The Evil Within 2

⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⣀⣀⣤⣤⣤⣤⡤⣄⣤⣀⣀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⣠⣴⣾⣿⣿⣿⣿⣽⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣾⣿⣦⣤⡀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⢀⣴⣾⢧⣽⣻⠿⢿⠿⠻⣯⣿⠾⢿⡿⣿⣼⡾⠾⣿⣯⣿⣶⡄⠀⠀⠀⠀ ⠀⢠⢾⣷⡽⣻⣻⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣏⣶⣯⢷⣿⣿⣏⢾⣯⣿⣿⣿⣿⣦⠀⠀⠀ ⢰⣿⣿⣿⣿⢻⣿⢿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣾⣿⣿⣟⣧⣼⣿⣿⣿⢕⣽⣾⣧⠀⠀ ⠺⣽⣿⣿⣏⣾⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣾⣿⣿⣾⡿⣻⣿⣿⣿⣿⣾⣿⣿⣿⣽⡇⠀ ⠀⠻⣽⣿⣾⣻⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣟⣿⣿⣹⣾⣷⣿⣯⣿⣾⣿⣿⣻⣿⣿⣿⣦ ⠀⠀⠈⠛⠿⠿⣿⣿⣿⣿⡿⢿⣿⣿⣿⣿⡯⣻⣿⣿⣿⣿⢽⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⢸⡸⢿⣳⣽⣿⣿⣿⣿⣼⣿⣽⣷⣝⣝⣿⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣭ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠈⠛⣿⣿⢿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠏⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠉⠛⠛⠙⢯⣿⣿⣿⢿⣿⣿⡷⣿⣴⡮⣿⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠈⢹⣿⣿⣿⣿⣿⣿⢿⣟⡿⠋⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠈⣿⢿⠙⠾⠿⠿⠟⠋⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠸⠿⠃⠀⠀⠀⠀⠀⠀

Pour moi, c'est un jeu grandiose avec une fin tout simplement incroyable. C'est triste de se dire qu'il n'y aura probablement jamais de The Evil Within 3 !

A great sequel to a great game. 100% recommend playing.

打完了生化1-9的代餐，三上真司是神！

сон купца

awesome

Con la segunda parte la cosa cambia por completo, y para bien. El juego ya no intenta volverte loco con escenarios pasilleros, y liminales, sino que te suelta en una ciudad que puedes explorar a tu aire. Eso me agrada bastante, porque te da la libertad de decidir si vas a saco con la historia o si te metes en las casas abandonadas a buscar materiales para fabricar tus propias balas. De descubrir entresijos de la historia, documentos y nuevos personajes. Lo mejor es que la historia ya no es un lío incomprensible, ni te deja la sensación de haberte perdido algo; ahora entiendes perfectamente por qué lucha Sebastián: quiere salvar a su hija, y eso hace que empaticemos con él desde el minuto uno. Además, los villanos como el fotógrafo psicópata están bien estructurados y se entiende su agonía y odio por Moebius. El final es, sencillamente, una maravilla. Después de todo lo que ha sufrido Sebastián en los dos juegos, ver que por fin consigue salvar a su hija gracias al sacrificio de su mujer y que la corporación revienta por completo es supersatisfactorio. Te da un subidón tremendo verlos escapar en el coche bajo la luz del sol, cerrando el juego de una manera preciosa que te deja un gran sabor de boca. Es el cierre perfecto para la historia de Sebastián. Es una conclusión brillante que demuestra que, incluso dentro de las peores pesadillas de la tecnología y la mente humana, el amor y el deseo de redención pueden prevalecer, cerrando la saga de manera magistral. Reseña completa en mi blog [url=https://lamazmorritacasioscura.wordpress.com/2026/07/10/the-evil-within-parte-2-las-pesadillas-de-sebastian-castellanos-continuan-como-siempre-en-la-deck/][b]La Mazmorrita Casi Oscura[/b][/url]

⠄⠄⣿⣿⣿⣿⠘⡿⢛⣿⣿⣿⣿⣿⣧⢻⣿⣿⠃⠸⣿⣿⣿⠄⠄⠄⠄⠄ ⠄⠄⣿⣿⣿⣿⢀⠼⣛⣛⣭⢭⣟⣛⣛⣛⠿⠿⢆⡠⢿⣿⣿⠄⠄⠄⠄⠄ ⠄⠄⠸⣿⣿⢣⢶⣟⣿⣖⣿⣷⣻⣮⡿⣽⣿⣻⣖⣶⣤⣭⡉⠄⠄⠄⠄⠄ ⠄⠄⠄⢹⠣⣛⣣⣭⣭⣭⣁⡛⠻⢽⣿⣿⣿⣿⢻⣿⣿⣿⣽⡧⡄⠄⠄⠄ ⠄⠄⠄⠄⣼⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣶⣌⡛⢿⣽⢘⣿⣷⣿⡻⠏⣛⣀⠄⠄ ⠄⠄⠄⣼⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣦⠙⡅⣿⠚⣡⣴⣿⣿⣿⡆⠄ ⠄⠄⣰⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣷⠄⣱⣾⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄ ⠄⢀⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⢸⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄ juegazo hermano⣿⣿⣿⣿⣿⣿⡿⠣⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠄ ⠄⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⠿⠛⠑⣿⣮⣝⣛⠿⠿⣿⣿⣿⣿⠄ ⢠⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣶⠄⠄⠄⠄⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿⣿

sebastian mi padre castellanos

Після проходження першої частини був дуже задоволений і знав, що обов'язково пройду і другу частину. Не прогадав. Загалом гра бере класничну формулу survivor-horror, але я б сказав, що перша частина мала доволі багато незвичних рис, цим вона дуже виділялась. Як на мене, друга частина вже більше схиляється до класичних ігор ніж до ригіналу. Сюжет: прямо продовження першої частини. Сама подача вже відчувається більш простою та зрозумілою. З поступом гравцю підкидають інформацію та відкривають сюжет по частинках. Під кінець все стає зрозумілим, без двояких роздумів. Подобається, як гра представляє нових персонажів, їх взаємодія та відсутність "сюжетної броні". Механіки: тає формула що і в попередній грі та класичних survivor-horror. Покращення навичок персонажа, покращення зброї, підбір предметів для створення речей. Вороги стали менш захопливими, особливо боси. Дуже засмучений цим, оскільки це запам'яталось найбільше з першої частини. Несподобалось, що багато місць просто закриті і недоступні для дослідження. Просто невидимі сціни всюди. Думаю це пов'язано з фінансуванням, оскільки перша гра не продалась так, як цього очікували розробники. Але з іншого боку додали напіввідкриті локації для дослідження і це сподобалось. Можна просто бігти на головне завдання і не роздивлятись що тут і як, а можна зайти в декілька будівель, зібрати предмети, повбивати ворогів. Це клас. Атмосфера, графіка: атмосфера також відчувається дуже психологічною та нездоровою, але цього стало менше. В перші частині розробники мали перо та папір і їх ніхто не заважав творити так, як вони самі цього хочуть. В цій же частині, я відчуваю, що вони були скуті або обмежені рішеннями видавця або інших чинників. Ми все ще знаходимось в "чужій" голові, переживаємо нездорові страхи на фантазії різних людей. Загалом все ок, але цього явно менше ніж в першій(хоча лорно це пояснюється чому). Баги: зустрів декілька багів. Особливо з підійманням персонажа на різні високі предмети зустрічав, що персонаж стоїть в повітрі або взагалі не підіймається. Також вороги інколи застрягають або рухаються по колу в одній точкі(хоча інтелектом ворогів задоволений). Також інколи були проблеми з переглядом слайдів. Був змушений перезаходити в гру і з цим поступ не зьерігався. Такожпроблеми з клавіатурою(я грав на геймпаді, але раз використав клаву/миш коли він розрядився). Загалом гра сподобалась. Є питання до її допрацювання, оскільки відчувається, що розробники чи то поспішали, чи то було мало фінансування. Частина локацій повторюються та інколи потрібно повертатись на вже досліджені місця(backtracking). Але незважаючи на це, розвиток персонажівЮ сюжет, фінал дуже зайшли. Рекомендую!