*дуже спокійно*
Амелія живе в маленькому індустріальному містечку, де розважається переважно тим, що малює графіті. В неї є друзі: "правильна" розумниця Хезер та Чарлі, з ким Амелія й малює графіті, але попри складний вік у сімнадцять років, в Емі та Чарлі так мало надії, немає жодної певності крім того, що вони обоє хочуть поїхати з цього брудного маленького міста.
Й згодом Амелія звідти їде. Сама.
Якийсь час вона зможе за тяжкою працею та спробами пристосуватися в мегаполісі ігнорувати депресію, тривожність та параною, але минуле, що лишилося без відповідей, все одно наздожене її й змусить переживати втрату знову й знову.
[quote]Well it's a starry-studded cast
It's got me chained to this mast
And I can hear those sirens singing again
People tell me to relax, they must have
Ears stopped up with wax
'Cause I can hear those sirens singing again
I know they're calling me, calling me, yeah
I Can Hear the Sirens Singing Again, Tajuu Jinkaku Tantei Saiko\MPD Psycho (2000), всюди та сама
Вона звучала в моїй голові ще з прологу й я півроку так влучно не підбирав пісні. Щоб не спойлерити всі ці прекрасно-моторошно-дивні історії зазначу лише, що в оригіналі від неї божеволіли люди й це теж збіса влучно.[/quote]
Якщо ви читали чи плануєте читати демо - це повний пролог гри, який наразі відрізняється лише іншими версіями спрайтів, з десь 12 годин гри пролог це максимум дві, але він чудово ілюструє й я раджу його всім, хто сумнівається чи просто зацікавився грою, бо тут направду купа цікавого.
Отже маємо дуже повільну кінетичну новелу, автор зазначає кіберготику, я б радше назвав її постіндустріальним гіперреалізмом, що переходить у містицизм, але йой, головне те, що вона написана так, що я вдруге в житті зловив тріп від візуалки (раптом цікаво, першою була We Know the Devil) і це ніц не жарт. Тож розберу по поличках, мені страшенно хочеться аналізувати сюжет, але там спойлери, тож аналізуватиму гру загалом. *перестав імітувати спокій, розмахує купою книжок, щоб не волати*
[quote]When at last I'm finally sober
And my back's against the wall
When the song is done and over
Were they really there at all?[/quote]
Текст. Святі пудинги, цей текст! Є трохи одруків та проблеми з пунктуацією, але гра написана так влучно, настільки детально, що іноді здається, наче роздивляєшся героїню під мікроскопом. Використання мови та уяви (хоча я серйозно підозрюю, що автор таки багато писала з власного досвіду) на 11\10, філолог в мені досі хоче дихати цими словами й обсмоктувати літери, видряпати з кожного речення весь зміст до останньої крихти й кровожерливо облизати губи. Багато файних текстів хочеться пити, як вино, бо вони поволі перетікають зі сторінки одразу в уяву, затримуючись в мозку, як присмак ягід на язиці, цей текст не такий. Тут ти загортаєшся в м'яке хутро слів, а воно гарчить та випускає пазурі й вже не розрізнити, чи то ти поглинаєш текст, чи текст поглинає тебе. Одне відомо достеменно: перетравлювати доведеться в будь-якому разі.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3385277283
Мальовка. Ну... направду вона тут доречна, хоча й повертає мене на той же Девіантарт початку нульових, пудинг збав, але по-перше вона все ж пасує до цієї новели, а по-друге ця гра зроблена однією людиною й її письменницький талант компенсує мальовку купу разів, ніц не знаю, претензії приймаю лише якщо ви хоч щось робите так само файно, як автор пише Й вмієте малювати та писати музику краще.
Музика та звуки. До музики я призвичаювався, бо це взагалі не моє, але призвичаївся й зрештою вона пасуює до гри, а от звуки підібрані ідеально, настільки доречно та влучно, наскільки це фізично можливо. Це важливий момент, особливо коли текст вишкіряється й нападає, читатимете - зрозумієте, про що я. Просто от chef's kiss, вишенька на торті й часник до борщу.
[quote]Good evening and welcome to radio station exp
(We will never doubt you)
Coming to you from just out there, just across the water
(We're just mad about you)
From the land of the lotus eaters
(We can't live without you)
Unstop your ears, free your mind, partake of our fruit
(When the night is falling)
Follow the bright, shining line of the setting
(Can't you hear us calling)
Sun that leads you out over the sea
(When the night is falling)[/quote]
Загалом моя найкраща знахідка року серед візуалок, всім поціновувачам повільно-закручених сюжетів й неймовірних текстів невпинно рекомендую, хоча все ж наголошую, що це історія про втрату та біль, тож навіть якщо вона вас не вкусить - подряпає, й це буде подряпина крейдованим папером.
