The Safe Place

In an adventure game, story is everything. Many of us play these games to escape from the stresses of real life or unwind from a long day. With this game, that is totally impossible. They took a relatively interesting storyline and ruined it with what they probably thought was extreme realism. Yet there were a lot of other avenues the characters could have taken to avoid some of the terrible things that happen in the game. For some reason, the developers wanted to make it as depressing as possible. The ending was such a downer that it felt like they were trying to prove a point. The game itself had its good points. The acting was pretty good, with a few exceptions. There are lots of things to click on and a button to see all the hotspots. You can double click on your guy and he will speed walk (still too slow in my opinion). The cut scenes are interesting and always have little reveals that advance the story. The game isn't very long though so you might want to get it on sale. The auto-save system is fairly useless. It saves when it decides it wants to. Sometimes it's after a scene change, sometimes after 5 scene changes. I restarted the game 3 times before I realized this. Not everyone can sit down and play for 2 hours right away. This game doesn't care that it wastes your time. The other issue is it's not always clear what an item actually is. There are no descriptions for the items in your inventory. Some games allow you to right click on an item for more info. Or at least put a little tag in the inventory telling you what it is. Not this one. The walkthroughs I saw had different names for the same items because nobody could figure out what they were. But the really egregious thing about the game is the story. To say the ending makes you want to hang yourself is being kind. The story takes place in what looks like Communist Russia. There are calendars that say 1992, which explains why everything is broken down, none of the cars work, and most of the characters are devoid of human kindness and compassion. Everybody is in a bad mood and out for themselves. They all have jobs but haven't been paid in months. It's snowy and gray throughout the entire game. Everywhere we go looks deserted. We do meet a few other people, but they are exception. We play as Alex, an engineer in a factory. The game begins with our hero stealing from his job to "feed his family." He keeps going on and on about taking care of his family. However, when his wife suggests he find a different job so their daughter can have shoes without holes, he won't hear of it. In fact, one of the possible response options is for Alex to swear at his wife. That's the problem with Alex. He's often selfish and unlikable. It doesn't matter that it's more realistic that way. This is a video game, not a documentary. Nobody wants to play as a character who is a self-involved jerk even if he does have little flashes of compassion. He constantly uses his family as a reason to do nothing. It's all phony. The main conflict begins when Alex has an altercation with a thief at a bus stop, which is witnessed by a young girl. These people quickly turn his life upside down. As we play through, more details are revealed about the young girl. There is a lot of talk about her need to be "saved" from bullies and bad people. OK now we're in business! We can be the hero and save the little girl, right? WRONG. Things just get worse and worse. I don't think it's giving anything away to say that you should not expect a happy ending. After playing this game for an hour, this should not surprise you. I think the developers knew it was too depressing because they put some lame "to be continued" message at the end. But there is nothing to continue because the characters were put in places that left very little room for future games. After several hours of one depressing scene after another, the game deserved a happy ending. But these developers were incapable of producing one. It's for that reason, this game is a thumbs down.

Рившись у списку ігор виданих українцями випадково наткнувся на цю, зацікавила стилем мальовки, хоч й мені не подобаються усі ці point&click адвенчури. Завантажив, й у перший ж вечір просяк атмосферою 90'х, скажу відверто, від мене нею тхнуло. Морально було тяжко, та й це загальне не усвідомлення того, як наші батьки вижили в усьому цьому лайні. Як же ж зараз нам живеться легше, навіть попри війну. У мене є батьки, живі, звісно не ідеальні, але вони мені подарували дитинство, щасливе дитинство. Вони ніколи не бились, не бухали і не вживали наркоту, але звісно ж у них були суперечки, як у звичайних людей. Але я не знаю чи були вони щасливі. Зараз? Тоді? А чи запитував я? Так, ви вже напевне здогадуєтесь, що я підведу до найбанальнішої відповіді. Цінуйте. Цінуйте те, що маєте. Цінуйте, що ваш батя не спився, і після повернення із в'язниці не зарізав власну дружину, вашу матір. Я не кажу обезцінювати ваші проблеми, бо батько вічно з оцим принеси-подай, чи мама, яка вічно проти допомоги, але потім огризається, що бачите, «У цій хаті ніхто і пальцем не поворухне!». Я просто прошу вам цінувати кожен момент, кожну хвилину. Навіть попри те, що ваші батьки можуть бути не ідеальні. Але на те вони й люди. Але це лишень мої враження від гри. Від якоїсь там point&click адвенчури.

Story. Atmosphere. Characters. Graphics. Art. Ukrainian voices. Everything is 5*. The game looks like 90's - factories, salary delays, phone booths, water taps, etc. Additional thanks for ПТН ПНХ - ruzzians must know their place.

Дуже хороша гра, в стилі мальованої графіки. дуже грано переджана атмосфера, тримає таку напругу музичним супроводом. Дуже грано передає ті часи 90-х. хочу прйойти інші ігри від розробників

Yes. Life in post-Soviet Ukraine... the harsh 90s. Worth noting. A good interactive detective story

[h2] Років триста не грала в поінт-енд-клік ігри, відчула себе тупою, але отримала тільки задоволення. [/h2] Гра дуже естетично намальована. Ці локації хотілось з'їсти, настільки кайфовий і естетичний арт був. Історія цікава, трагічна, але, мабуть, дуже звичайна для наших українських реалій. Хоч я не жила в 90-х, але, думаю, як і більшість, відчула і бачила наслідки радянщини. Якщо Ви не тупенький і маєте нормальний мозок, то гра пройдеться за години 2, якщо як у мене, то години 4. Загадки не дуже складні, є підказки, все тіп-топ.[spoiler] Маю код замка від гаража, звертайтесь [/spoiler] Знаючи, що більшу частину праці зробили 1-2 людини, це неймовірно взагалі. Мені дуже сподобалось, рекомендую. Автору/ам наснаги, грошей і сил робити наступні ігри. Усім нам треба якомога більше українського контенту. Усе буде Україна

Підтримуйте українське, варто спробувати точно. На жаль жанр не мій, пошук предметів й взаємодії мені завжди давався тяжко, тому я не зміг пройти гру до кінця але сюжет захоплює, стилізація дуже вражає, атмосфера наче опинився сам в ті часи взимку на тій остановці й в квартирі. Дуже круто, автор, на цьому не зупиняйся, в тебе точно вийде створити щось більш вражаюче й вагоме, не тільки для української спільноти а й для світу

Підсумок: хороша та якісна інді-гра Візуал, саунд, атмосфера - дуже добре, рівень іммерсивності високий. Совкова хтонь передана ідеально. Сюжет - є питання до деякиї не те щоб дір, але прогалин. Скоріш за все пов'язано з масштабом гри, на більшу деталізацію не вистачило людського ресурсу мабуть. [spoiler]Як мама Христини дізналася номер Олександра?[/spoiler] [spoiler]Чому немає різниці, що я вибираю - продовжити читати щоденник Христини, чи припинити - і мене все-одно палять за читанням? Виглядає як вибір без вибору.[/spoiler] Ну і те, що мені особисто дуже не сподобалося: [spoiler]дуже депресивна історія. Я розумію, що не усі ігри мають мати хепі-енд, але після такої кінцівки немає відчуття морального задоволення, тільки спустошення. Таке відчуття, що автор історії хотів зробити гравцю якомога болючіше. Тож у підсумку немає жодного катарсису, одна депресія[/spoiler] Геймплей - загалом добре, місцями були затупи через те що щось було зовсім неочевидно і без підказки я б ніколи не здогадався, що треба зробити, але в більшості випадків гра проходиться без додаткового пошуку гайдів в інеті. Хотілося, що б гра була більшою за масштабом, щоб проходити її не 3-4 години, а хоча б годин 10, але це вже моє особисте бажання. Бажаю успіху розробникам в наступних проєктах ❤️