Tomb Raider IV: The Last Revelation (1999)

[h1]Tomb Raider який майже повністю відповідає своїй назві[/h1] Спочатку трохи скептично ставився до цієї частини, але я був приємно здивований. На відміну від попередніх частин, тут акцент був зроблений більше на розповіді історії та відносно одній локації - Єгипет, через що 80% гри відбувається у якихось руїнах чи гробницях, більше немає рівнів із військовими таємними базами. Геймплей став набагато легше, якщо позаду пройдено попередні 3 гри, то ця частина проходиться на ізі. Кількість ворогів не побільшало, але до деяких з них потрібен особливий підхід, не вдасться просто бігти і поливати всіх з кулемета, мумії та скелети можна вбити лише вибухівкою, а вогняних духів за допомогою звичайної води. Зброї стало менше але це компенсується тим, що до зброї додалися різні типи набоїв, яких ну дуже багато і половину з них я навіть і не використовував тому що не було потреби. Локації красиві та атмосферні, самі рівні можливо й менші за розміром ніж у 3-й частині, але деякі з них набагато більш заплутані, а все через те, що тут, вперше в серії, дають можливість майже вільно переміщатися між рівнями і через частий бектрекінг можна легко заблукати або довго шукати якийсь умовний ключ від дверей які ти десь бачив у попередній локації. Головоломки цікаві та в міру складні, можливо не завжди логічні, але є над чим помізкувати, тепер переважно задіяні не лише кнопки та перемикачі. Загалом мені сподобалось, але є деякі недоліки, під час проходження буде багато трохи дивних ситуацій у яких ви знатимете що потрібно робити або кути йти, але при спробі це зробити гра мовчки скаже – непогано, але спробуй ще раз. Наведу один приклад: ось є локація де єдиним виходом з неї є ляда на стелі, стрибаю, руки торкаються ручки але щось не спрацьовує, дверцята не відчиняються, думаю може прогавив щось, обійшов все навколо і начебто нічого підозрілого немає. Пішов дивитися проходження і бачу як людина без проблем відчиняє ті дверцята, я такий "що, та не може бути", пробую ще раз, вдалося, виявляється, що я стрибаючи просто не в той бік дивився. Ще, до цього всього гра любить не розповідати про свої нові механіки, ось як приціл на револьвері, нічне бачення в біноклі або те, що під час скелелазіння тепер можна пролазити з одного кута на інший. О, мало не забув, щоб мати змогу повернутись в меню і вийти з гри потрібно натиснути на клавішу P, не знаю хто таке вигадав, але мені довелося лізти в обговорення, щоб зрозуміти, як вийти. Технічний стан поганий, гра відразу крашилась після запуску, і щоб змусити все стабільно працювати на сучасних системах, достатньо завантажити dgVoodoo та Tomb Raider II-III-IV Widescreen Patch для корекції камери. Можливо ще буде потрібно вмикнути режим сумісності. До речі, цей спосіб працює майже для всіх класичних TR, тобто від 2 по 5 частини. Також не зайвим буде з нексусу навернути модифікацію на заміну модельки Лари, але це вже справа смаку. Ще під час проходження зіткнувся з неприємною помилкою, гра вилітала під час переходу на локацію "Храм Клеопатри", що я тільки не перепробував, вже й намагався через редактор збережень пропустити цей рівень, нічого не вийшло. Але згодом, цілком випадково, знайшов рішення сам, в налаштуваннях гри потрібно вимкнути Sound Device. Все запрацювало, після переходу на локацію можна було зберегтися і повернути все, як було. Рекомендую для поціновувачів пригодницьких олдових ігор епохи першої плойки або просто для колекціонерів "старовини". [b]Української локалізації немає.[/b] P.S. На момент написання це єдина українська рецензія, і це сумно... [h1]8 розграбованих гробниць з 10[/h1]

my first game to play on the pc

Tomb Raider: The Last Revelation is widely regarded as one of the most important and atmospheric entries in the original Tomb Raider era, representing both a creative peak and a turning point for the franchise. Developed by Core Design and published by Crystal Dynamics, the game arrived in 1999 after several consecutive yearly releases, at a time when the series was showing signs of exhaustion but still possessed immense creative momentum. Rather than attempting to reinvent the formula, The Last Revelation refines and deepens the core pillars that defined Tomb Raider: exploration-driven level design, environmental puzzle solving, and a strong sense of archaeological mystery. The narrative places Lara Croft almost entirely within the mythological and historical framework of ancient Egypt, giving the adventure a stronger thematic focus than many earlier entries. The story opens with a flashback to Lara’s teenage years alongside her mentor Werner Von Croy, establishing a personal rivalry that echoes throughout the present-day storyline. In the main campaign, Lara’s actions inadvertently unleash the Egyptian god Set, turning the adventure into a race to undo the consequences of her own curiosity. This framing gives the story a more intimate and cohesive feel, grounding the globe-trotting adventure in personal stakes rather than abstract treasure hunting. Gameplay remains firmly rooted in the classic Tomb Raider control scheme, complete with deliberate movement, precise jumps, and methodical traversal. While the “tank controls” can feel rigid by modern standards, they are deeply intertwined with the game’s level design, which demands careful positioning and spatial awareness. Lara’s expanded move set—including rope swinging, pole climbing, crawling, and vehicle segments—adds variety without undermining the series’ focus on controlled exploration. The sense of vulnerability remains strong, as most dangers come from traps, environmental hazards, and navigation errors rather than constant combat. One of the game’s strongest elements is its level design, which favors interconnected environments over isolated stages. Many locations loop back on themselves, requiring players to mentally map spaces and revisit earlier areas with new items or knowledge. This structure reinforces the feeling of being lost in a vast, ancient complex rather than progressing through linear corridors. Puzzles are layered and often multi-step, combining switches, timed mechanisms, and spatial logic in ways that reward patience and observation. While occasionally opaque, these puzzles contribute significantly to the game’s identity and sense of accomplishment. Visually, The Last Revelation represents a technical refinement rather than a leap forward. Improved lighting, environmental effects, and more detailed textures help sell the atmosphere of Egyptian ruins, tombs, and underground temples. Flickering torches, shifting shadows, and vast stone chambers create a mood that is both oppressive and awe-inspiring. Although character models and animations reflect the limitations of late-1990s hardware, the environments themselves remain memorable due to their strong art direction and sense of scale. Combat plays a secondary role compared to exploration and puzzles, and its quality varies throughout the game. Lara’s familiar arsenal returns, with dual pistols serving as a reliable fallback while heavier weapons are reserved for tougher encounters. Enemy design ranges from wildlife and undead creatures to human adversaries, though AI behavior can feel simplistic and encounters sometimes veer into frustration, particularly in confined spaces. Despite this, combat rarely overwhelms the experience, functioning more as an occasional obstacle than a defining feature. The game’s difficulty is notably higher than some earlier entries, especially for players unfamiliar with classic Tomb Raider design philosophy. Save management, precise platforming, and punishing traps require attention and persistence. This challenge contributes to the game’s lasting reputation, as success often feels earned rather than given. However, it also highlights the limits of the annual-release approach, as certain mechanics and frustrations feel like the result of iterative design pushed to its limits. In retrospect, Tomb Raider: The Last Revelation stands as a culmination of Core Design’s original vision for the series. It captures the essence of Lara Croft as an explorer first and an action hero second, emphasizing solitude, ancient mystery, and intellectual challenge. While it does not escape the technical and design constraints of its era, it remains one of the most cohesive and thematically focused Tomb Raider games of the classic period. For players interested in the roots of 3D action-adventure design or the defining moments of Lara Croft’s early legacy, The Last Revelation remains a demanding, atmospheric, and historically significant experience. Rating: 8/10

Tomb Raider 4 will be always in my heart, including TR5. Highly recommended to play it with full of experience in Egypt.

I can't recommend this game at least if you're playing it for the first time like I did. This game has lot of good things, like the cutscenes and story, they are great. Puzzles are challenging enough, some of them are quite hard to figure out and there's a good variety of enemies and "bosses" or more like enemies you just have to deal with and you cannot kill them. I have know played all of the previous ones and I liked them, but with this one I had really big issues. I can't still understand why Lara moves like a tank. It's really tedious sometimes and to be honest Crash Bandicoot 3 was already out and controls in that are so good and precise. Why not in this one, maybe the developers didn't have time to make better controls or they just didn't care, I don't know. But the biggest problem I had was the difficulty. You have no map and no objectives or hints for what you have to do or collect or where to even go first. Sometimes you have absolutely no idea and then you have to backtrack because you missed something really important. Even if you didn't miss anything the game still makes you backtrack quite a lot. This was one of those games I just didn't have the patience to complete this without help because it was too damn hard and cryptic. Like how you're supposed to figure things out on your own. I had to use walkthroughs a lot to get forward. The beginning was fun and not so challenging, but somewhere in the middle and especially the end was really frustrating. Closer to the end I just used the walkthrough all the time to get forward faster so I can complete this one and continue to the next game. I don't know if the remakes are any better, but this is still a good game, it's just too hard and challenging, especially for first timers. I love Tomb Raider games a lot, but this one is not enjoyable. 5/10 <3

[h1][b] Reseña de Tomb Raider IV: The Last Revelation (1999)[/b][/h1] [h2]Resumen del Juego[/h2] Tomb Raider IV: The Last Revelation es esa época dorada (y cruel) donde los juegos de Acción/Aventura te decían: “explora, resuelve rompecabezas, salta plataformas… y si fallas, pues aprende a sufrir en silencio”. Lara Croft vuelve a lo suyo: ruinas, tumbas, mecanismos antiguos, y la elegante coreografía de caer al vacío por calcular mal un salto de medio metro. La propuesta es clara y sin anestesia: exploración atmosférica en tercera persona con rompecabezas de los que te hacen mirar la pared 10 minutos “pensando” (negociando con tu ego), y tiroteos que existen para recordarte que también hay Acción… aunque a veces se sienta como trámite entre palancas y bloques. Primera impresión en 2026: es un clásico con carácter, sí, pero también con la actitud de un profe noventero: no le importa si vienes cansado, aquí se viene a aprender a golpes. [h2]Lo que Lara hace bien… y lo que te hace llorar en una tumba[/h2] Lo Bueno: Exploración y ambientación “años 90” con ruinas y misterio que todavía enganchan Rompecabezas que te hacen sentir genio… justo antes de humillarte otra vez Aventura en tercera persona con plataformas y recorrido clásico, bien “a la antigua” Protagonista femenina icónica: Lara sigue cargando el género sobre los hombros Lo No Tan Bueno: Cero logros: aquí no hay estrellitas modernas que validen tu sufrimiento Comunidad actual mínima (4 jugadores): si buscas conversación, te toca hablar con momias Disparos en tercera persona con vibra retro: más “cumple” que “brilla” Dificultad vieja escuela: a veces no es reto, es terquedad del diseño [h2]Tabla de Evaluación[/h2] [table] [tr][th]Aspecto[/th][th]Puntuación (0-10)[/th][th]Comentario[/th][/tr] [tr][td]Jugabilidad[/td][td]7[/td][td]Clásica y precisa… hasta que tu salto decide no cooperar.[/td][/tr] [tr][td]Dificultad / IA[/td][td]6[/td][td]Más “prueba y error” que IA brillante, pero exige atención.[/td][/tr] [tr][td]Contenido[/td][td]7[/td][td]Aventura sólida con enfoque en exploración y rompecabezas.[/td][/tr] [tr][td]Gráficos / Video[/td][td]6[/td][td]Se nota el 1999: encanto retro, pero ya no impresiona.[/td][/tr] [tr][td]Historia[/td][td]7[/td][td]Misterio arqueológico efectivo; cumple sin reinventar la rueda.[/td][/tr] [tr][td]Ambientación[/td][td]8[/td][td]Ruinas, atmósfera y sensación de aventura bien logradas.[/td][/tr] [tr][td]Efectos (VFX)[/td][td]6[/td][td]Funcionales y vintage: no esperes espectáculo moderno.[/td][/tr] [tr][td]Música[/td][td]7[/td][td]Acompaña bien y sabe cuándo dejar que el silencio pese.[/td][/tr] [tr][td]Voces[/td][td]6[/td][td]Correctas para su era, sin alardes.[/td][/tr] [tr][td]Diversidad[/td][td]6[/td][td]Lara es icónica, pero no es un juego que presuma variedad.[/td][/tr] [tr][td]Rendimiento[/td][td]7[/td][td]Ligero por naturaleza; su edad juega a favor aquí.[/td][/tr] [tr][td]Rejugabilidad[/td][td]6[/td][td]Repetible por nostalgia y retos, no por sistemas modernos.[/td][/tr] [tr][td][b]Total Puntuaciones (Muy Bueno)[/b][/td][td][b]6.6[/b][/td][td]Clásico exigente: brilla en atmósfera, pero no se adapta a todos.[/td][/tr] [/table] [h2]Conclusión (Muy Bueno)[/h2] Tomb Raider IV es una cápsula del tiempo: una Aventura/Acción donde la exploración manda, los rompecabezas te miran con superioridad moral y el plataformeo te enseña humildad. Si te gusta la sensación de “no te llevo de la mano”, aquí vas a estar como en casa… o como en una tumba cerrada, lo cual es temáticamente apropiado. Ahora, seamos controversiales: este juego no está hecho para consentirte. Está hecho para retarte, para que te equivoques, para que aprendas el mapa y para que aceptes que los 90 no pedían permiso. Con 4 jugadores activos, es básicamente un club secreto de gente terca (con cariño). Y con 1260 recomendaciones, queda claro que no es solo nostalgia: es un clásico que sigue funcionando si entras con la mentalidad correcta. [h3]Recomendación de Compra (Recomendado con condiciones)[/h3] Puntuación Total: 6.6/10 Número de jugadores activos al momento de hacer esta review: 4 Descuento máximo registrado: N/A Veredicto: [i]Un clásico duro pero sabroso: si vienes por exploración y rompecabezas, entra; si quieres comodidad moderna, huye.[/i] Si te atraen los clásicos atmosféricos de un jugador, con exploración y rompecabezas que no se disculpan por existir, vale la pena. Si lo tuyo es la acción fluida moderna y recompensas constantes, este juego te va a tratar como a un intruso en su templo: con cero piedad y mucha caída al vacío.

Achei o jogo bem daora tanto na parte da história quanto nos gráficos levando em conta que é um jogo de 99, vale a pena jogar ele

AWESOME window for gameplay for some reason is clipped an inch on either side? but ratio is still good and graphics and sound are good. if i press too many buttons it kicks me out - but hey im a 90s kid i love it anyways!!!! much love to the tomb raider tribe!!!!!! keep on!!

no recomiendo jugar esta version por varios motivos. 1-. los controles de este juego son un desastre ya que uso las flechas direcionales. 2-. incompatiblilidad con resoluciones modernas. 3-. se modo full ventana se abre en ventana. 4-. no esta en español y tienes que descargar unos archivos necearios "de dudasa procedencia" para tener el juego en español. no dudes mas y mejor el remaster o la nversion de ps1 del juego

This game doesn't run well on modern equipment but, thankfully, the producers have created newer versions with better graphics that allow you to play it with the classic gameplay. While the core gameplay is still as fun as always, the level construction is lacking and the introductory training sequence is tedious. The story, however, is compelling enough that, at the time of its release, I eagerly awaited the release of what turned out to be the worst installment of the series, "Angel of Darkness".