Ys: The Oath in Felghana

Після проходження перших двох ігор серії постало питання, в якому напрямку рухатись стосовно наступних. Діло в тому, що от є номерні частини, але при цьому хронологічно сюжет в них відбувається в зовсім іншому порядку, а також, оскільки деякі являються ремейками, то й по рокам виходу є своя хронологія. Почухавши трохи баняка, вирішив, що поки просто піду далі по номерам. Конкретно ця гра є ремейком третьої частини, хоча вона й не має цифри в назві, яка виходила після шостої частини та зроблена на тому ж рушії. Історія починається з того, що головний герой разом зі своїм стильним другом Догі припливають на човні в королівство, яке являється домом для останнього та яке, з високою ймовірністю, скоро треба буде рятувати від халепи, пов’язаною зі злим злом. І дійсно, не встигли вони прибути, як зразу запідозрюють недобре, а потім чують крик дівчини в біді та спішать їй на допомогу. По дорозі на товариша підступно нападають монстри, тому той відстає і залишається тільки головний герой, бо, за законом жанру, лицар-рятівник має бути тільки один. Він прибуває на галявину, де зустрічає дівчину, яка оточена мерзенними супостатами. Після геройської розправи над ними, де проходить коротке навчання по бою, настав час знайомитись. Прибуває стильний друг героя і виявляється, що та дівчина разом зі своїм братом його давні друзі дитинства, а бродила вона в таких небезпечних місцях тому, що шукала останнього, бо той кудись зник. Всією компанією герої прямують у місто. Далі нас вводять в курс справи, що тут твориться. Виявляється, не так давно звідкись почали лізти монстри і тепер вони заполонили всю округу, а місто знаходиться в глибокій дупі через те, що кар’єр, який служив єдиним джерелом доходу, тепер кишить ними, а місцевий типовий граф-царьок розпорядився його закрити. Більше того, цей сер Гавно ще й значно податки підняв і явно не збирається «общіпувати гусака так, щоб той не кричав», від чого жителі скоро взагалі можуть почати голодувати. Коротше, неприємностей купа, тому настав час для геройської роботи. В додачу ще мер, який не абияк піклується про місто, пішов в кар’єр розвідати обстановку і не повертається, тому туди направляємось ми. Так і починається дорога пригод червоношевелюрного мечника в новому королівстві. Загалом, сюжет доволі стандартний пригодницький, типовий про боротьбу геройського героя зі злим злом, що загрожує жителям - рецепт простий, але робочий. Тим не менш, присутній сюжетний поворот, який теж типовий, але хоч розбавляє рутину. Діалогів небагато, а от битв багато, на них і зроблена ставка. Ми шниряємось від локації до локації, по дорозі винищуючи монстрів і час від часу борючись з босами. Також збираємо різні предмети як для покращення персонажа, так і потрібні для квесту. Є побічні квести, після виконання яких можна теж отримати певні предмети або ресурси. Знаходимо пригоди то тут, то там, розбираємось з проклятими крамольниками та в кінці постаємо віч-на-віч перед злим злом. Ну а потім, верхом на скаженім бугаї шаленим чвалом мчимо в пампасах предранкових у нiкуда. Візуальний стиль старенький, але вайбовий, мені цілком заходить. Не варто забувати й про прикольний саундтрек. На сторінці можна побачити розтягнуті скріншоти, проте в самій грі широкий формат працює так, як треба. Загальна атмосфера відрізняється від перших частин, тут вона вже інша, хз, я не великий майстер слова, щоб грамотно описати свої враження, тому хай буде так. Також в тих двох іграх були класні опенінги, які задавали тон, а тут він досить скромний, не хватає такої ж режисури. Геймплей, якщо грати цю гру після перших частин, перетерпів зміни. Тут вже не потрібно вбігати в ворога, щоб нанести шкоду, а бити атакою. Також в арсеналі з’явились стрибки і на них зав’язаний геймплей, гра має елементи платформеру. Під час битв з босами потрібно постійно стрибати, щоб ухилятись від їх атак. По ходу сюжету також отримуються предмети, які дають використовувати кілька видів магії, яка теж не просто для краси. Варто відмітити, що гра досить непроста, якщо грати на вищих рівнях складності. Я починав на тяжкому і добре, що не вибрав кошмарний, оскільки і тут розваг хватало, а там ще й механіки босів складніші. Взагалі, в грі присутній ще вищий рівень, інфернальний, який відкривається після першого проходження. Босфайти це окрема тема, вони досить потні, але при цьому динамічні та цікаві. Один варіант це добре натренуватися, вивчити патерни атак, попадати в таймінги і тоді можна перемогти. Інший варіант це піти качатись, а потім з більшим левелом прийти до боса і битва буде вже значно легше, бо менше шкоди буде отримувати персонаж і більше її наносити, більше прав на помилку мати. Хоча здається, що характеристики ростуть на небагато, але тут кожна одиниця має значення. Інша проблема, що гра сильно перекачатись не дасть, бо в певний момент вороги починають приносити все менше експи, поки взагалі не стануть давати її по одиниці. Хотілося б також згадати випробування, які гра може запропонувати гравцю, а точніше платину і який взлом жопи потрібно пережити для її отримання любителям цієї справи. За інфернальну складність теж є ачівка, тому перше проходження починати на кошмарному нема сенсу, бо так гешефт зі складністю все одно не закрити, потрібно мінімум два повних проходження, а скоріше навіть три для інших деяких моментів. Також є окремі досягнення за супровід персонажів окремо на кожній складності, проте там сильно далеко проходити не треба. Але сама головна проблема це бос раш, де треба пройти всіх босів по черзі, хоча при цьому можна повторювати битву з конкретним босом після смерті. Він тут має кілька складностей від нормальної до кошмарної і саме останню треба пройти для закриття платини. Діло в тому, що битви на бос раші не передбачають перекачаного персонажа, а такого, якого туди поставили розробники. Вони дуже довгі та нечесті, бо біля боса потрібно постійно стрибати-витанцьовувати, щоб раз в рік нанести йому трохи шкоди, зато якщо по тобі попаде то мало не покажеться. Якби це діло було тільки на нормальній складності, то ще можна було б пробувати, але тут я не настільки фанат подібного геймплею, щоб це робити. Тим не менш, любителям хардкору грі є що запропонувати. Потрібно спочатку по кілька годин тренуватись на кожному босі, а потім одним махом пройти їх всі, бо виходити в цей час з гри не можна. Навіть в натренованих гравців один забіг бос рашу займає пару годин. Потрібно мати хороше управління, ідеально знати патерни та атаки босів та попадати в таймінги, прав на помилку дуже обмаль. Мало просто пройти кошмарний бос раш, бо після фінального бою чекає ще битва з секретним босом, яка явно не проста, за яку теж є досягнення та до якої можна добратись тільки таким способом. Тут вже навіть не буду приймати виклик, бо не хочу той самий взлом жопи отримати. Не впевнений, що колись ще повернусь до цієї теми. Отже, гра мені сподобалась, добре провів час. Хоча я спочатку вирішив йти по номерним частинам, але все ж мабуть варто грати в порядку року виходу, бо в серії важливий розвиток геймплею, тому наступною для проходження треба взяти шосту частину, яку пропустив. Сюжетно ігри не особо пов’язані, хіба що деякими моментами. Наприклад, тут є знайомий персонаж з першої частини, який любить пробивати стіни, цим все й обмежується.

Phew, old school shining through on this one. I played the original on the SNES and thought I'd get some nostalgia. Maybe I was wrong to put it on Hard, but the game is great if you like to be punished. The game is fun if you don't play on hard, otherwise the further you get the more of a gauntlet it's gonna seem. As an adult now I'm so glad these games are not like this anymore. I love this series.

Great game! Harder than Origin for sure, but still fun af

Everything about this game is fantastic EXCEPT the bosses. They're ♥♥♥♥♥♥♥ abysmal.

They did everything to make this game not fun. If you hate your life its great.

Edit: I've beaten the game now. I still feel like the bosses are too hard, and the controls make the platforming too punishing. This Ys is my least favorite, but it is still a Ys game and I'm glad I played it. If you are new to the series, start elsewhere. If you are a longtime fan looking to grab this one, understand that Very Easy is Story, and Easy is actually Normal, at least as far as what you are expecting. The game took me around 10 hours to complete. Maybe plan on having your first run be on a lower difficulty than you'd usually prefer?

Another solid action-RPG from Falcom, with a focus on combat and some platforming. The good: It's short and sweet; I finished in 14 hours and that was about the sweet spot for this type of game. Good music and anime-style cut scenes. Chibi character designs are cute enough. Hack and slashy-combat is the rule of the day (ala Zelda). Hope you brought a controller. Difficulty levels. I played on Very Easy and the final boss still gave me a challenge. The meh: RPG progression and equipment might have been a bit more interesting. The story is fine, but nothing to really set the world on fire. English voices are often stiff and awkward. Key binds are a little odd. Also, you can't pause during boss battles to change equipment, and that was lame. Save points are sometimes a bit too far apart, but it was ok, I guess. Pretty on-rails storywise. The verdict: If you're up for a PS-2 era action adventure, it's another good one from the Ys team. A no-brainer if it goes on sale.

Неплохо, бывало сложновато, но в целом все отлично, особенно музыка

The Oath in Felghana feels like the culmination of everything Falcom has learned making YS games over the years. All of the best attributes of previous games are blended together effortlessly. The first YS game where I have nothing negative to say about it. Fantastic pacing, level design, bosses, and a solid little story with some actual drama and character. If you REALLY don't want to play all the games in order, Felghana would be a good starting point. However, these are short games, and all worth playing, so I would recommend just starting with 1+2.

A really nice game. It doesn't do anything special but you'll have a good time with it thought the game. The visuals are nothing special but have a charm to them. The soundtrack and voice acting are great. The gameplay is fun and pretty straightforward. The story is very simple. Overall, you'll get a solid game : 7/10