Mirror's Edge™

我对这个游戏最初的印象是幼儿园玩的一款叫做极限跑酷的游戏，用的背景音乐和人物以及画面，那个时候就给我留下了很深的印象，直到后来我听歌识曲才找到歌名是still alive，顺藤摸瓜的找到镜之边缘这个原版，我好喜欢镜之边缘里简约的画风，碧蓝的天空点缀着白色为主的高楼，偶尔在天空中划过一架飞机作为点缀，当我带入主角菲斯的视角当中每次在鳞次栉比的高楼间飞跃，满足了对现代城市的幻想，这个城市可以是东京纽约上海，任意一个现代都市，搭配上sill alive给我一种经济上行的感觉，内容不多五六个小时就可以通关，但是由于年代久远已经没有汉化了，但是对于剧情也能听懂绝大部分，虽然是老土的打败邪恶公司拯救姐妹的情节但是当我们操控菲斯一次次摔下高楼，一次次爬起来最后成功救出姐妹站在城市最高处俯瞰整座城市的夜景依然会感动！！！

Шедевр на все времена

¡Nunca un juego me había hecho sentir vértigo! Mirror’s Edge lo logró. La adrenalina de hacer parkour, correr, huir y trepar a toda velocidad se siente realmente novedosa dentro del mundo gamer. Ese es su mayor mérito: la sensación física del movimiento. A eso se suma una frustración constante al fallar los saltos y maniobras, que irónicamente termina motivándote a dominar mejor los controles hasta que Faith responda exactamente como quieres, en el lugar y momento correctos. Por suerte, la historia es lo suficientemente sólida como para acompañar bien a la acción. ¿Lo malo? Los policías son un dolor de cabeza: aparecen demasiado seguido y, cuando lo hacen, rompen el ritmo y la fluidez del parkour. Además, esperaba más espacios amplios donde realmente se pudiera sentir la velocidad y la libertad de correr. Aun así, me resultó entretenido. No es un juego que volvería a repetir, pero definitivamente vale la pena probarlo. Eso sí: alguien debería nerfear urgentemente a la “pasma”.

Este juego tiene cosas que no me gustan pero el bistec gordo si que lo hace bien y ademas es precioso, el leitmotiv principal de la banda sonora es clave y encima es demasiado frutiger aero. Illo, MUY recomendado encima es asi cortito

Free-running game with very little freedom in how you run. The correct route is rarely intuitive and there are so many momentum breaks that you feel sluggish most of the time. Many parts of the game require you to make very precise movements with zero room for mistakes. Almost everything in the game is white (blindingly so), blue, or red, with ugly textures and text doesn't scale properly with resolution. Some of the worst gunplay I've ever had to deal with, and it is mandatory in almost every mission. Extremely generic story with tons of "twists" that you can see from a mile away.

Mirror’s Edge™ — це одна з тих ігор, які навіть через багато років відчуваються унікальними. Я щойно пройшов її вперше і можу сказати — гра реально залишає після себе емоції. Так, вона не ідеальна, у неї є свої проблеми та технічні приколи, але атмосфера, стиль і сам геймплей роблять її вже майже легендарною. Почну з мінусів, бо вони все ж є. За проходження я зустрів кілька багів. Один раз під час катсцени просто зник звук персонажа — всі інші звуки були, але голосів не було взагалі. Ще був момент із трубою, за яку Фейт просто відмовлялася хапатися, через що довелося кілька разів перепроходити момент. Це не критично, але трохи псує враження. І окремо хочу попередити всіх, хто тільки збирається грати: ОБОВ’ЯЗКОВО вимикайте PhysX у налаштуваннях. Серйозно. Інакше під час перестрілок або коли на екрані багато ворогів, гра починає люто лагати. І це майже не залежить від того, наскільки у вас потужний ПК. Без PhysX гра працює значно стабільніше і комфортніше. Тепер про головне — саму гру. Паркур тут просто кайфовий. Навіть зараз механіки руху відчуваються дуже плавно та приємно. Біг по дахах, стрибки між будівлями, ковзання, біг по стінах — усе це дарує дуже круте відчуття швидкості та свободи. Особливо подобається, як гра змушує тебе постійно рухатися вперед і шукати найшвидший маршрут. Візуальний стиль — окрема тема. Mirror’s Edge має дуже незвичайний дизайн: стерильно-білі міста з яскравими кольоровими акцентами виглядають атмосферно навіть сьогодні. А катсцени у вигляді коміксу додають грі свого особливого шарму. Вони не схожі на типові катсцени з інших ігор і чудово передають атмосферу цього світу. Сюжет непоганий. Він не геніальний і не перевертає уявлення про ігри, але за ним цікаво слідкувати. Історія Фейт працює добре саме завдяки атмосфері та подачі. Світ відчувається трохи холодним, антиутопічним і водночас дуже стильним. Стрільба — мабуть, найслабша частина гри. Зброя відчувається так собі, фізики майже немає, а самі перестрілки не приносять такого задоволення, як паркур. Але, чесно кажучи, гра й не про це. Mirror’s Edge найкраща саме тоді, коли ти біжиш, уникаєш ворогів і красиво проходиш рівень без зайвих зупинок. До речі, штучний інтелект мене реально здивував. Вороги можуть дуже швидко тебе покарати, а іноді й узагалі ваншотнути, якщо помилишся. Через це гра інколи тримає в напрузі сильніше, ніж очікуєш. У підсумку — Mirror’s Edge це не шедевр на всі часи, але точно особлива гра. Вона має свої недоліки, але атмосфера, музика, стиль і паркур роблять її незабутньою. Для мене це була дуже крута пригода на один-два вечори, яку я точно запам’ятаю надовго. Тепер я прекрасно розумію, чому цю гру багато хто вважає культовою та легендарною. Якщо ви любите незвичайні ігри з атмосферою, швидким геймплеєм і красивим стилем — Mirror’s Edge однозначно варта проходження.

Абсолютно неинтересная игра. Ужасное управление, плохая отзывчивость, унылый сюжет, который становится ещё хуже из-за отвратительной локализации, так ещё и каждый уровень босс-вертолёт до кучи. Ну и плохой визуал: белый слишком яркий, из-за чего вообще не видно, куда нужно бежать, к тому же от этого просто-напросто болят глаза. За первые полчаса вы увидите все механики игры, а оставшееся время будете терпеть всё вышеперечисленное. Лично я за те два часа, что наиграл в Mirror's Edge, постоянно падал и помирал, потому что игре просто до лампочки что я нажал на кнопку. А после гибели будь добр пробеги ещё 2 минуты до места, где ты умер, чтобы отправиться на тот свет ещё раз. Короче говоря, игру я дропнул. [h3][b]ИТОГ: 2/10.[/b] Балл за неплохую графику даже в 2026 (ещё бы не было этого засвета) и интересную систему паркура, которой не получается наслаждаться из-за отвратительного управления.[/h3]

Одна из тех игр мастадонтов своего жанра, непревзойденная спустя десятилетия.

最最经典跑酷游戏，拆分开来就是不光跑的爽，还特别酷。 此游戏的机制和画面放到今天也不差。 画面和操作多变且快速，晕3D玩家谨慎考虑。 （小时候买不起战地3就一直玩这个游戏最后的几关打枪的关卡）

Cult Classic! Playing the game in 2026 I realise why not everyone gelled with this game. When it flows, it feels like magic. But if you lose your way, can't make a jump or struggle in a fight it's straight back to the reset point for you. Nonetheless it's a stunning game in terms of artwork and audio and when the gameplay loop hits just right, you never want it to stop :)