sinking City is one of the most authentic Lovecraft games for me, an imperfect but truly unforgettable experience.

[h3]English review below. Побажання/рекомендації розробникам окремим блоком[/h3] https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3587076186 Давайте з козирів. Світ гри – неймовірно атмосферний. Я зараз неіронічно скажу: Frogwares вміють творити камерні, затишні, надзвичайно імерсивні локації майже на рівні з Ubisoft із її космічними бюджетами. А вони, на хвилиночку, являються чи не еталоном по творенню красивих віртуальних світів. По місту просто приємно гуляти, вмикаючи фотомод щохвилини. Тут ідеально схоплюється згусток атмосфери американського нуару, переплетеного зі щупальцями Лавкрафтівських жахів. Гра творить настрій і робить це майстерно. Історія – захоплююча, із багатьма вловимими алюзіями і омажами. Саме сюжет, окремі додаткові історії та оцей неспішний детективний ритм ставали причиною більш тривалих ігрових сесій, ніж це було заплановано. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3591660642 В грі присутні сутички із людьми та монстрами. Вогнепал, гранати, пастки – для серйозного бою. І атака складною лопатою як додаткова опція. Бойова система нагадує старіші ігри Silent Hill: не душна, не супер глибока, але достатня в контексті детективної сутності The Sinking City. Сюди ж додали систему крафту, щоб набої й інші розхідники мали свою ціну. Відповідно, The Sinking City краще грати так, немов ви читаєте книгу чи граєте у інтерактивне кіно. Роздивляйтеся приміщення, читайте записки, слухайте коментарі Чарльза. В грі є чимало моторошних історій, які не лякають вас прямо, але додають емоцій через усвідомлення трагічної події, чогось незвіданого і несказаного. Власне, як це часто було у оповіданнях самого Лавкрафта. Тоді ви відчуєте доторк холодних щупальців, присутність жахливих істот із паралельних вимірів за сантиметр від вас, запах цвілі, безвиході та марноти. Комбінація візуалу, музики і історії в цій грі працює чудово. Окремо виділю наявність складних, неоднозначних виборів. Лише кілька разів я з ходу знав, що хочу обрати згідно власних переконань. Часто ж гра примушувала сидіти багато хвилин, роздумуючи, яке з двох зол є меншим. Після кожного складного рішення ми дізнаємося його наслідки через новини та інтерв’ю в газетах. Класно, таке ми поважаємо. [h3]Що можна зробити краще. Типу, побажання розробникам [/h3] Що мені, як ґеймеру, хотілося б бачити в наступних частинах. Для гравців – можна читати цей розділ як недоліки гри. 1. Розширення детективної механіки. Щоб ми могли зібрати багато доказів, скласти з них різні висновки (хибні, істинні, напівхибні тощо). Іншими словами, щоб розв’язання справи не було просто збором фіксованої кількості фактів, які ведуть до фіксованого висновку. Натомість, щоб гравець міг пропустити якийсь факт/доказ. Інтерпретувати зв’язки багатьма способами. Так, це складно реалізувати, але якби вийшло збагатити дане ядро гри і впровадити, наприклад, через додаткову «реалістичну» складність, було б прекрасно. 2. Варіативність в діалогах та наслідках. Щоб добре думати, як відповідати, а не просто перебирати всі доступні фрази в діалозі. 3. Більша різноманітність інтер’єрів. Конкретно в The Sinking City це сильно кидається в очі: приміщення всі під кілька типів, із однаковим розташуванням кімнат, предметів декору тощо. 4. Більша інтерактивність зі світом. Нічого надкосмічного, фанатам не потрібний рівень GTA. Просто додавати дрібних фішок тут і там: можливість сісти за столик в кафе, можливість перекинутись фразами з перехожими, випадкові події на вулиці тощо. 5. Кілька разів, коли гра по-справжньому мене лякала, траплялися у моменти багів, які вибивалися із зрозумілого ритму гри. Як от коли NPC, вперше за 20 годин, застряг у вхідних дверях приміщення, просто стоячи там і нагадуючи головного героя. Або труп монстра різко і неприродньо підскакував з підлоги після останнього пострілу. Тому, *підморгую* - вкраплення абсолютної нетиповості, нестандартності, раптовості у зрозумілу розміреність гри працюють чудово. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3591174789 Більшість з цих пунктів вже в процесі розвитку у The Sinking City: відповіді у деяких діалогах прямо впливають на подальші наслідки. Світ став дещо інтерактивнішим. Трапляються нетипові ситуації і візуальні рішення з наближенням до фіналу. Тому сподіваюсь, що дані елементи розвиватимуться надалі, нашаровуючись на основу, яка вам чудово вдається: атмосферний світ із захоплюючою історією. Гру можу рекомендувати і очікую релізу сіквелу. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3593506091 [h3]English Review [/h3] So, this is the time of the year, when I wanted to play something with the grey atmosphere, maybe spooky or scary. Checking my library I found this game, which I bought some time ago and kept it specifically for this time of the year. And well, I’m glad that I’ve decided to play it and didn’t keep it for too long. Frogwares, the developers of “Sherlock Holmes” detectives, did another great job of crafting an incredibly atmospheric and stunning world. The Sinking city is a mix of classic American noir with wet, anxious, cul-de-sac mood of Lawcraft horror. Visuals + music + the story + lore of this world puts you in a very special mood, which I find appealing in a late Autumn period. The story itself is interesting. It keeps your attention, having this moment of: “Ok, I’ll do one more task and that’s it for today…”, when you want to finish the part of the puzzle and see how it ends. Not only the main story, but those secondary quests as well. I would describe the whole game as a novel, where you’re moving step-by-step through the story, solving mysteries and cases. Just like the novels of Lawcraft themselves, it will not scary you straightly, throwing something disgusting in your face. Instead, for example, you’ll read some notes, observe the corpses and your mind will come with a picture of what happened here some time ago, giving you chills or tragic feelings. As for gameplay, I hope you don’t expect that open world action or role play experience (if you played “Sherlock” games – then you know 70% of what to expect in this game). The Sinking City is rather linear, story driven game in an open world city with some additional stories (quests), with ability to make your own choice here and there which will leave the mark on the game’s world. Those choices often are tough, with grey moral and concept of “lesser evil”. There is action too: gunfights with a few types of weapons, grenades and traps; and melee fight with only one type of attack. The closest comparison I can think of is the older games of Silent Hill: fights with humans and monsters are not too complex, not annoying, but just ok for adding some action into slow paced detective core. There are some moments, that could be done better. Many of the interiors are identical by structure. The detective part is about gathering all evidences, that will lead you to one conclusion or two interpretations, without a chance to miss something on a way. But fairly speaking, there are not much detective games that give you this much of freedom… The remastered version on “Ultra” settings has pretty high requirements to hardware. The world is rather not interactive, but a decoration. Yet compared to “Sherlock” games here you see a progress: you can use weapon anywhere on the streets, people react on it and so on. It’s a good game if you know what to expect: a story driven, rather – linear game in a semi-open world with a good story and detective mechanics. What it does, it does well – dives you into the mystery world of horrors, where you’re trying to find your way through and out. So, if this is what you’re looking for – it’s worth buying, especially on sales. I’m looking forward to the sequel, because first game brought me many strong emotions and aftertaste.

[h1]TLDR[/h1] The Sinking City feels like a game created by authors and artists, then coded by monkeys. If you’re looking for a Lovecraftian detective experience, it’s absolutely worth playing. The atmosphere, story, character dialogue, and voice acting are all phenomenal. The moral choices are genuine dilemmas rather than simple good/evil prompts. [b]If Lovecraft is what you’re here for, buy it.[/b] [hr][/hr] [b]That said, the positives end there.[/b] The game objectively feels terrible to play. Your character controls like a tank on ice skates. Combat is easily the worst part: the moment you engage an “enemy,” your sanity drops and you’re hit with a disorienting fisheye lens effect. As someone who does not get motion sickness, the effect is extremely nauseating and cannot be disabled. The resource management system makes no sense and feels like a chore. Rather than make crafting resources scarce, they are abundant, as chests refill when you walk away. You just have an extremely limited inventory, making it a minor inconvenience in between fights rather than something you actually have to manage. Environments also suffer from repetition. There are basically three interior layout templates, all some variation of a three-story building; but the interior design team does impressive work disguising the sameness and making each space feel distinct. All of these negatives only highlight how well the game nails its story and atmosphere. [i]The Sinking City[/i] is clunky, jank, and at times outright annoying to play… yet its narrative and world-building are so good that it’s still worth it for fans of cosmic horror.

in addition to being a pretty good cthulhu-adjacent game you get to mow down the KKK with a machinegun (if you feel like it)

[b] The Sinking City Remastered [/b] tries to pull you in with its mysterious story and dark atmosphere, but it quickly loses momentum. The plot has potential, but it develops slowly and does not keep the tension, which makes the game feel boring after a while. The city is big and full of details, but it feels like a huge maze. Exploring often feels tiring instead of fun, and the repeating streets and corridors make it all seem the same. It is hard to feel satisfied when discovering new places because everything blends together into one long walk. Although some moments inspired by Lovecraft are interesting, the game as a whole feels average. It can become dull and does not give a strong sense of engagement, even if it looks promising at the start.

I almost got put off from the start by slightly wonky combat, but decided to power through and see what this game is really about - because killing things clearly isn't the main attraction here. I'm very glad I did, because it turned out to be one of the most atmospheric, chilling horrors/thrillers I've had the pleasure to play. There's an omnipresent sense of dread in it, which is why I find the name so fitting - it's a "sinking feeling" of things going from bad to increasingly harrowing levels of "WORSE". Fear of the Unknown is the strongest of them all, according to Lovecraft - and this game capitalizes on that pretty damn well. It doesn't shock you with predictable gore or jump-scares. Instead - it seeps into your being as something you can't quite identify, yet find delightfully terrifying. Unraveling the threads of its story while playing detective is the core gameplay thing here, and is quite gripping, just because of how original and unpredictable the writing is. This was an entirely random find which turned out as a hidden gem !

[h2]이 게임 배급이 어쩌구... 스팀에서 구매해도 되나요?[/h2] [b]한줄 요약하면 네. 됩니다.[/b] [i][이 게임의 스팀 버전은 퍼블리셔인 나콘이 개발사인 프로그웨어의 허락을 받지 않고 멋대로 올린 버전이라고 하니 가능하면 다른 플랫폼에서 구매하는 게 좋을 것 같다][/i] ... 라고 오래된 정보가 아직까지도 퍼져있는데, 그건 리마스터가 아닌 19년판 버전에 있던 논란이고, 지금 해당 상점페이지에 있는 게임은 개발사인 프로그웨어즈에서 24년에 리마스터하며 올린 게임이니 만약 게임을 하고 싶었으나 이 점이 그동안 껄끄러웠다면 지금은 안심하고 겜 사서 즐기셔도 됩니다. 게다가 할인하면 만원도 안해!! (덤으로 리마스터 구매하면 오리지널 19년도 겜도 같이 얹어줍니다) 아무튼 배급 문제랑은 별개로 게임성 자체는 같은 개발사 최신 셜록 홈즈 게임들이랑 정말 비슷하니 호불호가 갈릴 수도 있다고 생각함. 근데 게임들 중에 이만큼 눅눅하고 음습한 크툴루 신화의 분위기를 잘 살린 겜은 없다고 생각하고, 러브크래프트풍 호러를 좋아한다면 분위기만으로도 살 가치는 충분하다고 봄. 게다가 취향만 맞으면 겜도 진짜 미친듯이 재미있습니다. 그리고 곧 싱킹 시티 2편도 나온다고 하니 미리 1편을 즐겨봐도 좋을 것 같습니다. [strike]그리고 리뷰랑은 별개로 정보를 알리고 싶으면 유언비어 퍼뜨리지 말고 제대로 알아보고 올립시다; 상단 리뷰 하나때문에 안 사는 사람들도 있었을듯...[/strike]