Assassin’s Creed® IV Black Flag™

Намагався грати гру трохи пізніше її релізу, але діло якось не пішло - дропнув десь на середині і тільки через тривалий час вирішив, що варто все ж пройти. Починаємо за молодого пірата, який робить свою піратську справу десь в Карибському морі і в даний момент знаходиться в розпалі битви. Зі сторони противника він зустрічає тіпочка у впізнаваному капюшоні, але їх дуелі не судилось відбутися, оскільки трах-бабах і вони обидва летять за борт. Вибравшись на берег якогось острова, наш герой намагається якось домовитись з асасіном, але той зовсім не налаштований на розмови, тому після погоні, а потім тривалої бійки, ми його відправляємо в кращий світ, можливо асасінський рай, де стоїть купа вишок з копицями сіна поряд. Після цього перевіряємо лут, де виявляємо якийсь загадковий предмет та лист, в якому обіцяють щедру винагороду. Більше того, адресант не знає, як виглядає адресат, але обіцяє впізнати по фірменному костюму, тому наш герой, так би мовити, лутається по повній. Одне тільки, що труси не здер, а може і здер - нам цього не показують. Коротше, тепер ми, ведені жагою наживи, будемо видавати себе за іншу особу. На своєму шляху герой врятував безневинного купця, завдяки кораблю якого зміг вибратись з острова та прибув в Гавану, де має відбутись зустріч. Там він демонструє максимальну свою надійність як партнера, бо коли той купець попросив його бути присутнім на торгах в якості охоронця, то при першій же нагоді наш герой вплутується в бійку з рандомним п’яницею, чим накликає проблеми для обох. Абияк вирішивши їх, все ж відправляємось на зустріч. Виявляється організація, про яку йшлось у листі ніхто інші, як підлі тамплієри, які зухвало плетуть підступні інтриги, прагнучи правити світом, а той, за кого ми себе видаємо, виявляється триклятущим перевертнем-запроданцем, зрадившим свій орден. Але нашого героя цікавлять тільки гроші, тому він на абсолютних похуях просто пливе за течією, шукаючи нагоди поживитись та поцуплюючи все, що погано лежить. Ті тамплієри шукають якусь обсерваторію, з допомогою якої можна слідити за ким завгодно, а предмет, який ми привезли, допоможе знайти табори асасінів, щоб їх знищити і вони не могли заважати цій великій справі. Звісно, герою до цього всього діла ніякого нема, під час завдання навіть присутні додаткові дії, де треба очистити кишені всіх тамплієрів. Туда їх! От би ще купу можна було навалити на їхній інтриганський стіл, прямо на карту, над якою плетуться каверзні замисли, була б їм там свого роду обсерваторія. Головний герой повірити не може, з якими наївними ідіотами має справу, які купуються на всю його недотепну брехню, проте музиці не судилось довго грати. Під час однієї вилазки, яка класично мотивована жагою до наживи, обман все ж таки розкривають і він тепер закований в кайдани разом з іншим бідолагою пливуть поставати перед судом. Але ж зрозуміло, що історія так швидко закінчитись не може, тому хлопці об’єднуються, звільняються та реквізують корабель, який буде вірним нашим супутником протягом гри, яка накінець розпочинається. Основний сюжет в основному являється піратською пригодою, де час від часу вспливають ці всі тамплієри та асасіни. Головна ціль героя в житті - казково розбагатіти, по сюжетному шляху його веде лише жадібність та егоїзм. В нього також є дружина, яка ще й зі статусної сім’ї і здавалось би, можна тихо спокійно жити, але його такі розклади не влаштовували, бо це задівало роздуте его. Вона всяко відмовляла героя від цих різних затій, але як то говориться «дєвушкі ридають, матроси сміються», тому він, відбиваючи чєчотку, укатив в закат піратствувати спочатку з ксівою від короля, тобто капером, ну а потім трушним піратом. Загалом, маємо такого собі харизматичного антигероя, який прагне пригод і з однієї сторони він ровний парєнь, а з іншої - через його егоїзм страждають близькі йому люди. Тут маємо стандартну історію про те, як герой змінюється в кращу сторону, але для цього життя повинно його порядно потріпати. Щодо геймлею, то тут зрозумів, чому в свій час кинув гру. Так вийшло, що третю частину серії скіпнув через повну незацікавленість, а цю починав, маючи кілька проходжень перших двох ігор про Ецио. Насамперед, кинувся в очі однокнопочний паркур, де тримаєш одну кнопку і персонаж все робить. Раніше як було: держиш одну кнопку, щоб персонаж біг, натискаєш іншу, щоб він біг наче танк, розштовхуючи всіх на шляху або біг швидко спрінтом з паркуром, але при цьому міг зіштовхнутися з нпц та впасти і треба було слідкувати, що давало хоч якесь відчуття контролю. Також можна було зіштовхнутися з вартовими, внаслідок чого один з них ходив би навколо тебе, штовхався і розказував про ромір пляшки, на яку тебе посадить, якщо зробиш так ще раз. А тут вони просто стоять кілька секунд, а потім агряться. Також під час битви можна було дражнитися з ворогами, викрикуючи різні образи та провокуючи їх. Ще можна було хватати за шиворот всіх підряд, в тому числі мирних жителів, особливо надокучливих бардів, які ставали на шляху та жбурляти їх в різні сторони. Також була свобода битви, що можна було атакувати всіх, навіть звичайних жителів. Куди все вищезгадане поділося? Воно створювало хоч якесь занурення, хоч якусь симуляцію життя, де перехожі це не просто ходячі меблі. Бойовка якась іграшкова, ніякого задоволення не приносить. Також в грі, яка називається Асасіном, нема нормального стелсу, окрім кущів, персонаж тупо не вміє крастись. Через це вороги максимально тупі, щоб до них просто можна було підбігати та вбивати. Присутні також різні додаткові штучки-дрючки, які виручають в основному тим, що позбаляють гравця від халтурної бойовки. Окремої уваги вартий геймплей на кораблі. Ось тут він витягує, дає відчуття пригоди, піратську романтику, полювання за скарбами, жаль скарби ті такі собі юбісофт стайл. Корабель можна прокачати за ресурси, які гопаються з ворожих кораблів або грабуються зі складів на суші. Також для повної прокачки потрібно знаходити особливі креслення, які зариті в скринях в різних локаціях, для яких спочатку карту скарбів знайти потрібно. Також можна захоплювати форти, перед цим розстрілявши їх з гармат, а потім зійшовши на берег та ліквідувавши кілька офіцерів та главу. Також є різні скрині на островах та якісь фрагменти, які незрозуміло для чого потрібні. Загалом, досліджувати карту було прикольно, якось тут всього в міру, що не встигає задушити, правда звісно якщо є доповнення до гри з відмітками на карті, яке поставляється з грою стандартно, бо у відкритому морі цих різних точок все ж забагато. Є полювання з гарпуном або просто прирізати чи пристрелити тварину на суші, здерти шкуру та скрафтити покращення для персонажа і цього не потрібно багато робити, тим більше можна просто купити ці трофеї у торговця. Не варто забувати й про табір, який ми віджимаємо у проклятого тамплієра, а заодно його маєток, який можна привести до ладу і це дає відчуття затишку, ніби є місце, яке модна назвати домом. Можна брати кораблі на абордаж та заграбастати їх у свій флот, який представляє собою певну міні-гру. Тут хотілося б відмітити, що спочатку незрозуміло було, як його все починати, бо нема стартових ресурсів. Баг чи не баг, але просто треба було посидіти якийсь час за картою, щоб з’явилась активність морської битви. Ця міні-гра потрібна для 100% синхронізації, оскільки з неї добуваються кілька карт скарбів, в тому числі одна з яких веде до креслення покращення корабля, яке також потрібне для ачівки. Також є один неприємний момент, що в гру саморєзами прикрутили мультиплеєр і додали ачівок, пов’язаних з ним. Робити це все нема ніякого бажання. Ще є якісь додаткові кампанії, де треба грати за інших персонажів, але їх пізніше пройду, можливо вони й норм як додаткова активність в грі. Гра прикольна, проте деферамби їй співати не буду. Багато гравців вважають її найкращою частиною з асасінів, але погодитись з такою думкою не можу. По-перше, я й грав їх далеко не всі, а по-друге - щось мені підказує, що найкращі асасіни вже були і кращі навряд чи коли будуть.

Com o lançamento da nova versão de Assassin's Creed IV: Black Flag (o Resynced), me senti na obrigação de não ficar para trás (de novo). Tem tanto jogo ganhando remaster ultimamente que, às vezes, a gente nem chega a experimentar a obra original, não é verdade? Pois bem, não deixei barato dessa vez! Corri atrás do prejuízo e zerei a versão clássica na madrugada, quase no embalo do lançamento do novo título. E não sei porque demorei tanto pra jogar esse jogão! E, por mais que uma análise do game original possa parecer não ter mais tanta relevância com a nova versão dominando as atenções, eu precisava registrar a experiência e o peso dessa primeira viagem ao Caribe com essa curta review. [h1][b]Enredo e a Vida de Pirata[/b][/h1] O enredo do game é consistente. A trama nos coloca na pele de Edward Kenway, um indivíduo ambicioso que acaba caindo de paraquedas no meio da milenar guerra entre Assassinos e Templários. Diferente de outros protagonistas da franquia, ele não está ali por um credo moral logo de cara.. ele só quer encher os bolsos de ouro. E acompanhamos o desenvolvimento e amadurecimento dele durante a Era de Ouro da Pirataria. Sendo bem sincero, eu foquei bastante na missão principal para conseguir finalizar a tempo no meu ritmo. Não cheguei a ir explorar todos os locais no mapa, sequer me aventurei por todas as missões secundárias.. uma blasfêmia, eu sei! Ainda mais pra mim que sempre limpo o mapa antes de ir para as missões principais a ponto de nem lembrar mais qual o enredo do game. Mas uma coisa que eu posso dizer que aproveitei no game e que eu mais gostei, sem sombra de dúvidas, é pegar o navio e sair mar afora. Deu quase pra sentir a brisa do mar rsrs Não tem como negar o quão divertido é experimentar a vida de capitão! Sair velejando por aí espalhando o caos ao enfrentar outras embarcações, tempestades, névoa.. ou até mesmo aproveitar a calmaria de um mar mais brando e acompanhar sua tripulação energeticamente cantarolando cantigas de alto mar para melhorar ainda mais a imersão ou, se quiser, sair pra pescar aquele tubarão branco que apareceu te convidando pra briga ou dar um mergulho pra encontrar alguns tesouros naufragados. Achei a mecânica tão bem feita que parece um jogo dentro de outro jogo. Ao invés de ir avançando nas missões principais, quando eu percebia que estava só velejando por aí… É diversão garantida, eu afirmo. E, claro, sair saqueando tesouros e embarcações por aí não é à toa. Afinal, precisamos melhorar nossa embarcação e equipamentos para ficar mais forte. [h1][b]Características que vale a pena destacar[/b][/h1] Agora, quando deixamos o timão de lado e vamos para terra firme, é o nosso clássico Assassin’s Creed de sempre: sair escalando e pulando por tudo quanto é lado e buscar derrotar os inimigos com estilo. Quanto ao combate corpo a corpo, a experiência tem seus altos e baixos. O combate em terra é divertido.. a batalha flui bem. Mas... tem um detalhe: é tudo muito fácil. Muito tranquilo de jogar. O desafio do combate é bem brando e você derrota todo mundo sem suar a camisa. E isso nos leva a um outro problema crônico: a inteligência artificial dos NPCs. É bem fraquinha e genérica, a ponto de você conseguir matar um inimigo bem na frente do seu alvo e ele simplesmente não fazer nada. A imersão nas missões terrestres acaba caindo bastante. Visualmente, o jogo é belíssimo.. então imagina no Resyced?!. A representação da água é incrível (muitos jogos atuais não chegam nem perto). Invadir uma tempestade ou ter que lutar com seu navio no meio de uma tromba d'água num luar é uma experiência fantástica. Porém, se os gráficos enchem os olhos, o áudio deixou a desejar em apenas um ponto crucial: o jogo está dublado no nosso idioma, e embora a dublagem seja excelente durante grande parte do decorrer do game, ela sofre de um problema de coerência e entonação. Em muitas cenas, as vozes não passam a sensação necessária de perigo, de urgência ou de seriedade e drama que certos momentos exigiam. Eles não transmitem corretamente o que está acontecendo na tela, parecendo que os dubladores estavam apenas lendo um texto no estúdio sem nem ver a cena. Isso quebrou o clima e acabou sendo frustrante em alguns momentos. Nem vi como seria em outros idiomas para ver se era melhor, no entanto. Uma review da Ubisoft sem mencionar bugs?! Olha… eu vi bugs. Mas nada muito exagerado. Até aceitável para a fama que já tivemos na época rsrs. Vi uns navios pegando fogo sem necessidade, objetos voando ou inimigos que não reagiam corretamente.. e tive que reiniciar uma missão para poder concluí-la. Mas nada grave. O que mais me irrita mesmo é ter que ficar logando na conta da Ubisoft.. ooooh coisa chata! Perdi a conta de quantas vezes esqueci a senha rsrs [h1][b]Conclusão[/b][/h1] Valeu muito a pena a correria para zerar essa versão clássica. Apesar dos escorregões na IA dos inimigos e da facilidade exagerada nos combates, a aventura entrega uma experiência excelente e me rendeu ótimas horas de jogatina. A experiência naval por si só já trás uma bagagem considerável ao game e faz tudo valer a pena. Difícil não recomendá-lo para quem curte a franquia/gênero. Agora estou mais do que pronto para ver o que o Resynced tem a oferecer (mentira, vou esperar 90% de desconto kkkk)! Divirtam-se em suas aventuras pelos sete mares! Seja pela versão de 2013 ou 2026!!!

Гра дуже хороша, я хочу її грати, але завдяки юбісофтам, я не можу зіграти в гру і вірогідно це може і до блоку акаунта дійти. У старих іграх юбісофти додали кончену штуку. Кожного разу, при вході, необхідно вписувати пароль, тобто авторизуватись у юбісофт коннект. Кожного разу! І після декількох входів, навіть якщо ви завжди вписуєте правильний пароль і лише раз на добу чи декілька діб, ваш акаунт заблокують і напишуть "Account suspended", дякую, одна з найгірших контор на ринку.

better than resynced

better than resynced

Still better than Resynced

Revisiting the game for the first time after beating it way back in 2014, i went in remembering mostly and faintly only the naval battles. But with age comes a different perspective and replaying it again in 2026, i found myself resonating with more of the parts of the game than i did in the past... The story seemed and felt more complete, the characters and their motives more fleshed out and humane ( with their merits and also their bad habits and passions ) and the main game's premise of freedom more realistic and down to earth in comparison to the boundaries in which it was set in AC III. The soundtracks are amazing and really accompany the piracy theme perfectly, the visuals still look very nice, the variety of the missions, given the bigger impact of naval battles and exploration between land and sea, are top notch and of course the main attraction of the game that is the warfare at sea is the best in every game that had been released until and since then. Also by purchasing the Gold Edition, i was able to play for the first time the Freedom Cry DLC and the small sequence of missions starring Aveline. The story was focused around the end of slavery and it was quite good, however the game didn't innovate with anything else new ( also a few bugs here and there, way more than the main game ) and thus the content felt good but with a lot potential lost. As for the small 3 missions of Aveline, the compact nature of them, the more classic ac format and her reappearance ( and Connor's voiceover for the intro ) were a nice touch, strengthened the bond between AC III and AC Black Flag and gave an even better aftertaste to the complete closure of the game's content. The game is overall still worth it for both newcomers and fans of the series and can provide a lot of entertaining time for all men of fortune, therefore is recommended especially with the Gold Edition. Played part of it on the Steam Deck and the performance was great and the overall experience fluid and enjoyable. [i]"In a world without gold, we might've been heroes!"[/i] - truer words couldn't have been said...

Don't buy the inferior version of this game, play the OG instead.

better then the remake. at least i don't have pop up ads when i open a menu. at least i don't have 85 dollars of dlc that i get told to buy when i play the game. at least there's no way to buy easier progression in the game. at least this version of the game is 40 DOLLARS with all the dlc. ♥♥♥♥ you ubisoft eat sand

If I ever decide to reinstall, it will be this version of the game. Let's face facts--Ubisoft lost a combined total of $500-600 million on their last two (assassin genre) games (Skull and Bones & Assassin's Creed Shadows). If ever there was a time to recoup their losses, remastering one of their most popular games was probably one of the best financial decisions Ubisoft has made in the past 10 years. I won't be conned into buying the remaster, let alone at full price.