The Evil Within 2

总体来说是好玩的，恶灵附身2改成了半开放世界但关卡设计特别是“艺术家"之后的关卡对比1代逊色不少。1代令人窒息的压迫感和极致的恐怖氛围也因为难度骤降、老塞超模的技能以及半开放世界丰富的物资消失殆尽。潜行花式暗杀、子弹时间、连击增伤恶灵附身2的游玩氛围更像是一款能让玩家爽起来的动作射击游戏。

Охуенная игра, очень понравилась как и первая часть. В игре класная атмосфера, офигенный русский дубляж, интересный сюжет, увлекательный геймплей и противники. По скидке рекомендую брать.

ЦЕ. ПРОСТО. ОХУЄННО! В цій частині розробники ну просто уміло розкрили ВСЕ!: від персонажів до історії вцілому, від механіки та фізики до левел дизайну та логічного завершення історії для всіх персонажів. Сюжет в грі - це окремий вид мистецтва, який по справжньому заслуговує оскара (навіть на скупу сльозу в фіналі не зажмотився), остання гра, яка в мене викликала подібні емоції була Metro Exodus, яку я зіграв 2 роки тому. Ну що ж, по пунктам цієї гри: - в цій грі досить великі (як для гри подібного жанру) локації на яких розкидано: колекційні предмети, матеріали для крафту, вже готові набої, колекційні предмети-пасхалки, які відсилають нас до інших ігор студії, звісно що багато ворогів з яких випадає не менш цінний матеріал для прокачки - зелений гель, тому і знищення всіх ворогів на локації (по декілька разів -_-) для мене стало окремим родом діяльності (прокачав майже все - чу-чуть не вистачило...); - адекватна та зрозуміла система прокачки як вмінь гг так і його арсеналу (якщо ж не встигли щось добити, то в грі є режим Нова Гра+ в яку перенесеться майже увесь процес від першого проходження); - ця частина закриває всі питання, які могли виникнути в гравця після першої частини: долю гг та його сім'ї, долю корпорації в цілому, долю системи Stem та другорядних героїв (особливо варто звертати увагу на знайдені документи, в яких не менше лору ніж в самому сюжеті); - головні та другорядні персонажі прописані просто бездогання і так же КОЖНОГО з них ця частина приводить їх історії до завершення; - в цілому гра працює майже ідеально - було декілька багів, зазвичай під час відкритого бою через які урон по ворогам не проходив, та один баг під час стелс бою, де гг повинен був застрибнути для швидкого вбивства ворога зі спини, а в ітозі пройшов повз нього і мене спалили (але це дрібниці, які можна порахувати на пальцях однієї руки), тому особо мінусів не буде; - окремо також хотілося б виділити (насекундошку) ВСІХ! босів в цій грі: кожен має свою історію, чіткий мотив та вміння, від чого по проходженню гри в тебе немає відчуття ніби: "Це ж було уже." А фінальний бос (в якого 3 стадії) це взагалі видовище: однообразності не відчувається жодної та навіть кожна стадія потребує своєї тактити; - також порадувало, що в гру завезли трохи юмору, від якого можна "випасти")). В цілому сюжетна історія справді досить сумна, якщо вникати в неї повністю, то справді починаєш співчувати гг від того, що його життя отак помотало, а моментами можна навіть побачити щось знайоме і для себе, - та-та - гра також може і навчити дещо, а тому як ця частина є завершальною то в кінці звісно ж щасливий кінець, але і той який ти розуєш дався ох як не легко (та навіть тобі в реальному часі отам за екраном, так-так я про тебе, а ти що думав? А?). По особистому ж досвіду я можу згадати одиниці ігор з таким сюжетом, та зав'язкою всіх кого він зачіпав ще з першої частини (ну-у-у почти всіх). Те ж саме стосується і емоційного плану: особливо після 14ї частини кожна наступна настільки заставляє тебе відчувати все те, що відбувається на екрані аж до самих титрів і це все під немало емоційний саунд на фоні, який ну просто ідеально лягає під кожну наступну сцену, слухаючи і спостерігаючи за тим, що твориться на екрані мимовільно розумієш, що скоро ця історія закінчиться паралельно згадуючи все те, через що ти пройшов під час основної гри, але й приписує відчуття якоїсь безвихідності (і цьому є пояснення - гг вдалось врятувати не всіх, кого він хотів), що як я і писав вище - я навіть не скупився на відверті емоції... Damn... ця гра явно тепер заслуговує місце на найкращу гру в моєму листі. Я можу ще багато чого сказати про неї, але не знаю як описати ці відчуття - настільки вона зачіпає. От справді це нажаль той приклад ігор з ідеальним ВСІМ своїм вмістом, які проходять повз багатьох геймерів, та залишаються в думках суспільства, як щось другорядне. Не пожалів жодної хвилини, що провів в ній.

Сперва я думал, что с сильной натяжкой буду это рекомендовать, но в последствии я с таким каменным ебалом игру закончил, что решил, что раз уж мне нужно высказать именно своё мнение, то оно идёт вразрез с тем, которое бы предпочло порекомендовать это. Эта игра имеет только 45% того, что мне понравилось в первой части. Вообще не стоило выпускать продолжение, не стоило даже надеяться, что получится какой-то аналог Резидента или Сайлента, а то и их гибрида: - если бы кто и получал рекорд Гиннесса по самой хуёвой стрельбе среди видео-гейминга, то я бы дал свою кандидатуру этой залупе. ♥♥♥♥♥, даже в первых Резиках стрелять в разы комфортнее, даже в первой части стрельба была более адекватной, я не понимаю, как можно было сделать так, что патроны здесь облетают противника чаще, чем в классическом Сталкере. Этот уебан даже в упор мажет, когда ты чётко на голову навёл. Ещё и эта мразь так руками виляет, будто в руках не лёгенький револьвер держит, а бомбарду, ♥♥♥♥♥, на ядрах. - Съебастьян Костыльванусс это ♥♥♥♥♥♥ какой медленный кусок пидара, такая тварь, ♥♥♥♥, что ни сделай, он это будет полчаса исполнять, когда можно сделать за минуту, ну и ещё после этого мува он будет стоять целый час, прежде чем сесть обратно в скрытничи. Про стамину я молчу, она здесь в разы хуже ощущается, чем в первой части, там ты если на фулл её вкачал, то наконец-то дышишь полной грудью, а здесь как играл за астматика ♥♥♥♥♥♥♥, так и продолжаешь. - антагонисты тут такая залупа, им до Рубена "Рувика" Викториано, как до Юпитера на ледянке, которую запрягли тихоходками и амёбами. Стефано один был приятен и интересен в какой-то мере, а остальные это просто ОХО-ХО-ХО-ХО ЗАХВАТИМ МИР ОХ-ХО-ХО-ХО-ОХО АФКОРС! Сделали бы Стефано главным антагонистом, а не это яйцо шоколадное с этим Альбертом Вескером из интерната, которому гудрон на башку упал, я бы ещё мог пальчик вверх поднять, а так ♥♥♥ сосите. - оптимизация здесь кал полный, ещё и изображение дерьмо. Я спокойно и плавно играл в Резидент Реквием, который выходил на днях, прям в день релиза ещё без патчей, всё идеально было, эта ♥♥♥♥♥ вышла в бородатые года и всё равно проседания ловил и шакалился от картинки. Или это тоже относится к сложности кошмар? Может, я не выкупил этой фишки, а? Короче говоря, вообще не стоит на это время и деньги тратить. Можно мне предъявить, что я играл на кошмарной сложности, поэтому от духоты моё впечатление по итогу ниже, чем было бы от нормисной сложности, но там чётко написано ДЛЯ ТЕХ, КОМУ БЫЛО НОРМ В ПРОШЛУЮ ИГРУ ИГРАТЬ. Так вот, я прошёл первую часть на выживании и испытал куда меньше кринжа, чем от этого. В первой геймплей приятнее, сеттинг пиздатый, антагонист аурой заставляет мокнуть трусики всех окружающих. Да и сюжет там в миллиард раз продуманнее. Эту Кид здесь разоблачили бы в первый день, когда она чип вытащила. Организация "Мобиус" имеет влияние на весь мир, масоны, ♥♥♥, И У НИХ НЕ НАШЛОСЬ ПРОЦЕДУРЫ, ГДЕ КАЖДЫЙ СОТРУДНИК КАЖДЫЙ, ♥♥♥♥, ДЕНЬ ОБЯЗАН ПРОВЕРЯТЬСЯ НА НАЛИЧИЕ ЧИПА ЧЕРЕЗ СКАННЕРЫ, ЭТО ОЧЕВИДНЕЙШАЯ ЗАКОНОМЕРНОСТЬ, КОТОРОЙ НЕ БЫЛО И КОТОРАЯ СЛИВАЕТ ВЕСЬ СЮЖЕТ В НИЧТО ВМЕСТЕ С ЭТОЙ УНЫЛОЙ ЗАВЯЗКОЙ С ПОИСКОМ ДОЧЕРИ И УНЫЛЫМИ СЕМЕЙНЫМИ РАЗБОРКАМИ. Вот вспомнить первую часть, где на кону всё человечество стояло, боролись с буквально дьяволом, да и то который всех мастер-майнд обыграл и ушёл восвояси. Вот была ситуация - да. А это просто уныние какое-то со скучными локациями, где заходили лишь выставки Стефано, да монастыри Теодора этого. Я говорю - первая часть это единственное стоящее в этой франшизе.

it's not scary. voice acting is bad. it feels like an indie from humble bundle

Que jogo F0da,tanto o 1 quanto o 2 perfeitos

The Evil Within 2 es un juego de accion-terror de mundo semi abierto. Si el primer juego se sentia como un "grandes exitos de los juegos de terror", este se siente mas como su propia cosa, con una narrativa y un gameplay mas pulido, enfocado y directo. El punto mas importante: Este juego hace muchas referencias al primero. ¿Puedes jugarlo igualmente? si, pero te vas a perder la mitad del lore. Recomiendo muy encarecidamente o jugar al primero (aunque no es un juego para todo el mundo), o ver un video resumen ya que este segundo juego pone mucho mas peso y enfasis en la historia. Lo primero que salta a la vista es que, graficamente, The Evil Within 2 es mucho mejor y mas "bonito" que el primer juego, el salto es grande y se nota que han querido ponerle mas detalle. El control del personaje, aunque mucho mas pulido y fluido que el primero, sigue siendo tosco en algunas acciones y ocasiones Sobre la historia y narrativa, es una continuacion directa del primero, además se nota que el juego hace un mayor enfasis y le da una mayor importancia a la historia. y, como dije anteriormente, se nota que esta mucho mejor contada, mas estructurada y mas enfocada, siendo el desarrollo del protagonista un punto clave. Y si bien es cierto que la historia flojea un poco hacia la mitad del juego, en la parte final remonta bastante (a pesar de cierta seccion de gameplay) En cuanto a contenido y gameplay, aqui es donde mas ha cambiado el juego, pasamos de misiones lineales donde cada capitulo se centraba en un tema, situacion, enemigo y/o gameplay distinto (de ahi lo de "grandes exitos" de los juegos de terror) a ser un juego mas enfocado, directo y coherente en su gameplay con mapas mas grandes de mundo semiabierto, haciendo tambien mas enfasis en la exploración. Como punto negativo, la variedad de enemigos es muy escasa y, aunque no llega a ser un punto muy frustrante, si que se va haciendo pesado hacia el final el matar a los mismos zombies pero de distintos colores. Y sobre el rendimiento, 0 problemas, con mi equipo a 1440p he ido entre 150 y 200FPS Conclusion: The Evil Within 2 me ha parecido un gran juego, con una historia y narrativa bastante buena y un gameplay que sabe acompañar, si tuviera que ponerle una nota, le pondria un 8,5 (notable alto) bajandole un poco la nota por los puntos negativos ya mencionados. Por mi parte lo recomiendo al 100% independientemente de si eres fan del genero o no.

Resident evil resource management, dying light amount of zombies and outlast style survival horror. Problem is, this game mix everything nicely.

[h1]Это смешно))[/h1] [b]Расписывать за игру ничего не буду, поскольку я в нее толком не играл и хорошая ли она или плохая—я сказать не могу. Играл только в первую. Но то, что я точно могу за нее сказать, так это то, что это ГOBHO абсолютно не оптимизированно. Игра умудряется фризить на пк ценой в 500к и блочит фпс—вы внатуре угораете что-ли?))😉 Эта игра абсолютно не играбельна и я не понимаю тех людей, что пишут ей хорошие обзоры, ведь в это играть реально вырвеглазно. Е6y4ий Half life, которому лет сейчас больше, чем половине игрового комюнити—играется в 1000 фпс без каких либо просадок, фризов и с хорошим разрешением, а эта игра, это просто сюр... И я, увы, не могу вернуть за нее потраченные деньги, потому что я купил ее ключом🙃🔥...[/b] [h1]Подытожим:[/h1] [b]В общем. Если вы хотите для себя получить хороший игровой опыт без всякой подобного мора, то вам не сюда. Вам в resident evil, однозначно. Здесь вам делать нечего)) Разрабы просто болт положили на потребителя и качество продукта, поэтому пусть сами его и кушают причмокивая. На этом все😪💦[/b] [h1] 0 "банок слизи" из 10[/h1]

The Evil Within 2 really capitalises on the the first game. The shooting mechanics feel much more accurate and stable and is a step up from the first game. The Evil Within 2 is an ambitious, genuinely tense, and at times brutally difficult experience. This is a gorgeous game. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3712703317 https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3716040569