Пройшла гру. Враження подвійні.
За графікою та геймплеєм дуже схожа на найпершу, стару Black Mirror, або на першу Still life, також трохи схожа за атмосферою та сюжетом. Лише у Чорному Дзеркалі ми з самого початку граємо за аристократа, а тут - про аристократів трохи буде, але більше занурюємось у світи нижчого та середнього класу. Граємо то за шахрая і злодія Тіма, то за поліцейського інспектора Бріскола. Ще одна відмінність від багатьох квестів та й того ж Black Mirror та Still Life - у цій грі немає пазлів (міні-ігр). Є лише предмети в інвентарі, які потрібно застосовувати то до активних точок на екрані, іноді - до персонажів. Так, під час геймплею доведеться не раз застосувати якийсь предмет з інвентаря на іншого персонажа, і це просуне сюжет. Предмети в інвентарі можна комбінувати. Також якщо нажати F1, то можна побачити усі активні точки на локації та виходи. Геймплей - ходимо, шукаємо активні точки, спілкуємось, комбінуємо предмети в інвентарі, застосовуємо на активні точки та на персонажів. Це щодо геймплею.
Щодо атмосфери - вона є, але це не готичні вайби старого замку та родових таємниць британських аристократів, як у Black Mirror. Скоріше ця гра нагадає фільм From Hell, про Джека Різника, хоча й не така похмура. Граємо то за шахрая, то за інспектора поліції, спілкуємось із представниками дна суспільства, причому інспектор виведений анітрохи не кращим за шахрая, а іноді виглядає навіть гірше.
Сюжет. Мені не сподобалась історія. Наративні дизайнери попрацювали погано, відверто кажучи. Або ж планували спочатку розказати одну історію, але у процесі створення гри на щось не вистачило коштів, на щось - часу, і як результат - історя якась "рвана", не повна, спочатку досить довго розгортається одна сюжетна лінія, далі - "перескакує" на іншу... В кінці, коли сюжет пожвавлюється, нам розповідають про якихось персонажів, на яких не було жодного натяку у першій частині гри... І це дає разючу відмінність із тими ж Still Life та Black Mirror, - де з самого початку сюжет був цільним, все, що нам розкривали зпочатку гри - логічно впліталось у подальшу історію аж до фіналу... Але це у інших іграх. Тут - в Alter Ego - так не буде, забудьте. Половину гри потрібно розв'язувати проблеми друзів шахраїв Тіма та Брайана, половину гри будемо проходити якби основний сюжет. Це дратує. Тому і виникає відчуття, що або хотіли зробити іншу історію, але недоробили, або коштів не вистачило, або наративні дизайнери помінялись. Або той, хто відповідав за сюжет, із самого початку "забив" на якісь своєї роботи ... "и так сойдет!"..
Якщо від якісно зробленого квесту є відчуття, ніби подивився фільм, то ця гра схожа на кілька серій серіалу.
Під час гри деякі моменти - подані просто як вставки... і все. Це теж дратує, бо по сюжету чекаєш на геймплей, а персонаж... просто заходить в двері, темний екран... і все, далі він повертається в попередню локацію уже із виконаним завданням.. Це дивно, і знов викликає відчуття недоробленості гри, коли вирішили не заморачуватись і "took a shortcut'.
Кінцівка - .... ну, що тут сказати.. Не хочу спойлерити, але якщо любите гарні кінцівки - не грайте в цю гру, знайдіть щось інше. Ні, я не проти ігор із поганими, навіть трагічними кінцівками. Але тут вона якось недолуга.
Як влучно написали в іншій рецензії - "The whole story gets pointless'. І нічого тут не додаш, уся попередня історія, усі наші походеньки виявляються просто марними. Можна було взагалі не грати і не заморачуватись походеньками персонажів і роздумами, куди, в яке місце в грі приткнути ту кляту цеглину чи ще щось.
Коротше, не гра, а такий собі епізод Тру Крайм серіалу з життя Плімуту 19 ст.
Якщо любите старі адвенчури типу Still Life, Black Mirror, Call of Nibiru - то грати можна. Але не впевнена, чи можу рекомендувати цю гру.
