Red Orchestra 2: Heroes of Stalingrad with Rising Storm

Warning: Game full of alcoholic Russians yelling at 3 PM Nothing is more realistic than playing as Soviet and having a drunk Russian officer yelling and cursing at a German at 3 PM on a Tuesday, and that's worth 100% of your money

it's a masterpiece of a game. i enjoy the BOT play and you can STILL find servers with population. runs great on bazzite linux

Хардкорна гра, яка мені дуже сподобалася, хоча улюбленою так і не стала. Але навіть цього вистачило, щоб запам'ятати її на довгі роки. Це одна з небагатьох ігор про Східний фронт, де я справді відчував себе не героєм, а звичайним солдатом. Тут немає права на помилку. Одна куля може миттєво обірвати життя, не залишивши жодного шансу. Не вийде сховатися за стіною, перечекати кілька секунд і знову бігти вперед. Якщо поруч вибухнула граната або накрив артобстріл, усе закінчується одразу. Через це кожен вихід із окопу, кожна перебіжка між укриттями та кожен погляд через приціл змушували бути максимально обережним. Найстрашніше було навіть не помирати. Найстрашніше було розуміти, що після твоєї смерті нічого не зміниться. Бій триватиме далі, а твоє місце займе хтось інший. Сюжетна кампанія тут є, але пройти її повністю мені не вдалося. На одній із місій гра стабільно вилітала, що б я не робив. Було прикро, але навіть ті кілька годин залишили сильне враження. З мультиплеєром теж не склалося. Тоді я грав не на ліцензії, тому потрапити на сервери не міг. Ліцензійну копію купив уже пізніше, але на той момент онлайн був далеко не таким живим. Шкода, адже саме багатокористувацький режим багато хто називав серцем цієї гри. Іноді думаю, що шкода не лише через це. Шкода, що багато таких ігор із часом залишаються лише у спогадах тих, хто колись встиг їх застати. Найбільше Red Orchestra 2 запам'яталася тим, як вона ставиться до війни. Вона не намагається зробити з тебе легенду чи людину, яка самотужки змінює історію. Тут ти лише один із багатьох. Сьогодні біжиш у атаку разом із побратимами, а за секунду тебе вже немає. І бій триває далі, ніби нічого не сталося. Є слова, які, як на мене, ідеально описують цю гру: Війна не знає переможців. Вона лише залишає тих, хто вижив. Саме це відчуття Red Orchestra 2 передавала краще за багато інших військових шутерів. У дитинстві це була просто ще одна гра про Другу світову. Зараз же розумію, що вона була не про перемогу. Вона була про людей, які могли так і не побачити наступного дня. Після неї починаєш інакше дивитися на події тих років. Тут ти не герой, не людина, яка змінює хід історії. Ти лише ще одне життя, яке може згаснути за одну мить. І, мабуть, саме в цьому Red Orchestra 2 виявилася чеснішою за більшість ігор про Другу світову.

There used to be commanders who learnt Japanese speeches just to role play, and we loved them. So many games rolling the Americans using melee only.

Best WW2 FPS ever. It has so many things that newer ones like squad 44 (P.S) cant even touch.

14 year old game that still lives up to modern day game's standards.

Мой любимый мультиплеерный шутер про Великую отечественную войну и единственный в своем жанре, который также покрывает мой РОДНОЙ и ЛЮБИМЫЙ Сталинград. Потрясающее звуковое сопровождение, геймплейные механики, карты, реализм, стрельба и баллистика. Всё в этой игре на 10 из 10. Играю каждый год 9 мая, 22 июня и 2 февраля и только за Красную армию, чтобы почтить память великого подвига наших предков. Каждый житель Волгограда ОБЯЗАН (и каждый житель России ДОЛЖЕН) выскочить на виртуальный Мамаев курган, Красный октябрь, элеватор, дом Павлова, завод Баррикады и другие знаковые места Сталинградской битвы, чтобы встать на смертный бой с фашистской силой тёмною, с проклятою ордой!

Опыт ни одного шутера даже рядом не стоит в сравнении с Ред Оркестра. Поначалу играть тяжело, но потом приходит спинно-мозговое понимание боя, и это отлично помогает впоследствии. Я без ума от этой игры. У неё незабываемая атмосфера (и это вообще-то мультиплеер) Музыка, озвучка персонажей, общее настроение - как будто переживаешь те времена, когда безнадёжность положения сменялась кардинальным переломом в ходе Сталинградской Битвы. Атмосфера отчаянная, что у мстительных советов, что у выживающих немцев, безумных японцев и охреневших американцев. Весь опыт перемешался в одну кашу, но помнятся некоторые моменты, как например когда перестрелял весь взвод собранных на штурм немцев с немецкого же автомата одним магазином. Те, кто ноют что их убивают везде - просто не думают что делают. Игра развивает боевую параною. Игра очень интересная. Здесь, по большей части, приходится играть за ворчуна-стрелка, но выбирая каждый следующий класс, геймплей становится другим. Что за пулемётчика, что за снайпера, что за инженера подрывать ограждения, что за противотанкиста... Здесь есть танки, и офигеть, они очень реалистичны. Танк - уничтожитель пехоты, и играть приходится с экипажем, и всё от первого лица. Есть роль командира взвода, и я должен вам сказать - это прямо симулятор лейтенанта. Вызов нескольких видов артиллерии, командование взводами в реальном времени, пользование рацией. Отличное подспорье мальчику попробовать себя в разных ролях войнушки. С настроениями того времени. RO2, RS1, RS2 - это серия игр, которые уважаешь. У меня высокие надежды насчёт '83.

心目中最棒的二战游戏，坦克有内部细节是很大的亮点，不过以当下眼光看画质有点落伍，还有t社别搞你那83了，重制一下红管吧！

I miss this game