Одразу слід зазначити, що керування камерою мишою прям криве, відчувається ніби погана емуляція стіку на геймпаді. Тож, якщо ви не дружите з геймпадами, то навряд подружитесь і з місцевим керуванням.
Тепер про саму гру. Вона чудова та освіжаюча. Придбати мене її змусили чарівний візуальний стиль і незрозуміла бойова система, яку я побачив на скріншотах. Поміж цього, я не знав про неї нічого, як і факт, що насправді це представник AA класу (або принаймні мені так здається), тож в очі постійно кидалася загальна ''рваність'' в анімаціях та переходах між геймплеєм і катсценами. Але заважало насолоджуватися грою не це. З якоїсь причини, яку я досі остаточно не визначив, продовжувати грати було трохи важко, майже постійно треба було підштовхувати себе зробити ще один крок. Можливо, це через, як мені здалося, розтягнутий сюжет, проходження по якому часто вимагало робити локальні речі, які не пов'язані із сюжетом глобально. Але в цьому випадку це не лише розягування часу, це також поглиблення в лор. В грі є шість головних локацій, мешканці кожної з яких мають певні проблеми, які принесла їм ''зла'' королева, і, виконуючи прохання цих мешканців, ви можете краще поглибитися в проблематику як локальну, так і загальну. Паралельно, майже кожен з основних чи вторинних персонажів має що сказати, і нерідко це, хоч і доволі проста, але цікава філософія. Загалом, сюжет тримав планку від початку до кінця. Це, звісно, не Cyberpunk чи Clair Obscur, але в історії є певний шарм і забавний гумор, який пару раз змусив мене усміхнутися. І немало важливо, кінцівка не розчарувала і не спустилась до повного кліше + залишила натяк на продовження.
Щодо геймплею, то він доволі простий. Ви досліджуєте невеликі, але часто заплутані локації, інколи розгадуєте прості головоломки, виконуєте основні і сайд квести та розмовляєте із місцевими - наче нічого надто особливого. Головною ж родзинкою для мене стала боївка, яка відчувається досить незвично та цікаво. Бої відбуваються на маленьких аренах з певною кількістю хвиль ворогів. Для того, щоб отримувати зброю, бафи, дебафи і пастки, вам потрібно кидати свого вірного друга - кубика, а для того, щоб кидати його, вам потрібно зібрати енергію, яка конвертується в картки спорядження, які можна використати, кинувши куб. Звучить доволі комплексно, але насправді все просто, якщо самому спробувати і це найкраща частина геймплею, *особливо* якщо ви будете експериментувати з різними білдами, а не проходити з однією колодою всю гру.
Підбиваючи підсумки, це гра з прекрасним шармом, яка відчувається трохи повільною, затягнутою, а може, для когось, і незрозумілою. Але для мене це була освіжаюча пригода, яка лишила позитивні емоції та спогади після проходження, тож я можу рекомендувати цю гру до придбання.
