Narita Boy

80年代の雰囲気 メトロイドヴァニア要素のある２Dアクション ・ほぼ一本道（行き来はある） ・アクションや技を徐々に開放していくメトロイドヴァニア要素あり ・プレイ時間は１０時間程度 ・マップなし ・アクションは爽快だが、癖があり馴れが必要 ・文章のとっつきにくさあり 以前switchでプレイ。ここで２Dアクションにハマったと言っても過言ではない。 久しぶりに安く買って再度プレイしたが、こんなに癖強かったか？と思うほど操作感に癖がある。 もっさりとした動きに加え、滑る床。 ゲームやりたてに出会って良かったと思った。現在積み中である。 世界観やストーリーは申し分ない。デジタル世界や日本の回想シーンのドット画はとてもよかった。 これだけのために買ってもいいくらいに。 気がつけば終わってるくらいのボリュームでありながら、ボスや雑魚ラッシュはやりごたえがあった。 一部パズル要素もあり、上記の専門用語？日本語翻訳？の難解さから解くのに時間がかかり、さらにマップはないため迷子になることもあったが、投げ出すほどの不満ではない。 なによりポップでコミカルなキャラのノリに対して、情緒のあるストーリーライン、隙のない８０年代感とサイバーパンクの作り込み。 このゲームはこれに尽きる。 みんなが知ってるような有名２Dアクションに触れる前に是非キメておきたい作品。

Чи рекомендую я цю гру? Скоріше так, чим ні. Чи захочу я колись її перепройти? Скоріше ні, чим так. [h3]TL;DR унікальна по вайбу метроідванія, але місцями дуже неожидано дуже душна[/h3] По перше, це гра, яка допомогла мені з геймпадною неграмотністю, бо кнопок тут багато, а я, як впевнений користувач ПеКа, не звик до оцих ваших AXBY. По друге тут дуже крутий візуальний стиль і музика. Але все інше має неочевидні моменти: Левел дизайн і ігровий світ цікаві і самобутні, гра постійно підкидує незвичні сет піси чи декорації. Але час від часу по сюжету треба повернутись через три (іноді чотири) пiзди-коліно, щоб відкрити двері, які ти вже забув, де знаходяться. Чи ні з того ні з сього гра ставить перед фактом, що треба пройти максимально душну платформінг секцію. Сюжет і лор загалом прикольні. Іноді пробиває на емоції, іноді гра навалює мета-наратив, але іноді бувають жоскі непонятки, ну і без типових кліше теж не обійшлось. Гейплей кльовий, купа механік, одні більш нішові, інші менш. Видно що хтось дуже моцно думав, як би не дати гравцю заскучати. Але деякі боси то габела. І навіть деякі звичайні "моби" то габела. Є такі, що зустрічаються за всю гру один раз. Є такі, що зустрічаються за всю гру один раз, і слава богу. А ще ніколи не вгадаєш, який бос буде проходняком, а який забере роки твого життя (lookin` at you, Glove). [b]Фінальна оцінка десь або 4/10 або 9/10 або і те і друге одночасно, але не десь посередині.[/b]

A partir de la mitad se convierte en una experiencia frustrante, tediosa, repetitiva y eres incapaz de conectar con nada de lo que te está contando ¿¡El nivel del tren!? ¿¡A quien se le ocurrió que la cámara templara siempre!? Desde el principio notas un retraso en los controles, intentas ignorarlo pero cuando se junta con la ejecución de las habilidades... sin palabras. Las conversaciones excesivamente largas y con palabras raras seguro que se la ponen dura al un doctorado en informática a mi hace que lo ignore. La historia del creador... No se algo mas de cariño entiendo el trasfondo y como justifica las cosas pero loco.... Es literalmente un nostalgia bait Me da mucha rabia pero mejor mira el un GamePlay en YouTube, suerte que me costó 3 euros

2h in menu

Ce jeu est exceptionnel ; c'est de l'art sous forme de jeu vidéo, et cela se ressent vraiment au niveau des visuels, de la bande-son et de la narration — tout est visuellement appréciable. Cela m'amène toutefois au seul point faible du jeu : le gameplay. - Bien que conçu pour paraître vaste, l'univers est assez linéaire (ce n'est pas très grave, après tout c'est un Metroidvania, et je me perdais souvent rien qu'en admirant l'esthétique du monde). - Les commandes sont parfois assez agaçantes, surtout pour les dashs liés à certaines attaques (CE FOUTU DASH AVEC COUP D'ÉPÉE VERS L'AVANT EST UNE TECHNIQUE QU'IL FAUT ABSOLUMENT MAÎTRISER). - L'histoire est plutôt courte : je l'ai terminée à 100 % en 9 heures (ce qui pourrait d'ailleurs nécessiter une seconde partie). Sinon, c'est un excellent jeu. BRAVO !

美术而言是作者的小众自嗨向游戏，我被这个霓虹灯闪的打开游戏就直接退出

Pomimo, że postać na platformach ślizga się jak ♥♥♥♥♥ na kutasie i czasami można poczuć się jak epileptyk w dyskotece, to cały klimat tej gry, aspekt fabularny i walka rekompensują te dwie wymienione powyżej wady. Zakończenie jedynie jest dla mnie troszkę niejednoznacze. Pewnie jeszcze raz ogram dla wszystkich osiągnięć.