Corridors of Their Memories

Интересный для прохождения и недорогой детективчик с несколькими концовками. Правда по прохождению игры всё равно остались некоторые вопросики. В игре всего 3 концовки: плохая, нейтральная и хорошая. В плохой мы не находим настоящего преступника и главного героя бросает девушка, очень странно, ведь в других концовках она остаётся с ним. Это наталкивает на мысль, что она с ним только из-за его денег или репутации. А также гг пытался кто-то подставить, а вот кто это, осталось походу загадкой. В нейтральной мы находим настоящего преступника, но не смогли полностью объяснить, что увидели в воспоминаниях. Так же там раскрывается настоящий мотив преступления и он не мог не шокировать. Чтобы сильно не спойлерить, скажу лишь, что сверх вера в каких-либо нереальных существ до добра не доводит никогда, поэтому советую всем оставаться реалистами. В хорошей концовке мы естественно и убийцу находим и можем объяснить логически всё что увидели. Но несмотря на то, что эта концовка является хорошей, нас снова как будто бы подставляют, возможно тот же самый человек что и в 1 концовке(но это не точно). Хотелось бы всё таки узнать, почему именно такой конец у хорошей концовки, но видимо для меня это снова останется тайной. Как мне кажется в игре имеется один существенный минус: отсутствие музыкального сопровождения время от времени. Это выбивает из погружения в игру и определённого настроения. В остальном же игра мне понравилась, в ней довольно таки интересный сюжет. Если представить эту игру реальностью, становится даже страшно, т. к. многие люди в этой игре душевно пострадали, из-за чего все вокруг по цепочке начали страдать физически. Я бы назвала эту историю очень трагичной, ибо это не просто преступление, это череда несчастных судьб нескольких людей. Кому [u]понравился обзор[/u] [i]не забывайте[/i] ставить [b]лайки[/b] и [i]кидать[/i] [b]награды[/b], мне будет очень [u]приятно[/u] ([i]хихик[/i]).

I don't usually post reviews right after finishing a game, but I just had to this time - I just had to say that this game feels like a prologue for a way longer, true story. I hope that it's really the case, because I really, really want more out of this. Everything's set up for it - the story just needs to be written. About the game itself, I had a lot of fun, albeit within a short time. I'm not really good with solving mysteries and usually rely on walkthroughs to give me hints, but this is one where I told myself that I shouldn't use a walkthrough and try my best to find out for myself where I went wrong. And it's satisfying to finally reach the point where the player is told that everything had been done perfectly. All in all, it's a good game for someone new to visual novels to ease into visual novels with mystery plots, but this is also one that will surely leave the player wanting for a lot, lot more.

Интересный детектив с легким, но не легкомысленным стилем изложения. Жалко Дэйва, веселый мужик! Надеюсь, эта история получит продолжение.

[quote][h1]Check out my new website: [url=https://pixeldie.com/]Pixel Die[/url], for more content.[/h1][/quote] In the world of criminal justice, violent cases are a maddeningly high statistic. The commitment of a crime with no answer or reason is especially damning to the people assigned to the case, and those who are affected by the shock waves of the act. With each passing year, expanding technology has given officers the chance to limit these cases. But technology has not achieved its true end goal: having the opportunity to see and understand these crimes in detail through the victim's eyes. At least, not yet. In the near future, intel organizations have created a virtual reality program dubbed Vision. Vision allows the replaying and researching of memories from an individual via a brain scan. These memories are presented through the VR setting as multiple doors, letting the user replay moments of a person's life through their eyes. For 49 year old Dave Perry, his memories will be crucial in finding out who attempted to take his life. For Agent John, it will be a chance to solve a case that would set his future into his best timeline. Tackling a visual novel with a whodunit-style plot can be a daunting task to do, but the initial pull is an interesting one. [b]Corridors[/b] uses multiple memories to provide backstory to Dave Perry: his tumultuous childhood, a failed marriage, and a disconnect with his daughter and ex-wife. But with the injuries sustained in his attack, Vision incurs trouble in providing completely accurate memories. The trauma of nearly dying jumbled pieces of Dave's recent days with his more ancient ones, and makes it hard for John to devise what is true and false, and what belongs in what memory. John will be given opportunities to inspect the memories further, choosing which person or object to specifically search, and gather clues to break open the mystery. To add to the stress, Vision has a plot-based limited time of use, so picking one piece of information to inspect further will make another possible vital clue unavailable for that playthrough. Correct clues can be found with some decent context clues and applied thinking, but most players will likely get the correct leads through trial and error. These clues can be harder to find with the rough translation from the native Russian to the played-through English. Your mileage may very regarding how this affects your gameplay, but it can be a little jarring. If you get the bad ending like I did on your first go around, don't fret, as the initial playthrough runs around 30-45 minutes. Multiple playthroughs are expected and recommended, as past knowledge can help John in fresh retries to find the three different endings. While [b]Corridors[/b]' set-up has an interesting start, the endings fall a little flat. Twists that are revealed are done so a little too late into the game's life, and don't have a lot of time to really soak in for the player. If the endings were given more time to breathe, and some more meat was put onto the actions and consequences regarding John's work with Vision, [b]Corridors[/b]' intent could've pulled a more impactful punch. But for what is shown, it's not a bad attempt. The first playthrough intrigues enough to warrant the time spent figuring out the who and why to Dave Perry's fate, and filling in the rest of the blanks won't take too much longer. It's only real problem is it needs more, and hopefully Alkinoy has some more plans to dive into this world again, because I'm interested in another go. [quote][h1]Follow [url=https://store.steampowered.com/curator/33247611/]A Review Is Worth 1,000 Words[/url] for more Steam Reviews.[/h1][/quote]

Читая в очередной раз я задумался: а действительно ли всё хорошо, сделано максимально идеально для текущего объёма? Можно ли и есть ли к чему предъявлять претензии в данном произведении? Как оказалось, есть. Начнём по порядку, с самого первого воспоминания. Повреждение памяти показано хорошо, даже чересчур. Если на мобильной версии ещё можно было списать на слабенькое железо "кирпича", то на полноценном ПК уж никак не ожидалось увидеть настолько жёсткий дроп кадров. "FPS в контексте ВН не важен!" — скажите это глазам. Однако если отбросить этот момент и "представить, что этого нет" (как нам предлагает Алан Грин, отчего мы искренне удивляемся вместе с Джоном), то перед нами вырисовывается вполне неплохая сценка домашнего насилия вследствие конфликта мировозрений отцов и детей. Если так подумать, то всё дело Джона как раз об этом. И кое о чём другом [spoiler](религиозном фанатизме)[/spoiler]. Об интерактивности хочется сказать, что она имеет два крайних состояния: ты либо с первого воспоминания попал в точку и планомерно идёшь по цепочке, потому что слишком очевидные подсказки по тексту, либо промахиваешься и вплоть до конца экзамена блуждаешь в тумане. Хорошо обставлен момент угадывания убийцы: "тебе повезло, но мы не можем полагаться только на интуицую, нам нужны факты". Однако хотелось бы иметь момент, когда Джон хорошо начинает, но, пока распутывает клубок, спотыкается и сбивается с пути, уходя всё дальше от истины. Можно придраться, что диалоги чуть хромают... Но надо ли? Вселенная в целом и конкретно эта история в частности заставляет задаваться вопросами: а что ещё можно делать с воспоминаниями? какие ещё преступления герой сможет раскрыть? а получится ли вытащить информацию, если [spoiler]повреждён сам мозг, желательно гвоздём[/spoiler]? Фирменная манера Алкиноя цеплять читателя работает на ура, а потому ВН рекомендуется к прочтению. А ещё рекомендуется попинать автора расписать цельную Вселенную Коридоров. И, по возможности, поддержать рублём.

Не особо длинная, но довольно интересная новеллка! Это явно самое начало. Эдакая предыстория будущего рассказа. Я бы хотела сказать автору, что хочу увидеть полноценное продолжение. Ибо концовка интригует и кричит мне в уши - продолжение следует!! :D Приятный, не перегруженный интерфейс, возможности выборов, несколько концовок, симпатичные персонажи. Главный герой вообще пусечка)) Еще мне понравилась его девушка, даже не знаю почему, ведь ее совсем мало. Хочется ее побольше в будущем)) Читается все очень легко. Текст довольно складный. Хорошее, ненавязчивое музыкальное сопровождение. Один минус - мало, конечно. К концу казалось, что все только развивается и набирает обороты!)) Видимо просто стоит подождать новых серий.

Идеальный детектив: Прохождение от Злобстера: https://youtu.be/b8xkW9f8N24

Russian af, but in a good way. The writing is really gripping and psychologically and emotionally gripping, you have to replay it to get the full breadth, but it's engaging and well worth it. Quite a bit darker than most psychological detective games, somehow. 8/10 but the English translation is a little wonky. Only for visual novel detective psych fans.

Corridors of Their Memories is a badly written and badly translated Visual Novel with a detective theme as you solve crimes by investigating people's memories. While there is a tiny element of actual gameplay through some inconsequential choices, this is mostly a visual novel, AKA a book, only worse because instead of turning pages after several paragraphs you have to click through every single sentence. That's right, shovelware game developers managed to make reading into a complete manual chore. Now, as a developer, if your business plan is to ask money for a paid product which is aimed to compete with free public libraries, Project Gutenberg, and every other place you can get books online for free (which is a lot), [i]instead[/i] of making an actual video game, that's a failure right out of the gate if you want this work to be recommended to PC gamers on Steam (which is for games, not unpublishingly awful books that you have to click through every sentence just to read).

📢 ОБЕРЕЖНО! РОСІЙСЬКА ГРА! 📢 [b][u]ACHTUNG !!![/u][/b] √√√[i] Не варто нагадувати автору про обсяг огляду - він і так в курсі. Усе, написане далі, є лише суб'єктивною думкою автора, і ви маєте повне право з ним не погодитися, якщо здатні навести адекватні та логічні аргументи. [/i]√√√ [code]Наша пам'ять - жахливо дивна штука. [/code] Незважаючи на те, що я з самого дитинства люблю читати книжки, з жанром візуальних новел я якось не особливо знайомий. Безумовно, грав у деяких досить яскравих представників жанру (на кшталт Нескінченного літа або Stein's Gate), але не можу похвалитися великим списком пройдених тайтлів, а тому багато що для мене є новим. Водночас мені цікаві подібні невеликі історії на один вечір, адже нехай жанр і порівняно простий у виконанні, він усе ще може викликати суто позитивні емоції, як, наприклад, це творіння. [quote]👉 [i][b] Сподобався огляд? Підписуйтесь на мене на [url=https://www.youtube.com/channel/UCwAtCU2erFNd-tPyZ4qr8IA]Ютубі[/url] та додавайтесь в друзі в Стімі, щоб познайомиться з ще більшою кількістю оглядів українською! І не забувайте перевіряти техніку читання! [/b][/i] 👈[/quote] [h1]💾 "Технічна частина"[/h1] Жодних багів, глітчів, проблем із продуктивністю та іншого, що не дивно, але все одно радує. [code]Страту було призначено на 11. [/code] [h1]📖 «Сюжет»[/h1] Історія стартує з того, що ми в ролі якогось Дейва запізнюємося до своєї дівчини, дорогою заходимо в магазин, купуємо її улюблені цукерки (не як вибачення, а просто так), а потім і добираємося до її будинку. Однак зустрітися з нею не вдається: варто тільки герою піднятися на потрібний поверх і підійти до квартири, як його одразу хтось наздоганяє і без жодної причини завдає [strike]28 УДАРІВ НОЖЕМ[/strike] кілька ножових поранень, після чого герой непритомніє. Здавалося б, ось і все, фінал. Але не тут-то було. Нас переносять на кілька тижнів уперед і вводять у курс справи: все, що ми бачили до цього - лише пам'ять іншої людини, надворі 2022 рік, як-не-як, і в цей час [strike] завдяки поправкам до конституції[/strike] вже навчилися зчитувати й оцифровувати людські спогади, а потім відтворювати їх за допомогою шоломів віртуальної реальності, що, окрім усього іншого, можна використовувати і в криміналістиці. Справжнім же протагоністом історії виступає [strike]Віктор Ніколай[/strike] Джон Віктор (ласкаво просимо в майбутнє) - колишній поліцейський, а нині учасник експериментальної програми, покликаної використовувати технології майбутнього для затримання злочинців. Джон проходить останній іспит і йому необхідно з'ясувати, хто ж напав на Дейва і хотів його смерті (той, до речі, вижив, хоч і перебуває в комі). Для цього він занурюється в спогади жертви і повинен протягом години дізнатися всю потрібну інформацію, і назвати ім'я нападника. Доступ до пам'яті представлений у вигляді коридору з безліччю дверей (звідси і назва гри), за кожною з яких - той чи інший спогад. Герою ж для іспиту дають доступ до трьох із них. Власне, тут і починається ігровий процес. Гра в міру лінійна, тому що незалежно від нашого вибору ми так само подивимося всі три спогади (які, ясна річ, ніяк не зміняться), але вибір, зроблений гравцем, все ж має значення і призведе до однієї з трьох кінцівок. Умовно їх можна назвати поганою (герой не розкриває справу), гарною (справу розкрито, але головний герой знайшов мало доказів і відправиться на перездачу), і найкращою (справу розкрито з усіма дрібними подробицями). При цьому є один, як мені здається, серйозний мінус - [spoiler]фінальний результат залежить не від кількості знайдених доказів, а від правильно зробленого вибору, причому ще в першому спогаді, тому що вихід на кращий "рут" розташований саме там, і якщо його пропустити, то "найкраща" кінцівка стає недоступною, ба більше, у наступних спогадах герой іноді автоматично робитиме вибір. [/spoiler]. Утім, цей мінус перекривають два позитивні моменти. Перший - для повного розуміння і розкриття історії необхідно пройти на всі три кінцівки, оскільки в кожній з них є важлива сюжетна інформація, якої немає в інших. Другий - гра має другий пролог, а тому, коли ви почнете її перепроходити на іншу кінцівку, то раптово виявите, що початок змінився, хоч сюжет і залишився незмінним, але так історія отримує ще більше глибини. Що стосується самої історії, яку особисто я пройшов трохи менше ніж за годину на всі кінцівки, то все досить непогано. Так, тема про вивчення спогадів людей і використання цього для упіймання злочинців і близько не нова, та й сама історія не є якимось геніальним детективом, але на один раз точно згодиться, її цікаво читати (зокрема й завдяки відсутності або мінімальній кількості помилок у тексті), і не менш цікаво брати участь, намагаючись зрозуміти, хто ж злочинець і якими є його мотиви (ще тішить можливість у фіналі звинуватити будь-кого з побачених персонажів). Також не можу не відзначити ще один цікавий момент - у двох із трьох кінцівок присутній кліффхенгер із натяком на продовження, причому цим гра закінчується без будь-яких епілогів і в "найкращій" кінцівці, а тому хотілося б вірити, що на цій грі все не закінчиться, і ми отримаємо продовження в уже звичному сеттингу. [quote=Джон] Якщо цю справу дали на іспит, значить, її вже розкрили. І отже, я теж маю її розкрити за одну годину. [/quote] [h1]💻 "Геймплей"[/h1] У плані геймплею це максимально класична візуальна новела: читаємо текст, іноді робимо вибір із двох і більше варіантів, залежно від зробленого вибору те, що відбувається, може змінюватися і виводити нас на той чи інший "рут". Додатково до цього йде можливість зберігатися в будь-який момент, щоб не перегравати все повністю. Загалом, якщо грали хоч в одну візуальну новелу раніше, то в цьому плані не побачите тут нічого нового. [h1]🎬 "Візуал"[/h1] Графіка особливою витонченістю не вражає, але і поганою я б її не назвав, просто звичайна графіка для середньостатистичної візуальної новели. Фонів не дуже багато, зроблені вони по-різному, деякі досить прості, тоді як парочка інших рясніє деталями. Що стосується персонажів, то їхній дизайн і малювання також не викликає нарікань, все досить просто і водночас певною мірою стильно. У цьому плані у мене тільки одне питання: чому у ГГ лише один спрайт, в той час як у одного з другорядних персонажів їх два (при тому, що це не підкріплено сюжетно)? [h1]🎧 "Аудіо"[/h1] Саундтрек на тому ж рівні, що й візуал: нічого екстраординарного, нічого такого, що одразу ж запам'ятовується в пам'ять, але, водночас, такого, що дратує, теж немає, композиції досить приємні, а тому лише сприяють зануренню в гру. [b] Коридори їхніх спогадів - це: [list] [*] Hackerman [*] Коридор долі в його черговому втіленні [*] Thanks for the memories even though they weren't so great [*] Типовий ГГ "Психопаспорта" [*] Нарешті корисний VR [*] Серійний вбивця на прізвисько "Іржавий цвях" [*] "Війна і мир" Толстого як найкращий подарунок будь-якій дівчині [*] Нова глава [strike]Passione[/strike] Passion [*] Цвях програми [/list][/b] [quote=Ф. Ніцше] У коханні завжди є трохи божевілля. Але і в божевіллі завжди є трохи розуму. [/quote] [b]🔷 Чогось геніального або досі небаченого в грі немає, це просто хороша історія на вечір із детективною складовою. Так, нерідко цього більш ніж достатньо і краще вже прямолінійна простота, ніж купа рудиментарних механік і цибулинні шари сюжету, що ніяк не розкривається (так, Tokyo Dark?). 🔷 [/b] [h1]🔰 [b][u]Підсумок - V означає Vizit [/u][/b] 🔰[/h1] https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=1998581998