Styx: Shards of Darkness

Good co-op, fun game, interesting levels with different challenges. The levels are pretty open, meaning you can choose different ways to reach your goal. The story isn't bad. Definitely recommend going co-op on this!

There’s something strangely satisfying about playing a character who knows he’s not the strongest thing in the room. Styx is small, ugly, rude, and absolutely not interested in being anyone’s hero. And somehow that makes sneaking through these places feel more rewarding. You hide in the shadows, watch guards walk past, wait for the right moment… and when everything goes wrong, you usually end up running around like an idiot trying to survive. I liked that. Shards of Darkness has that kind of dark fantasy atmosphere I always end up coming back to. Dirty places, strange creatures, miserable people and just enough humor to stop everything from becoming completely depressing. Styx himself carries a lot of it with his personality. He’s an ♥♥♥♥♥♥♥, but at least he’s an honest one. The game isn't perfect. Some mechanics feel dated, and there are moments where the stealth can get a little frustrating. But underneath all that is a game with actual character. It doesn't need to pretend you're some legendary warrior destined to save the world. Sometimes you're just a goblin hiding in a cupboard, waiting for everyone to leave. And honestly… I've played worse roles.

Polecam Kupiłem tę grę, bo chciałem poczuć się jak profesjonalny skrytobójca. Po 15 minutach siedziałem w szafie, patrząc jak strażnik chodzi w kółko i zastanawiałem się, gdzie popełniłem błędy życiowe. Styx jest mały, zielony i najwyraźniej ma więcej problemów niż ja. Wspinanie się jest świetne, skradanie jest świetne, a jak coś pójdzie nie tak, to oczywiście „to wina gry”, a nie moja. Fabuła? Jest. Grafika? Jest. Strażnicy? Są. Moje IQ po trzecim powtarzaniu tego samego fragmentu? Nie ma. Największy plus: można być niewidzialnym. Największy minus: nadal nie można być niewidzialnym dla własnego wstydu po tym, jak strażnik znajdzie cię w miejscu, w którym byłeś pewien, że jesteś bezpieczny. 9/10 Nie wiem, co robiłem przez ostatnie kilka godzin, ale na pewno robiłem to po cichu.

Druga część skradankowej gry o małym gadajacym goblinie zwanym Styx. Pod każdym pozorem gra lepsza od poprzedniczki. Sterowanie, grafika jak i sama płynność gry to są głowne zalety tej gry. Charakter Styxa się nie zmienił. Jest cyniczny i żartobliwy. Mogę polecić osobom które lubią grać w skradanki albo które lubią przechodzić gry łotrzykami.

Хорошая игра на пару вечеров. Из минусов, нет русского перевода и ...управление, готовьтесь к тому, что вы будете падать и часто, разработчики не захотели делать остановку перед пропастью, нет возможности повиснуть стоя на краю, приходится учиться правильно сваливаться и прыгать. Но что хуже всего учитывая, что часто ты будешь лазать по местам где темнее чем в одном известном темном месте кое какого человека(или нет, шутка), нет ночного видения и ты будешь искать проходы на ощупь, причем часто опять же падая в пропасть по итогу)) К прокачке тоже есть вопросы на да не важно, в остальном игра норм

:-D

Styx: Shards of Darkness для мене повторив головну проблему першої частини. Я не грав у ці ігри в момент їх виходу, тому зараз оцінюю їх уже на фоні значно новіших стелс-ігор і екшенів, і тут вік дуже відчувається. Найбільше заважає керування. Воно здається незручним і місцями надто грубим, через що навіть прості дії не завжди відчуваються приємно. Для стелс-гри це особливо критично, бо хочеться точності й контролю, а тут постійно доводиться боротися не тільки з ворогами, а й із самою грою. Геймплей теж не зміг мене втримати. На папері все виглядає нормально: приховані проходження, вертикальні рівні, здібності, можливість обходити ворогів різними шляхами. Але на практиці мені просто не було достатньо цікаво цим займатися, особливо коли поруч є сучасні проєкти, де ті самі речі реалізовані значно плавніше й приємніше. Можливо, якби я грав у Styx у свій час, враження були б іншими. Зараз для мене вона виглядає як гра, яка вже занадто сильно постаріла саме в керуванні й відчутті від процесу.