Bulletstorm: Full Clip Edition

Bulletstorm стала для мене однією з тих ігор, поруч із якими дитинство вже потроху збирало валізи, а доросле життя тихенько стукало у двері. Тоді про це навіть не замислювався. Хотілося лише прийти додому, увімкнути комп'ютер і просто відірватися на повну. Уперше побачив гру на YouTube. Кількох хвилин вистачило, щоб зрозуміти: у це треба грати. Божевільний екшен, море вибухів, чорний гумор, харизматичні персонажі й графіка, яка на той час справді тішила око. Коли нарешті запустив гру, не пошкодував ні хвилини. Сюжет наче й був... але будемо чесними, хто тоді приходив у Bulletstorm за сюжетом? Тут головне було максимально ефектно розправлятися з ворогами. Майже кожна перестрілка починалася однаково. Я підбігав до першого противника, з криком: «ЦЕ СПАРТА!» давав йому копняка під жопу, і той красиво летів у шипи або в прірву. Якщо ж поруч не було куди його відправити, завжди можна було прострелити йому ту саму жопу. І найсмішніше, що гра ще й винагороджувала за таку дурню очками. Розробники ніби спеціально думали, як зробити кожне вбивство ще смішнішим за попереднє. Найбільше мені подобалася система Skillshot. Гра буквально заохочувала експериментувати. Чим видовищніше, жорстокіше й абсурдніше ти позбавлявся ворогів, тим більше очок отримував. Через це перестрілки швидко перетворювалися на конкурс: «А що ще можна вигадати?» Арсенал теж був чудовим. Майже кожна зброя мала альтернативний режим стрільби й відчувалася по-своєму. Особливо запам'ятався енергетичний батіг, яким можна було підтягнути ворога просто під удар ногою, дриль, що прибивав бідолах до стін, і снайперська гвинтівка, яка прошивала одразу кількох противників. Купувати покращення було цікаво, адже вони не просто збільшували шкоду, а відкривали нові можливості для ще ефектніших комбінацій. Не підводили й локації. Зруйновані міста, занедбані курорти, заводи, джунглі, величезні дамби. Гра постійно змінювала декорації, тому одноманітності майже не відчувалося. Боси теж запам'яталися. Це були не просто «губки для куль», а справді видовищні сутички з величезними створіннями, де потрібно було не лише стріляти, а й використовувати оточення та шукати правильний момент для атаки. А потім настав 2013 рік. Мені подарували Xbox 360, і однією з перших ліцензійних ігор стала саме Bulletstorm. Думав: ось тепер перепройду її ще раз. Ага, зараз. Потрібно було ненадовго відлучитися, а консоль залишив двоюрідному братові. Повертаюся... а цей хитрюга вже майже фінального боса добиває. Сидить, усміхається й каже: «Класна гра». Дякую. Дуже допоміг. У підсумку вийшло так, що вперше Bulletstorm пройшов я на ПК, а вдруге... брат пройшов її на моїй консолі. Зате задоволені були всі. А ще довго згадували найсмішніші моменти й сміялися так, ніби бачили їх уперше. Зараз Bulletstorm уже стала частиною спогадів. Не просто хорошою грою, а маленьким шматочком того життя, коли дитинство непомітно залишалося позаду, а ми ще не знали, як швидко пролетять ті безтурботні роки. Саме тому згадую її не лише як веселий шутер із купою вибухів і божевільним гумором, а як ще один теплий спогад про час, який уже неможливо повернути.

The absolute best part of Bulletstorm is its Skillshot system, and that core loop is completely intact and better than ever here. You play as Grayson Hunt, a perpetually drunk, disgraced space mercenary, armed with an energy leash, a powerful kick, and an arsenal of absurdly creative weapons. Pulling an enemy across the sky with your leash triggers a slow motion window, giving you precious seconds to slide into them, boot them into giant cacti, decapitate them, or shoot them somewhere particularly sensitive for massive points. These points are your currency to buy ammo and weapon upgrades. Last but not the least its the Undisputed Queen of Stygia, Trishka Novak. She enters the narrative like a blast of cold air. She doesn't just match Grayson & Ishi's intensity, she completely overrides it. Her sharp, sarcastic wit cuts through Gray’s self pity immediately. She has zero tolerance for nonsense, making her the perfect, deeply necessary foil to the main crew. Every time she fights alongside you, she isn't a sidekick needing rescue, she is actively clearing rooms, dropping elite mutants, and showing you exactly how a highly trained professional operates on a hostile resort planet. She actually carries the genuine stakes of the story. Her personal quest for vengeance, tied directly to General Serrano and her father's past, provides the narrative weight that keeps the game from dissolving into pure parody. She gives the campaign its drive, turning a chaotic escape mission into a high stakes hunt for accountability. So, if you missed it the first time around or want a pure dose of chaotic & nostalgic arcade action, it's well worth picking up...ideally on a sale.

So far so good. This is just very 2008 and thats such a good thing. Games nowadays never are just 2 meatheads with guns vs the world anymore

Didn't like the way they treated the characters. writing is rough around the edges. Its fine ig since the gameplay is good and fast. i like fast. There is a a bug though when i suddenly stop moving forward or sliding. There was a voice over issue in the end cutscene as well, it was fine overall.

Неплохая игра! Месть, хаос и мясо. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3603300857

Бодрый комедийный боевик который заставляет убивать болванчиков стильно и красиво, с некой иронией, не спеша.

Short and sweet campaign, best 5 bucks I've spent this summer sale. Gameplay is smooth, Still feels fresh and satisfying with the use of the leash and gravity kick. This game rewards creativity and player expression more than other current generation games. This game does have its jankyness from its aged movement controls such as one button to sprint/slide and vault. Gunplay is good, with a variety of guns and enemy types. I feel that the campaign keeps it fresh with new gimmicks and entertaining set pieces. Get this game a sequel please. Rate 7.5/10 solid gameplay. Visuals held up. Game runs smooth. Lore is hinted and digestible. Me like shoot guns Didn't get a chance to try multiplayer tho.

Bulletstorm: Full Clip Edition is, without a doubt, one of the greatest shooters ever made. From the very first moment to the end credits, the game delivers an intense, thrilling, and incredibly addictive experience. The sheer brutality of the action is one of its biggest strengths. Combat is fast, explosive, and constantly rewards creativity in ways that very few games can match. The Skillshot system is simply brilliant, encouraging players to dispatch enemies in the most creative and spectacular ways possible, making every encounter feel fresh, satisfying, and incredibly fun. Beyond its outstanding gameplay, the game features an excellent pace, memorable weapons, and a sharp sense of humor that gives it a unique personality. It never stops being entertaining and remains a benchmark for the genre, even years after its original release. I absolutely loved every second of it. Bulletstorm: Full Clip Edition is a masterpiece of over-the-top action—a brutal, fun, and highly original shooter that deserves its place among the greatest FPS games of all time. If you enjoy adrenaline-fueled combat, creative gameplay, and spectacular over-the-top violence, this is an absolute must-play. 9/10

剧情太过降智，看得人不适

Tremendo juegaso para machos pechos peludos,bolas de toro,barba pulgosa. Muy bad ass el juego personajes,musica estar cagando a tiros a los locos esos y a los bichos y tambien cagarlos a patadas. Lastima que no tenga cooperativo en el modo historia hubiera estado DPM,pero igual es sigue estando muy bueno