The Messenger

Juegarral cortito (si no quieres hacerte el 100%) y con mucha pero mucha chicha. No quiero hacer spoilers, pero hay cierto punto del juego que hace cambiar todo, algo que te fríe el cerebro ya que no te lo esperas para nada. Otro punto que mola de este juego, son los dialogos, que son una barbaridad de buenos, gloria a la traduccion y localizacion del mismo, me he llegado a reir varias veces por ello. Y sobre la segunda parte, al final se te puede hacer un poco bola, pero solo es en el ultimo segmento, todo lo demas está genial. Recomendadisimo si estas buscando un ninja gaiden con muy buena jugabilidad y una buena historia, te quiero devolver

Чесно кажучи, я брав The Messenger на вечір просто під настрій «поностальгувати». Думав: ну, черговий інRecord-ретро-клонів Ninja Gaiden, пострибаю кілька годин і закину. Як же сильно я помилявся. Ця гра буквально дала мені по голові своїм нахабством і тим, як круто вона крутить очікуваннями гравця. Ось кілька речей, які мене реально зачепили: Той самий «візуальний трюк»: Починається все як класичний 8-бітний платформер. Але коли гра раптом перевзувається у 16-бітну метроїдванію, а ти починаєш буквально стрибати між двома епохами (де змінюється не лише картинка, а й аранжування музики на ходу) — це просто відвал голови. Лавочник (The Shopkeeper): Це окрема любов. Я ловив себе на думці, що повертався в його крамницю не стільки за апгрейдами, скільки просто щоб поговорити. Його саркастичні історії, байки та постійне руйнування четвертої стіни — це найкраще, що є в діалогах цієї гри. Гумор тут взагалі дуже живий, без душного пафосу. Геймплейний кайф: Механіка «хмарного кроку» (cloudstep), коли ти отримуєш додатковий стрибок після удару по ворогу чи світильнику, відчувається на кінчиках пальців. Коли вловлюєш цей ритм, ти не просто біжиш рівнем — ти по ньому летиш. Що може піддушити? Ближче до фіналу, коли гра повністю стає метроїдванією, починається класичний бектрекінг (біготня туди-сюди вже пройденими локаціями). Місцями це трохи збиває темп і втомлює, особливо якщо ти не любиш шукати секрети. Якщо вам хочеться чогось драйвового, з чудовим синтвейв-саундтреком, який потім ще тиждень крутиться в голові, і з душею — спробуйте. Вона не намагається здаватися чимось більшим, ніж є, але те, що робить — робить ідеально. Однозначно одна з найкращих інді-ігор, у які я грав за останні роки.

Es un juego que siempre me llamó la atención desde que salió. Ahora escribo la reseña que acabo terminar el DLC (gratuito) la historia la terminé hace días. Es difícil disfrutar más de un juego. Me ha encantado. Si te molan los juegos de antes de plataformas y los metroidvanias, este juego te va ha encantar. El cambio de gráficos y sonido entre 8 y 16 bits es tremendo. La jugabilidad es muy buena, recreando a los clásicos. La música es espectacular y muy pegadiza, otra vez, como las antes.. La dificultad está bastante equilibrada, aunque hay jefes y zonas que repetí bastantes veces En definitiva me ha parecido una joya que debes probar. Ahora me toca completarlo al 100% y quien sabe si platinarlo. ✅ Puntuación : 9/10 - Jugado íntegramente en la Steam Deck LCD

Terminei o jogo recentemente e posso dizer que The Messenger foi uma das experiências mais felizes que tive com plataforma nos últimos anos. Em meio a tantos jogos que acabam sendo repetitivos, genéricos e sem muitas novidades, ele consegue pegar um "problema" clássico dos games retrô — que é a falta de um roteiro profundo, contexto ou motivação para a exploração — e transformar isso em um diálogo direto com o jogador. O jogo quebra paradigmas através de diálogos irônicos, quebras constantes da quarta parede e um tom super sarcástico em relação aos clichês do próprio gênero. A curva de aprendizado é extremamente gostosa. Você chega ao final percebendo que seus reflexos e entrosamento com o personagem foram muito recompensados. Dá aquela sensação de que "o jogo está ficando mais fácil", mas na verdade o nível das fases e dos chefes só aumentou — foi você que se tornou um jogador muito melhor. Para fechar, a trilha sonora é fantástica e a arte do jogo é linda, com sprites maravilhosas e cenários de fundo que te fazem parar só para contemplar o capricho desse trabalho artístico primoroso.

Incredibile è riduttivo. Regalatevi questa perla, non saprei nemmeno cosa aggiungere d'altro. Merita ogni centesimo, ogni minuto di gioco. <3

Me diverti pelo tempo que joguei. No entanto, comecei a achar o jogo chato depois que tive que começar a buscar as notas musicais. Passei a ficar perdido e não gostei da mudança de gênero que ocorreu de forma súbita no jogo, o qual passou a funcionar como metroidvania, sendo que eu já estava acostumado com o estilo linear apresentado inicialmente.

An excellent game with a really dumb tower.

Jogo mt bom gameplay divertida porem la pro final do jogo vira um metroidvania com puzzle e os krl ai fica palha dmais mas msm assim da pra aturar, bom jogo porem prefiro a gameplay arcade ao inves da metroidvania

次回作のSea of starsと世界観が地続きということでやってみたけど、忍者龍剣伝ほどスピード感も爽快感もないが、その分あそこまで難しくない。 が、即死トラップもちらほらあり、そのわりに戻しが長い。 即死穴かと思いきや隠しルートだったりするので、落ちてみないとそれがわからないのも、戻しの長さと相まってかなり不親切。 何よりムカつくのが、それなりに死ぬのを想定してるであろうのにも関わらず、デスペナがあり、なおかつ死ぬたびに謎のNPCが煽ってくる点。 次やろうという気を削いで一体何がしたいのかわからない。 壺おじやってるんとちゃうんやぞ。 BGMやグラフィックは流石といったところだが、ゲームプレイにかなり単調さが目立つ。 軽妙な掛け合いは嫌いじゃないが、NPCがいちいち厭味ったらしい割にゲームプレイは緻密なので普通にイライラする。 自機が妙に遅いのも相まってやる気が起きない。 レトロゲーリスペクトは結構だが、リスペクトと猿真似は違うと思う。

A very unique and well made game. The mix of 8 and 16 bit visuals are very cool and unlike any other game Ive played. The platforming can get frustrating but is very solid overall. The bosses are fun and what really surprised me is the interesting and often very funny narrative due to well written text of dialogue. The rewards for the collectibles could have been a little better but that about all the complains I can think of. Good game