Sanitarium

It's less scary than deeply unsettling, and is remembered more for its bizarre, grotesque atmosphere.

Note : 4/5 Gamin, j'avais joué à une démo de Sanitarium, et j'avais été fasciné par la proposition de son univers étrange. Evidemment, dès que j'ai su qu'il était possible d'en faire l'acquisition sur Steam, j'ai sauté sur l'occasion. Je l'ai terminé, et je recommande ce jeu, mais... Sanitarium est étrange, plus exactement délirant. Certains le qualifie d'horrifique, je ne suis pas vraiment d'accord avec ça. De temps à autre, il est glauque, mais il ne m'a jamais mis mal à l'aise. Phantasmagoria 1, Layers of Fear, Clive Barker's jericho, Fear, Dead Space, et j'en oublie sont horrifiques, d'ailleurs un certain nombre d'entre eux mettent aussi en scène des enfants comme dans Sanitarium, mais ce dernier m'a tellement amené à me dire : "Mais où veut-on en venir ?" que j'ai eu davantage l'impression de jouer une enquête policière dans un plan de Planescape Torment, qu'à sentir mes cheveux se hérisser d'effroi. Pour autant, Sanitarium fait bien son job. Il a de la personnalité, on veut avancer pour voir de quelle trempe sera le prochain tableau et on n'est jamais déçu ! Les bruitages et les musiques sont à la hauteur de son ambition psychotique. La durée de vie est tout à fait correcte pour le scénario qui prend le temps de se déployer par petites touches révélatrices. C'est un point-and-click d'une difficulté moyenne. J'ai utilisé quelquefois une solution non parce que je n'avais pas compris ce qu'on me demandait mais plutôt parce que j'avais la flemme de passer trop de temps sur certains mécanismes d'énigmes (je pense à la boule qu'il faut décrocher de ses griffes ; ou la répétition de la mélodie aves les larves, par exemple). Je n'ai pas grand chose à dire de plus. Ah si ! J'ai été agacé quelquefois par mon personnage refusant totalement d'avancer sans raison (bugs), m'obligeant à refaire certaines énigmes car je n'avais pas sauvegardé régulièrement. Au final donc, ce jeu mérite une promenade (le héros devrait faire appel aux Pyschonauts quand même :D )

Why is it lowkey good. Like if those cool bizarre OG fallout cutscenes were an entire game. Still the worst controls in all of gaming. 7/10

Мені дуже сподобалася Sanitarium. Це гарний артефакт з 1998, який є синтезом любові до жанру жахів, і водночас до трансцендентального ідеалізму Канта. Дуже цікавий збіг вийшов, що саме зараз, коли я вже котрий тиждень розбираю Пролегомени — мені трапилася гра, яка так влучно кладеться на поняття цієї філософії. Але мене зачепив не тільки факт нетипової подачі сюжету через фільтр розгубленого розуму людини. Sanitarium має дійсно чарівний дизайн локацій і персонажів, а також гарний саундтрек. Головоломки та квести у ній складні, але у сенсі "заплутані" — за умови уважності усе зрозуміло і послідовно. Хотілося хвалити гру, але... після початку 10 глави враження від гри стрімко пішли вниз. Це було не тільки через дуже стереотипічне зображення однієї культури, а й через convoluted квести, які не складні, але змушують гравця читати купу монотонного тексту, або монотонно продиратися через купу анімацій у тривимірній ізометричній мапі. Також у Sanitarium є баги, і навіть софтлоки, через які мені довелося шукати сейви в мережі, щоб не втратити годину прогресу. В будь-якому випадку, я дуже рекомендую цю гру до проходження — це дійсно в якійсь мірі якийсь умовний Planescape, Fallout (?) та Silent Hill у одному флаконі, як би вульгарно не звучало це поєднання.

A cult classic, with insanity inducing dialogue, visuals and characters, getting crazier and crazier with an interesting background plot that reveals slowly and satisfyingly. This Steam version is pretty stable. I had only one crash, but its age still shows... the clunky mechanics, clicks misregistering or characters moving in weird poses that make interacting with them impossible until they move again... It was still a joy to replay this after so many years.

Spooky "BOO, Haunted House" ass game in the best possible way.

dönemi için O KADAR iyi bir oyun ki halen daha kendini oynattırıyo valla söyleyecek kelime bulamıyorum kelimeler kıyafetsiz kaldı

[h1] Making Sense of the Insane [/h1] Sanitarium's story, when all is revealed, is actually pretty simple. What makes this game special is the unique and interesting way the story is told — something that wasn't seen much when the game came out in 1998. At the beginning, it feels like the game throws random levels at you. Yet it totally makes sense when all the pieces connect to each other. All those seemingly random, insane things are actually related, and together they draw a picture of what Sanitarium really is. The soundtrack and art direction are memorable. The puzzles are not difficult, and they shouldn't be as this is a story-driven game. On the downsides, some story items are unnecessarily difficult to separate from the background, which leads to pixel hunting. And, the movement is the game's other weak point. I strongly recommend the game if It piques your interest.

classic game! And the controls are one unforgettable enemy, just as brutal as I remember them from my first playthrough years ago :) Still it is great game!

so ♥♥♥♥♥♥♥ good highly recommend أجوائها مختلفة