Rise of Nations: Extended Edition

The superior Age of Empires that sadly Microsoft abandons

Диск із цією грою я взяв у друга, в якого... навіть комп'ютера не було. Досі не знаю, звідки він у нього взявся. Напевно, колись позичив у когось, а потім той благополучно про нього забув. Хоча якщо згадати ті часи, то це була класика. Я й сам не раз давав комусь диски, після чого вони вирушали в загадковий вимір під назвою "потім поверну". Не повертав ніхто. Таке вже було дитинство. Спочатку я подумав, що це звичайна стратегія, яких тоді вистачало. Але вже після першої партії зрозумів, що помилився. Тут ти не просто будуєш базу й штампуєш солдатів. Ти буквально проходиш шлях людства від хлопців із палицями та іржавими списами до танків, вертольотів, кулеметів і бомбардувальників. Спостерігати, як твоя армія за кілька епох перетворюється на сучасну військову машину, було неймовірно цікаво. Особливо веселими були моменти, коли твої танки приїжджали "домовлятися" з армією, яка ще бігала з мечами. Колись усі ж думали: а що буде, якщо сучасна армія зустрінеться з легіонами Римської імперії? Rise of Nations чесно відповідала на це питання. Спойлер: римлянам такий експеримент навряд чи сподобався. У кампанію я майже не грав. Чесно кажучи, мене вона тоді взагалі не цікавила. Набагато більше подобався режим сутички, де можна було самому налаштувати карту, суперників і просто будувати свою імперію. Єдине, що мене трохи дратувало, це таймер ненападу. Поки він працював, заходити на територію ворога взагалі було не можна. Здавалося б, щойно час закінчився, можна сміливо вирушати в атаку. Але ні. Моя армія все одно отримувала шкоду, коли заходила на ворожу територію. Малим я ніяк не міг зрозуміти, чи це така задумка, чи гра просто вирішила, що мені занадто легко живеться. Загалом я провів у Rise of Nations не так вже й багато часу. Не тому, що вона швидко набридла. Просто тоді кожен новий диск був маленькою пригодою, і хотілося встигнути пограти в усе. Але саме такі ігри залишаються в пам'яті найдовше. Не через графіку чи механіки, а через ті вечори, коли кілька годин пролітали непомітно, а ти навіть не помічав, як із первісних воїнів виростала сучасна армія. Зараз на це дивишся вже зовсім інакше. Та варто лише згадати Rise of Nations, як розумієш: сумуєш не стільки за самою грою, скільки за тим часом, коли міг безтурботно провести весь вечір, перетворюючи кілька загонів із палицями на армію майбутнього.

Cult classic! Not very balanced AI's on hard mode, but still fun to play with friends. You need to downgrade to the older version from game settings to play multiplayer.

Great game at its heyday, though it hasn't aged too well. The current version is prone to crashes and gets boring beyond a couple playthroughs really. Still it is a pretty fun game in small doses, with a unique play concept.

Bought this because of nostalgia as this was my second RTS game I ever played when I was a kid. I unfortunately had to refund the game due to awful scaling at ultrawide resolutions. The UI isn't too bad but the buttons to say build a citizen are incredibly tiny and the text requires great vision (especially the resource counts in the corner!). I looked for about 15 minutes trying to find a way to scale either the whole UI or the specific parts but that doesn't seem to be possible in this game. I did try different resolutions but the only ultrawide resolution was my native, the rest being 16:9 or possibly 4:3. Unlike some games where vertical black bars would show on the sides of the screen, RoN stretches the image out to the entire panel. This caused the game to look like smeared ♥♥♥♥♥♥♥. If the scaling wouldn't be an issue for you, I'd recommend this on sale. But it's too much of a negative for me to recommend.

SHOW ME YOUR WILLY!

难度适中，时不时来一把

leg job gama ever

For those who know, this brings back memories, for those who don't, rise of nations is about the best game you can find if you are looking for real time strategy civilization games, graphics may not be on par to nowadays tech but i stand my ground

F@@k Xbox for killing Id Software.