[h1][b]Fire and Steel[/b] - симулятор винищувача з вогнеметом[/h1]
[b]Передмова:[/b]
Я люблю драконів. Є дещо незвичне в даних фантастичних істотах, які були чи то придумані, чи то частково додумані ще в давні часи. Могутні та смертоносні вони часто займають роль таких собі фінальних противників у різних творах та іграх жанру фентезі. Звісно, оскільки це дійсно епічний та грізний противник, саме те для фінальної заруби, щоб спасти принцесу, або навіть світ.
Та що якщо ми хочемо бути драконом, відчути цю могутність у своїх руках і вже з нею побачити справжнє наше внутрішнє я. Саме з цим питанням, в пошуках я занурився в мережу... і невдовзі зрозумів, що подібних ігор ну дуже мало, і здебільшого, якщо в грі і є така можливість, це більше додаткова механіка. Та все ж одна гра потрапила мені на очі, і про неї я й буду писати нижче.
[b]Старі образи:[/b]
І почну я як би це не було дивно з сюжету, оскільки його тут немає. Історія починається з падіння американського літака на забутий одинокий острів. Супутній збиттю та падінню гуркіт будить нас, древню сутність що спала століттями, як ми дізнаємось по передостанній місії. А тут і зараз ми не дуже раді своєму пробудженню і готові покарати тих, хто розбудив нас від вічного сну.
Історія проста, люди були нашими ворогами колись є і зараз, тому весь свій шлях у нас буде лише одна ціль, вбити всіх на своєму шляху. А куди цей шлях прямує, відомо лише самому дракону.
[b]Подорож дракона:[/b]
За цю подорож ми побачимо декілька локацій. Це будуть як різні острови, побережжя і руїни, так і прості чисті океан або небо. І як на 14 глав різноманіття не вистачило, здебільшого через мале різноманіття асетів та відсутність спроб у візуальну гру світлом. Гра зачепила мене дизайном, однак далі меню та в цілому інтерфейсу нічого оригінального я так і не зустрів. Гра справді щиро старається й може час від часу показувати красиву картинку. Однак якість деяких об’єктів теж бажає ліпшого. Та основна проблема це неоднорідність якості цих об’єктів. Оскільки деякі з них можуть бути ну занадто деталізовані, поки сусідній об’єкт буде немов з епохи ПС2. Через це й не тільки в гри просто жахлива оптимізація, через що я грав в неї на своїй 3060 Ті на середніх, щоб мати стабільну частоту кадрів. Що якщо бути чесним, в даній грі більш важливіше ніж картинка.
[b]Крилата смерть:[/b]
Оскільки ми не маємо часу, щоб розглядувати щось на землі, ми - смерть. І в кожній главі (окрім 1 місії) у нас єдина ціль, вбити всіх людей. І в Fire and Steel зроблено все так, щоб цей процес був не одноманітний. Це досягається як унікальними бойовими ситуаціями, так і локацією, яка дає нам різні укриття або маршрути. Оскільки ми керуємо драконом, що несе як певні переваги, так і певні недоліки перед винищувачами. А боремось з людиськами ми за допомогою вогняного подиху та обмежених на кожен бій вогняних куль. І враховуючи це, й завдяки короткому хронометражу гри, ці механіки не встигають наскучити. Управління драконом спочатку трохи незвичне і туге, але це враховуючи якою масою ми керуємо має логіку. Випалювання ж противника теж є по своєму веселим. Більшість арен зроблені такими собі бойовими пазлами, і час від часу вони заставляли мене подумати та декілька раз померти, перш ніж зрозуміти правильну тактику.
Та навіть так, вже на останніх главах деякі мінуси сильно псують враження. Так в грі повністю відсутні чекпоінти і якщо на перших главах вони не потрібні, то останні через це доволі сильно душать гравця. А все через баланс деяких противників та їх штучний інтелект. Оскільки в грі є противник здатний фактично що вбити гравця за долі секунди. І гра час від часу любить накинути їх по декілька штук, інколи вам за спину. А враховуючи, що на мою думку треба бути генієм пілотажу, щоб тут не отримувати ушкодження, цим та деяким іншим противникам, але вже в масі, врази легше вас відправити на початок глави.
[b]Підсумок:[/b]
Fire and Steel - це невеликий проєкт, ще й дебютний. І як для такого він зроблений в міру компетентно. Та зміг мене розважити на декілька ігрових сеансів. Та чи грав би в неї я якби я не любив драконів... ні. І це парадокс такого проєкту. Для мене він свої кошти окупив та приніс певне задоволення. Та чи отримаєте ви задоволення, залежить вже від вас, та чи подобаються вам подібні проєкти.
