They Are Billions

They Are Billions feels like what you’d get if StarCraft II’s frantic base management collided with the Command & Conquer series’ classic “hold the line” tension. It’s an RTS that flips the script: instead of constant expansion and unit spam, you’re fighting a war of inches, where every wall segment and turret placement matters. The game shines in its macro-focused, survival-first design. You’re not microing marines or tank rushes you’re engineering a fortress that can withstand a single catastrophic breach. When the final horde hits, it delivers the same adrenaline spike as a late‑game Zerg swarm or a last‑stand GDI defense, but with a unique, almost puzzle‑like precision. If you enjoy the strategic discipline of StarCraft and the base‑building nostalgia of Command & Conquer, They Are Billions offers a fresh, punishing, and incredibly satisfying twist on the RTS formula.

This game is rough around the edges, but the challenge presented by its survival mode is incredibly fun, and something I have not seen done this well anywhere else. This game does also have a campaign, but I couldn't care less. All my playtime is in the survival maps, and trying to beat them on their hardest difficulty.

amazing game

it can be very annoying and it's very difficult to spot any rouge zombies that manage to wander in but it's a beautiful game. one of the harder RTS games out there for that specific reason aswell as a single house being destroyed almost guarantees a restart on the mission. It's a defense focused RTS with periodic hero missions and a great balance of difficulty to fun

sadece %900 bitirmek için 400 saat gitmiştir, sadece üst akıl insanlar oynayabilir

“Найстрашніше тут не орда — а момент, коли ти розумієш, що вже програв.” They Are Billions — це стратегія в реальному часі з елементами виживання і tower defense, дія якої відбувається у стімпанк-світі, захопленому зомбі. Основна задача гравця — будувати і розвивати колонію, паралельно відбиваючись від постійних загроз, які з часом переростають у масштабні навали тисяч інфікованих. Сюжет у грі подається досить мінімалістично і більше служить фоном, ніж повноцінною історією. Людство майже знищене, залишки цивілізації ховаються у добре укріплених колоніях, а світ за їх межами повністю належить зараженим. У кампанії є спроба розширити лор через місії та опис технологій, але в цілому гра робить ставку не на наратив, а на атмосферу занепаду і постійної загрози. They Are Billions — це одна з тих ігор, які на перший погляд здаються звичайною стратегією про базу і зомбі, але досить швидко стає зрозуміло, що вона працює трохи інакше. Тут немає відчуття контролю, до якого звик у класичних RTS. Навпаки, гра постійно тримає тебе в напрузі і ніби спеціально підштовхує до помилки. І в цьому, власне, її головна ідея. Ти починаєш з маленького поселення посеред зараженого світу і поступово розширюєшся: ставиш будинки, добуваєш ресурси, будуєш оборону. Але вся ця “економіка” тут не заради розвитку як такого, а заради виживання. Кожне рішення має вагу. Хочеш швидше рости — ризикуєш відкрити новий напрямок для атаки. Перебудувався в оборону — можеш відстати по ресурсах. І ця постійна дилема між жадібністю і безпекою відчувається дуже чітко. Найсильніше гра працює саме в режимі виживання. Там кожна партія — це окрема історія, де ти поступово відвойовуєш карту і готуєшся до фінальної навали. Причому ключове тут не просто кількість ворогів, а те, як працює механіка зараження. Достатньо одному зомбі прорватися в житлову зону — і все починає сипатися лавиноподібно. Будинки заражаються, з них виходять нові зомбі, і за кілька секунд ситуація виходить з-під контролю. Це створює дуже специфічне відчуття крихкості всього, що ти будував. І коли ти витримуєш фінальну хвилю, це реально відчувається як досягнення, а не просто “ще одна перемога”. Але ця ж сама система — джерело головних проблем гри. Вона надто караюча. Тут немає нормального права на помилку, і це не завжди працює як чесний виклик. Часто ти програєш не тому, що погано зіграв стратегічно, а через дрібну неуважність або невдалий збіг обставин. І коли ти втрачаєш годину прогресу через один пропущений момент, це вже не напруга, а відверта фрустрація. Гра ніби вимагає від тебе майже ідеального виконання, і не всім це заходить. Окрема історія — кампанія. Вона виглядає як спроба додати більше контенту і структури, але по факту поступається тому, що робить гру сильною. Замість того щоб розвивати основний геймплей, вона іноді відводить у дивні формати: місії з одним героєм або чисті “хвилі”, де мало простору для стратегії. Через це втрачається той самий баланс між розвитком і обороною, який робить survival таким цікавим. Кампанія не жахлива, але вона відчувається нерівною і місцями затягнутою. При цьому гра все одно чіпляє. Вона дає досвід, який складно знайти деінде: поєднання стратегічного планування і постійного стресу. Тут немає розслаблених моментів, ти завжди думаєш на кілька кроків вперед і паралельно боїшся, що десь уже все пішло не так. І саме ця напруга робить гру запам’ятовуваною. У підсумку, They Are Billions — це дуже сильна, але не універсальна гра. Вона може дратувати, карати і іноді здаватись несправедливою, але якщо прийняти її правила, вона дає реально унікальний і дуже насичений досвід. Тому оцінка на рівні 8/10 виглядає більш ніж логічною: це не ідеал, але точно щось, що варто спробувати, якщо подобаються складні і напружені стратегії.

This game is amazing! I'm a casual RTS enjoyer, and this game is perfect for me, with the ability to pause the game at-will I don't have time pressure when balancing macro and micro like in most RTS games. The campaign is excellent as well, with a rewarding tech tree and hero missions that I found fun (although the community can be split on the latter). Also, the custom map community is very active! There's likely something for any type and skill level of RTS fan in this game.

workshop maps...can't stop

It was alright I guess, I think the amount of streamers playing this game must have been some massive astroturf campaign.

BILLIONS AND BILLIONS