Old Skies

Time travel mechanics were new to me and fun to play I really enjoyed the script, characters and voicing ! Don't refer to my playtime, you could probably half it. The game was often running without me and I had to slow play with my other hand because of an injury (thanks for making these single handed days a bit better ;-) )

Мене досить легко заінтригувати історією про подорожі в часі. Зазвичай я беруся за неї, щоб розбити в пух і прах. Не подумайте, це не guilty pleasure: я дійсно люблю класні, логічні хронофантастичні твори, просто вони трапляються вкрай рідко. Почувши про [b]Old Skies[/b], я одразу зацікавився: відгуки обіцяли не тільки міцну історію про подорожі в часі, а й прекрасний класичний квест. Тож я почав грати і щойно мені пояснили, як тут працюють мандри в часі, подумав, що це максимальний абсурд, і серйозно сприймати я цей твір не зможу. Проте зрештою я сприйняв його доволі серйозно. Будемо чесні — навіть сльозу пустив. Загалом справа у коректно налаштованій оптиці. [b]Old Skies[/b] використовує подорожі в часі не для того, щоби побудувати серйозну наукову фантастику (хоч і містить у собі цікаві фантастичні ідеї), а для того, щоби поговорити на вічні теми про помилки і вибори та відповідно зачепити емоційні струни. Десь на цьому ж полі грав бестселер Тосікадзу Каваґучі “Доки кава не охолоне”, проте в авторській грі Дейва Ґілберта все не настільки солодкаво і поверхнево. Old Skies розповідає кілька історій з робочого процесу Фії Квін: вона працює в організації, яка за замовленням змінює певні події в минулому, або ж просто возить мандрівників у минуле, щоб вони згадали молодість чи познайомилися з кумиром, який загинув ще до їхнього народження. Кожен такий кейс зазвичай призводить до змін у теперішньому, і, повертаючись з чергового завдання, Фія читає свою біографію і щоразу дізнається про себе щось нове. Як саме ці зміни працюють, що таке хронохвилі і чому Фія наприкінці кожного робочого дня прямує в бар, я не розповідатиму і залишу вам для особистого знайомства. А я дуже раджу це знайомство провести, якщо раптом досі незрозуміло. В [b]Old Skies[/b] варто грати не тільки заради історії, а й через те, що це справді гарний квест. Страшно навіть уявити, коли я востаннє грав у point and click quest — невже це було щось із серії [b]Deponia[/b]? Хоча, як представник жанру, [b]Old Skies[/b] мені сподобався більше: всі загадки логічні, і тут нема й натяку на піксельхантинг. В будь-якому разі тут навіть є кнопка для підсвітки усіх активних зон. Навіть якщо ви застрягнете, то завжди можете зателефонувати його асистенту і запитати, що робити далі: так ви не тільки отримаєте підказку, а й матимете змогу почути унікальний діалог. Інвентар ніколи не переповнений, дурних комбінацій предметів нема — все дуже чітко і прямолінійно. При цьому загадки не назвеш надто простими: тут дійсно змусять добре подумати. Важливою ознакою сильної історії для мене є те, що я пройшов [b]Old Skies[/b] ще три місяці тому, але досі добре його памʼятаю. Дейв Гілберт зміг створити насичену оповідь із яскравими персонажами, які викликають щирий відгук: за них переживаєш, із ними смієшся, сумуєш і врешті-решт зустрічаєш неминучий фінал. Якби [b]Old Skies[/b] вийшла років 30 тому десь поруч з серіями [b]Broken Sword[/b] і [b]Monkey Island[/b], то зараз би вона вважалася безсмертною класикою. А так — доводиться лише констатувати, що вона чудово переносить у минуле. Що ж, для гри про часові парадокси це найкращий комплімент.

Straight forward point and click although not really a pixel hunting, item gathering game so much as story driven adventure that requires some mild puzzle solving.

Absolutely brilliant storytelling. Puzzles weren't too challenging. Played really well on my steam deck too. Can't recommend this game enough to point and click adventure enthusiasts!

You know, there are games and movies where reaching the end makes you regret the entire journey, because the ending ruins everything that came before. This game is the absolute opposite. If you stop before the end, you've robbed yourself of something rare, deeply human, and beautiful.

Strong recommendation from a life long Point and click adventure game fan. Beautiful story, great voice acting. Wadjet Eye Games rule.

The gameplay is fairly straightforward modern point and click adventure game formula. You know, chapter based, lots of dialogue a few brain teasers in the mix. It's not like Unavowed where you have more freedom to make choices, solve the puzzles in different ways and alter the story. Some of the linear puzzles can be a bit frustrating but not overly so. The new art style looks smooth and fits with the game well but it still has the same old problem of character models and animations being too similar and stilted. The backgrounds while still being very pleasant to look at, I felt they lacked a bit of personality and charm. Might only be a me thing. With all that out of the way. The story, music and voice acting are top notch. The linear straightforward gameplay really encourages you to follow the narrative and provides a very brisk and engaging pace. The characters are very well realized and deep (nothing new from WadjetEye). The voice acting is very good. The stand out performances were, of course, Sally Beaumont and Edwyn Tiong that voiced their respective characters pitch-perfectly and delivered on all the emotions needed for each scene, all the while giving so much presence to each character from the very first few lines of dialogue. All other performances were good and engaging and none of it was distracting or immersion breaking. Everyone understood the assignment. I'm sure part of this is also due to excellent voice direction by Dave himself. In conclusion, Old Skies like Unavowed before it is a new classic and I cant wait for what WadjetEye has in store for us next.