Чесно, очікував більшого. Не в плані масштабу, а в плані якості. Я розумію, це, типу, експеримент зробити меншу гру з більшим фокусом на асасинстві, але... Недотягує.
Отже, це досі опенворлд, але тепер зі значно меншою картою, по суті лише Багдад з околицями. І це добре, краще сфокусуватися на меншому, але зробити його насиченим. Але цим треба вміти скористатися і при цьому не накосячити в інших місцях. А з цим у гри проблеми.
Низькобюджетність видно в усіх НПЦ. Анімації завезли лише в кілька сюжетних діалогів, у решті - люди стоять ніби з палкою в дупі, рівно, не рухаючись. Акторської гри немає, є лише читання з папірцю. Особливо це помінтно на Нехаль, нашій подрузі - її роль явно відіграє якась донька СЕО чи чиясь коханка. Це перший голос, який ти чуєш у грі, і вона навіть не намагається грати роль, вона просто диктує текст, який їх дали. Повторюю, це перший голос, який ти чуєш у грі. Хоча варто зауважити, що ближче до кінця гри її таки натренували грати краще (а може у мене просто підвищилася толерантність до поганої акторської гри). Єдині, хто вміють грати, це Алі ібн алах бабах і Рошан (хес фолен ту зе дайр), усіх інших по оголошенням понабирали. Навіть Басім якось нудно бубонить, немає в його голосі того внутрішнього конфлікту, який гра сюжетно намагається в нього запхнути.
У грі є броньовані вороги, яких треба бити в спину. Гра тонко натякає на це величезним текстом "ВОРОГ БРОНЬОВАНИЙ, НЕ БИЙ ЙОГО В МОРДУ, БИЙ В СПИНУ". Цей текст ти бачитимеш щоразу, як випадково вдариш його в броньовану частину. Саме так КОЖНОГО РАЗУ. Як же я матюкався через те, що на 5 годині гри цей тупорилий напис досі заважав мені грати. Чому саме по центру? Чому не можна було його запхнути кудись в куток? Чи ще краще, чому не можна було його взагалі ♥♥♥♥♥ прибрати після першого зіткнення? І вимкнути його не можна, я навіть у налаштуванням потушив увесь інтерфейс, а цей напис нікуди не дівся, це пизда.
Паркур реалізований, м'яко кажучи, дивно. Час від часу Басім "приклеюється" до парканів чи інших об'єктів середовища. Це зроблено для того, щоб іти вздовж них. Проблема у тому, що через це ти постійно приклеюєшся де хочеш і де не хочеш. Особливо бісить коли ти тікаєш від копів, ти можеш випадково приклеєтися до паркану, який намагаєшся перестрибнути. А ще він захекується через 3 метри (але швидкість не зменшує). Лазити по всіх стінах, як Одісеї, не можна, замість цього треба шукати виступи на стінах, за які можна схопитися. І як результат, усі стіни покриті виступами. Замість того, щоб продумати маршрут, як хоч би в тому ж Хорайзоні, ти просто крутиш стіком у бік, де видніється виступ. В результаті, це ефективно той самий механізм з Одісеї, де лазити можна усюди, але гра намагається робити вигляд, ніби це не так.
Бойова система - не знаю, чи це в мене руки криві, чи парі працює через раз. Я натискаю кнопку парі в момент, коли бачу ворог замахується правильним кольором, але в 50% випадків його удар проходить крізь мій ніж. Особливо це бісить, коли б'єшся одночасно з купою (що відбувається часто), і поки ти відходиш від удару першого, тебе швидко б'ють ще троє, вимагаючи негайно ж бухнути за здоров'я. Останній бій [spoiler]з рошаном за аегіс[/spoiler] взагалі тупий, перед тим, як дати тобі битися, гра вимагає від тебе кинути ножа в плече. Усі інші твої удари автоматично блокуються. Це було б норм для раннього туторіалу, але коли це ОСТАННІЙ БІЙ у грі, все, кінець, після нього титри йтимуть - хто був гейм дизайнером, дайте йому хтось ляпаса.
Гра робить вигляд, що тут є свобода обрати свій підход до вбивства. Ніхуя подібного. В кількох випадках можна обрати як ти потрапиш усередину, де ховається ціль, але коли ти пройдеш через цей етап, далі все максимально лінійно. Навіть в Одісеї, яку усі кому не лінь лаяли за відсутність нормального стелсу, стел був кращим. Там я міг непомітно підкрастися, вбити культистста і зникнути, не піднімаючи тривогу. Тут це неможливо за дизайном. Бо коли ти вб'єш культиста, зіграє катсцена з пером, після якої тебе одразу ж задетектять. У тебе миттєво стає максимальний рівень розшуку і тоді доведеться або тікати через натовпи, або битися з усіма одразу.
Карта відносно невелика, але вона все одно порожня. І часом відчувається порожнішою за ігри з більшою картою - робити на ній нічого, іди по сюжету. Ідея з "Оповіданнями з Багдаду" цікава, ти стартуєш квест, слухаєш діалоги і маєш далі сам до всього дійти, жодних підказок, жодних квест маркерів на компасі - але вони усі такі короткі і такі неглибокі, що цікавих серед них немає.
Ще смішно було з діалогами. Гра постійно вставляла арабські муслімські слова, машалла, асалям алейкум, яла яла. Але коли Алі підіймав натовп на революцію, вони кричали англійською God is great! God is great! God is great! Що таке, засцяли зобразити натовп оскаженілих арабів, які на всю вулицю кричать "Алах бабах"? Я б відніс це до плюса, але так як є - ви або хрестик зніміть, або труси натягніть.
Сюжет двоякий. З одного боку ідея з [spoiler]Тайлером Дерденом[/spoiler] цікава і неочікувана. Але з іншого, єдина причина, чому я зрозумів що відбувається на екрані - це тому, що я вже грав у Вальгаллу і знаю чим це закінчиться. Якби я не грав у неї, то що це за джин? Що це за кріокамера з еліенсів? Що такого особливого в Басімі? Нічого гра не розкриває, це ілюстрація до того, що гравець вже має знати. Тому якщо вам цікавий сюжет серії, Вальгалла є обов'язковою до проходження перед цією грою.
Не грав у перші частини, не знаю наскільки їм вдалося "повернутися до витоків", підозрюю, що це як з резидент івл, де кожна гра є "поверненням до класичного хорору" (за словами тих, хто ніколи не грав у перші частини), але стелс тут лише у місцях, відмічених на карті, бути непомітним неможливо за дизайном і сюжет середнячковий, мета якого - просто дати якусь передісторію Басіму, якого явно хочуть зробити новим головним героєм у сучасній епосі світу АС, побічного якісного контенту немає взагалі. Головний плюс - оптимізація класна. Жодних глюків, жодних вильотів, одразу видно, гра не на анріал енжині, а на власному рушії. Раджу зіграти в основні частини, Оріджинс, Одісея, Вальгалла, цю беріть по знижці, якщо вам попередніх трьох було мало.
