Rogue Legacy

Если честно, Rogue Legacy — это, ну, по моему мнению, один из лучших рогаликов и платформеров вообще. Типа, серьёзно, игра вроде бы простая на первый взгляд, но при этом она очень затягивает и оставляет реально тёплые впечатления. Это тот редкий случай, когда рогалик ощущается не каким-то жёстким испытанием нервов, а наоборот — довольно доброй и лёгкой игрой. — Геймплей тут довольно простой: бегаете по замку, дерётесь с монстрами, собираете золото, прокачиваете способности. Всё понятно буквально за пару минут, управление лёгкое, и не нужно каких-то колоссальных усилий, чтобы начать нормально играть. Да, иногда можно умереть довольно глупо, но это часть фана. Самая прикольная фишка игры — это, ну, система наследников. Каждый раз, когда ваш герой погибает, вы играете уже за его потомка. И это, честно, выглядит довольно забавно, потому что каждый новый персонаж — это ваш родственник. Причём у них могут быть разные особенности и странные черты. И вот тут начинается самый весёлый момент. Игра полна лёгкого юмора. Например, ваш персонаж может оказаться дальтоником, из-за чего цвета в игре меняются, или, ну, например, у него может быть совершенно неожиданная черта характера вроде необычной ориентации или других странных особенностей. Это всё подано довольно легко и с юмором, поэтому игра постоянно подкидывает какие-то забавные ситуации. В целом атмосфера у Rogue Legacy очень приятная. Она не пытается быть слишком серьёзной или сложной. Это просто весёлая, добрая игра, где можно спокойно побегать по замку, немного посмеяться над странными наследниками и постепенно становиться сильнее. И что ещё круто — она не требует какого-то огромного количества времени для прохождения. Можно играть небольшими сессиями, но при этом эмоции от игры остаются очень яркие. Короче, если любите платформеры и рогалики, я правда советую попробовать Rogue Legacy. Это одна из тех игр, которые проходятся довольно легко, но запоминаются надолго благодаря своему юмору, атмосфере и просто хорошему настроению, которое она оставляет.

[h1][b]ВИКЛИКАЄ ЗВИКАННЯ[/b][/h1] Я захопився Rogue Legacy ще у шкільному віці, коли натрапив на летсплей відомого майнкрафтера. Цьогоріч я пройшов гру тричі поспіль і мушу визнати: вона затягує так само, як і 11 років тому. [list] [*][i]Гра не перекладена українською мовою. Фанатських українізаторів поки нема.[/i] [/list] [h1]❓ СЮЖЕТ[/h1] Син пораненого короля вирушає з мечем у зловісний замок, де, за легендами, є ліки від усіх хвороб. Одне за одним фортецю намагаються підкорити й нащадки лицаря. Істина відкриється лише тому, хто відімкне тронну залу та вийде звідти живим. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3343747382 [h1]🟢 ПЕРЕВАГИ[/h1] [list] [*][b]РАНДОМ.[/b] Замок поділений на чотири зони: чертоги (відправна точка), ліс (праворуч), вежу (вгорі) та підземелля (внизу). Кожна з них має власний набір ворогів та генерується заново, щойно поріг переступає новий спадкоємець. Ось чому гра так затягує: ніколи не вгадаєш, яка кімната чекає попереду. Втім, на відміну від класичних "рогаликів", Rogue Legacy все ж щадить ваш прогрес: після смерті одного нащадка всі навички, лати, руни та вбиті боси дістаються його наступнику. [*][b]КЛАСИ.[/b] Перед кожною новою "каткою" на вибір даються три випадкові нащадки. Їхні класи запозичені з RPG: варвар слабкий на удар, зате живучий; хокаге — його протилежність; паладін — золота середина тощо. Проте наділені герої й самостійними рисами. Випасти можуть як позитивні (стрімка хода, невразливість до пасток), так і негативні (невидима шкала здоров'я, топографічний кретинізм) та перки just for fun (метеоризм, гомосексуальність). Обирайте на здоров'я! [*][b]ПОДАЧА.[/b] Художники добре попрацювали над піксель-артом. Усі локації, класи героїв та ворогів тішать око, а інтерфейс легко зчитується. Вдало реалізовані вкраплення сюжету: записки від сина короля дають рівно стільки інформації, щоб заінтригувати (на відміну від Rogue Legacy 2, яка з ходу завалює гравця текстом). А ще приємно знаходити великодки: чи то "Фус-Ро-Да" у виконанні варвара, чи то кімнати з картинами, на яких зображені попередні доробки авторів. [/list] https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3344487094 [h1]🔴 НЕДОЛІКИ[/h1] [list] [*][b]РУТИННІСТЬ.[/b] Процедурна генерація викриває скромний кошторис проєкту. Заготовлених кімнат усе ж замало, і з часом вони починають повторюватися. Через це друга половина гри стає дещо передбачуваною та зводиться до спідранів у надії, що хороми чергового боса згенеруються десь неподалік. Арени з чар-скринями та випробуваннями на їх відмикання також швидко приїдаються. А розробники ще й припасли частину кімнат на "Нову гру +" — дивне рішення. [*][b]ДИСБАЛАНС.[/b] Ідея унікальності кожного нащадка працює до випадання відверто безпорадних класів, особливо на тлі імбового варвара. Розкритися в бою ще можуть асасін зі збільшеним шансом летального удару, або ліч, який "живиться" кров'ю ворогів. А ось чаклуни, шахтарі й особливо дракони, найімовірніше, вріжуть дуба ще в зоні чергогів. Магія тут загалом реалізована скупо — навіть гілки навичок відведені переважно ударам мечем та витривалості. [/list] https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3344794820 [h1]❗️ ВЕРДИКТ[/h1] Rogue Legacy варто спробувати, навіть якщо ви не любите інді-ігри. Це самобутній та по-доброму хардкорний рогалик, який може затягнути на не один десяток годин. [h1]🥇 [b]9/10[/b][/h1] [quote=Max Gerald] [i]Сподобалась рецензія? Мій [url=store.steampowered.com/curator/44821759/]Steam-куратор "апҐрейд"[/url] регулярно поповнюється новими оглядами! Підписка вбереже вас від халтурних ігор та допоможе придбати якісні.[/i] [b]ІНШІ РЕЦЕНЗІЇ: [/b] [url=steamcommunity.com/id/maxgerald/recommended/227600/]Castle of Illusion[/url] 🔷 [url=steamcommunity.com/id/maxgerald/recommended/237630/]DuckTales Remastered[/url] 🔶 [url=steamcommunity.com/id/maxgerald/recommended/288470/]Fable Anniversary[/url] [/quote]

The game kind of feels like a chore. There are better roguelikes to play in 2025 for this price point. The main gimmick of the game is the "passing of your legacy" to a new character after every run. A grand majority of the traits your randomly generated characters get in this game are either silly or make your game instantaneously unwinnable. Silly traits, which are still negative in essence because they take up a trait slot that could have been useful, contains stuff like your character farting when you jump, or swearing when you get hit. Unwinnable traits blur most of your screen, or flip it upside down for the entire run. They remove indicators for incoming projectiles, or make your character tiny, ruining your melee range. Getting bad rolls on your character generation makes the next 20 minutes of your life unfun, because Rogue Legacy is a game that is borderline impossible to win with skill alone. In order to beat Rogue Legacy, you need to have both the skill to play the game at an extremely high level, and also the patience to grind out essentially every single permanent upgrade in the game. The flaw in the game comes from needing both- This game is extraordinarily inaccessible for a large majority of players, as it contains platforming segments that can and will kill you, enemies that do half your health in a single hit, and zero true accessibility options for those that will struggle with these things. The permanent upgrades you purchase are not seen as a "reward" for playing well, they're considered a mandatory requirement. Every new location you encounter in Rogue Legacy will likely kill you upon entering it, because the game gets extraordinarily more difficult past the starting castle location, and also because the game enables the player to tackle every area from the get-go with zero consideration for their level or story progress. If a new player were to unluckily decide to go down through the castle and venture into the land of darkness, their gameplay would probably consist of 15 minutes of learning the very tough, but fair mechanics of the starting castle's area and enemies, walking through a room transition, and immediately getting instakilled from full health by one of the late game enemies, all of which have their own set of nonsense abilities and overtuned damage numbers. And I get that this is a roguelite. Death should be expected, as the typical gameplay loop of the genre involves dying, learning from your mistakes, and running it all over again, but Rogue Legacy lacks in that the grand majority of your deaths are borderline unavoidable after a certain point. If you don't have the necessary upgrades to comfortably do the next, more difficult zone of the game, you're bound to make a mistake and very quickly die from either the overtuned damage of the enemies or the obnoxious platforming segments of the new zone. Rogue Legacy also lacks in the replayability of it- Enemy types and level layouts are actually too consistent, making every run feel like the same thing. This same-y feeling only gets worse during long runs as your character almost never gets anything that changes how you play the game mid-run. The best part of any roguelike is getting that run where midway through, due to a combination of the items you've collected and your own personal skill, you feel as though you've gotten so powerful you've essentially "broke the game." Rogue legacy will never give you this feeling. I wouldn't recommend this game to anybody in 2025. I beat the entire game, not out of a sense of enjoyment, but more because I felt it was a chore I had put off for many years. There are newer, better roguelikes to play these days, many of which took lessons from the legacy of this game. Perhaps, in that sense, this truly was our... Rogue Legacy.

This is gonna be a quick and unstructured review on my end, because simple this title is not worth any more of my time and effort lol. [h3][b]Quite outdated roguelike for todays standards.[/b][/h3] Game is GRINDY AF for half the time you spend with it. You just upgrade your stats for the first 10 hours so you can stand a chance in most situations. That being said my progress after the 10 hour mark was exponential but beware of my playtime! I revisited this game every few years. It was loop. I played a few hours up to the point it got exhausting and tedious af. I played some more and didn't touch for 2 years. I kid you not. I could not invest more than 3 hours in this. Locations even tho randomly generated, are not infinite and you can find recycled rooms and patterns. Magic in an afterthought for most runs. Bosses (especially remix ones) are total bs and absolutely no fun to be had slaying them. Not much fun to be had here. Hitboxes are weird, so is attacking (you have to face the direction you hit leading to many missed attacks). Overall I can't recommend Rogue Legacy. Try the 2nd one if you dig it's retro 2D gameplay and art style, which are reminiscent of Ghosts and Goblins. The sequel seems to have the superior combat and pacing to me.

[h1]Comentario Analítico: "Rogue Legacy"[/h1] Como bien indica el título, este juego del 2013 hace honor al clásico Rogue de 1980 por medio de reincorporar su dinámica de juego tratándose de un Rogue-like (...Rogue-lite, técnicamente) sumado a una suerte de Plataformero Dungeon Crawler de desplazamiento lateral, mayormente Metroidvania. Es carismático, gracioso y gratificante; se controla muy bien y trae consigo con todo el contenido que su género amerita. Eventualmente se vuelve particularmente desafiante y requiere que el jugador aprenda por su cuenta, que mejore él tanto como su personaje. Unos consejitos; mejorar la vida máxima es importantísimo pues los pollitos nos recuperan vida de manera porcentual, no es necesario comprar cada runa apenas puedan, busquen paredes 'oscurecidas' en el escenario para encontrar caminos ocultos, usen runas vampíricas, ténganle particular respeto a las hitboxes (A veces no coinciden con el feedback visual de los ataques a los que son asignadas) y vean el orden de los objetivos en el mapa de la pared en la primer habitación del castillo. [b]¿En conclusión?[/b] Un clásico de su género.

Закрыв игру на платину я бы не рекомендовал никому больше это делать. Игра плохо состарилась, и как рогалик, и как платформер. Что говорить, когда твой персонаж бьет в право или лево у тебя нет возможности быстро повернутся в другую сторону и продолжить удар, потому что персонаж на 1-2 секунды забывает как это делать. А ведь противников которые кружат вокруг тебя, в целом перемещаются вертикально в игре не мало, что очень сильно затрудняет геймплей! Как раз для платины необходимо сразить 4 сложных боссов, каждый из которых заставляет тебя крутится и ударять то влево то в право. Это просто ужас, самая базовая механика уже не дает тебе насладиться игрой, что говорить про противников которые скейлятся с твоим уровнем, шанс выпадения лута тоже привязан к уровню персонажа, каждый моб на нг++ (а для полных ачивок надо нг++) как мини-босс с большим уроном и количество хп. Купить за 90% скидки поиграть пару часов и забыть - да, можно. Проходить на 100% - не рекомендую, лучше взгляните на вторую часть она и больше и с фиксами багов

[h1]Спадщина розбійника… вони ж мають багато грошей, так?[/h1] [i]Один із [/i][b][i]найкращих представників жанру roguelike[/i][/b][i], завдяки якому я глибше занурився в його коріння та побачив ще більше його гілочок.[/i] [b]Основна механіка — вмирай та будуй![/b] Випадково згенерована мапа у стилі метроїдванії з [b]постійною загибеллю[/b]. Кожна спроба — це новий персонаж із власними особливостями, а монети, зароблені за забіг, треба витратити на покращення замку, інакше їх відбере Харон на виході. [b]Cellar Door Games зробили це ще до всяких Dead Cells.[/b] Це [b]захоплюючий екшн[/b], де пройти з перших п’яти спроб ніхто не заважає. Але загалом [b]гра займе стільки часу, скільки ви будете вчитись[/b]. Навичок, секретів, класів персонажів, ворогів — [b]багато![/b] Приємна мультяшна графіка без зайвого насилля чи крові, тож [b]гра підходить навіть дітям[/b]. Я проходив її на YT і ще десять років тому повністю закрив, але досі залишився [b]приємний присмак[/b]. Навіть заходячи у другу частину (до якої колись теж доберуся), згадуються [b]хороші моменти[/b]. Якщо ви [b]не нервуєте через кожен невдалий стрибок на шипи[/b] і спокійно витримаєте [b]20 годин до першого переможеного боса[/b], бо вже не одну [i]темну душу[/i] пройшли — [b]спробуйте на дозвіллі[/b]. [b]Відмінний представник жанру![/b]

Игра-шедевр. Потянет на любом корыте и может принести много эмоций. Хочу сказать спасибо Роману Фильченкову за то, что познакомил меня с этой игрой. Советую!

На фоне этой игры Dark Souls выглядит просто посмешищем.