Коротка версія відгуку: [i] Гра - прихований смарагд, який незаслужено потонув у поганих відгуках[/i]
[h1] "Провальна" частина відомого серіалу, або як ми не бачимо краси за технічними та дизайнерськими недоліками[/h1]
Починаючи четверту номерну частину пригод дурнуватого, але вкрай харизматичного wannabe-пірата Гайбраша Тріпувда, складно втриматись від скепсису стосовно того, нібито серія зайшла явно не в той бік.
[h3] Покажіть мені 3-d графіку, або йдіть на*** [/h3]
Найбільш розповсюдженим тезисом є сумнозвісний перехід до 3-d графіки в часи, коли технології розвивались так стрімко, що кожна поважаюча себе ігрова студія хотіла йти в ногу з прогресом, забуваючи про те, наскільки це може повпливати на кінцеве враження від візуалу проєкту. І дійсно, з точки зору того, якими ми бачимо персонажів, одягнутих у свіжоспечені полігони, гра має недоліки. Якщо в 3-й частині - Curse of Monkey Island гра стала виглядати як мультфільм Диснея кращих часів, то у Втечі з Острову Мавп - зрозуміла для того часу відсутність лицевих анімацій, незвичне для жанру танкове керування (привіт, перші частини Resident Evil) і досить слабкі пререндерені тривимірні катсцени, які точно не дотягують до покадрових мультиків свого попередника.
Проте я не вважаю всі перелічені речі критичними проблемами. По-перше, повертаємось до того, що гра 2000 року і такою була кон'юнктура часу. По-друге - в грі дуже красиві пререндерені задні фони, які точно не є гіршими за вручну намальовані бекграунди з попередніх частин і як на мене - цілком успішно виконують свою функцію задання атмосфери перебування на комедійно-абсурдних карибських островах. Звісно, тут легко перейти в суперечки у смаках, але враховуючи формат проєкту, художники зробили титанічну роботу.
Керування має свої особливості, але до нього можна звикнути за 20 хвилин гри. Так, до всіх інтерактивних об'єктів нам тепер треба підходити своїми ніжками, замість зручного натискання мишкою. В декількох місцях те, що ці об'єкти інтерактивні - взагалі неочевидно. Чи є це основоположним мінусом, за що на цій грі варто поставити хрест? Я кажу - ні, але кожен вирішить для себе сам.
[h3] Раніше Грог був смачніший, LUA-bar був SCUMM-баром, а пісюн стояв краще[/h3]
Говорячи про 4-тий інсталлмент в серії, складно утриматись від порівнянь з творіннями попереднього століття. Тут варто згадати, за що взагалі люди так полюбили MI?
Окрім проривного зручного геймплею з неможливістю померти (у 1990 році це реально було новинкою), серія закохала в себе фанатів за ту саму "піратську" атмосферу, постмодерністський гумор з відсилками на майже все, про що хотіли вимовитись сценарісти та дуже смішні загадки/головоломки. І тут треба розуміти, що якщо закрити очі на загадки рівня [spoiler] "Тобі треба з'їсти золотий зуб разом з жувальною гумкою, надихавшись гелієм, щоб отриманий пузир пролетів через вікно бару" [/spoiler] сюжет всіх попередніх частин дуже легко вмістити в декількох реченнях. Ці ігри не про пропрацьованих героїв, чи світ, в який ти готовий повірити. Майже навпаки, події та головоломки настільки абсурдні, що ти не можеш це не любити і чекаєш нової порції шизофренії розробників. Проте світ ніколи не відчувається пустим, він працює як злагоджена система, яка кожен раз ламає очікування гравця, нагнавши стандартної експозиції, після чого вивернувши її в суцільну ідіотію.
Власне, в Escape from Monkey Island ми маємо всі ці речі, а деякі з них - викручені на максимально абсурдні налаштування.
Історія стала набагато більш насиченою на діалоги, майже кожен NPC затримає гравця мінімум на 5 хвилин обговорення місцевого положняка. Важливо те, що кожен діалог має певне значення для того, щоб гравець отримав підказки. Це дуже сильно залучує тебе і не дає кліпати очима.
Скажу більше - Escape From Monkey Island перевершує всіх своїх попередників в плані розвитку персонажів. Для дружини ГГ - Еллейн екранного часу виділено більше, ніж у всіх попередніх частинах. Також беремо в приклад членів команди з Secret of Monkey Island. Вони все ще мають знайомі типажі, але навіть у цьому театрі абсурду є місце розвитку характерам, за що гра вже готова була заслужити у мене позитивний відгук.
Кількість посилань на світову поп-культуру тут стало ще більше, багато кому це не сподобалось, проте для мене саме завдяки цьому гра дійсно стала відчуватись живою, яка не соромиться говорити на дорослі теми, нехай і на досить поверхневому рівні.
[h3] Технічний стан [/h3]
Я не зможу проаналізувати роботу гри 2000 року на сучасному залізі, лише скажу, що більш-менш комфортної гри мені довелось качати фікси, що для Steam версії є соромом. В одному моменті я не міг продовжити проходження через некоректну поведінку важливого NPC, але це швидко вилікувалось методом "вийди й зайди нормально". Також гра не підтримує оверлей і єдиним способом згорнути її на Winodws 10 у мене було натискання Alt+Ctrl+Del. Це незручно, але жити якось можна.
[h2] Look behind you! A Three-headed Masterpiece! [/h2]
Мені дуже прикро, що гра з найкращим сюжетом серед частин, зроблених LucasArts, отримала настільки змішані відгуки через досить прозаїчні проблеми, як погана підтримка сучасних систем та 3д-графіка. Також я вважаю, що EMI абсолютно незаслужено отримала претензії стосовно нелогічності паззлів (камон, вони були нелогічними в кожній з частин!).
Драматургія - стала більш масштабною
Жарти - смішнішими та зубастішими
Масштаб історії - більшим.
Рекомендую до проходження всім, хто подивився на погані відгуки і вирішив в неї не грати, вона однозначно варта витраченого часу на себе.
