«Blade & Sorcery» будується навколо крутезно зробленого ядра – бойової системи, що поєднує фехтування, стрілецьку зброю та магію (власне, про що і говорить назва), і це робить її однією з тих універсальних VR ігор, котрі повинен мати в бібліотеці кожний гравець, що використовує гарнітуру на регулярній основі. Саме ядро розповсюджується на два головні блоки гри.
Перший – режим «Полювання на кристали», він же – кампанія, він же – rogue like, якщо обрати режим перманентної смерті. Не сильно популярний серед гравців (9% серед власників взагалі розпочали цю кампанію), і цьому є пояснення, але, як на мене, це все ще непогана річ, якщо любити прогресію, відчуття ризику, високу ціну помилки і платформінг. Список позитивів у режимі: елемент дослідження, можливість проходити різними стилями (на пролом, обхідними шляхами, по стелсу чи взагалі без вбиств), розкриття сюжету й місцевого лору, відчуття прокачки і створення свого білда. Є й негативні моменти. Всі забіги на авантопсти відбуваються в одному данджі, а кожний рівень – це, по суті, якась його частина, варіація, де ми розпочинаємо в різних кінцях, якісь проходи доступні, а якісь – ні, тож дуже швидко ви вивчите локації на пам’ять. Мало інтерактивності на рівнях. Лор, дещо, інтригуючий чим ближче до завершення, на 90% подається у вигляді записок, розкиданих по рівням і трішки – розмовами з єдиним дружнім NPC-продавцем, тож треба примушувати себе вчитуватися без сильного інтересу. Бос – крутий, але він – один на всі шість етапів, тобто ви битиметеся з ним шість разів, і при кожній зустрічі він лише вивчатиме один новий прийом проти вас і ставатиме трішки «жирнішим».
Другий блок – це режим пісочниці, де ви налаштовуєте різні стартові показники і боретеся в своє задоволення із хвилями ворогів. В нього ж входить режим виживання на арені, який також можна гнучко налаштувати під себе. Більшість гравців проводить свій час саме у ньому, тому що так найлегше дістатися до найсмачнішої частини гри – боїв, без біганини однією і тією є локацією. Чималий набір різноманітної зброї – колючої, ріжучої, тупої, метальної, стрілецької та кількох видів магії, дає величезний простір для експериментів та веселих боїв.
Персонально, для мене найулюбленіший елемент гри – фехтування, із намаганням парирувати удари, робити красиві добивання, імпровізувати, змінюючи зброю на ходу. Не менше задоволення приносить відчуття прокачування особистого скіла – коли випади і удари стають продуманими, чіткими і технічними, а не хаотичними як у перші години. Я вже мовчу про такі дрібні речі, як витягання меча з-за спини перед сутичкою, яке відчувається значно особистіше, ніж при натисканні якоїсь клавіші «H» чи імпакт від проштрикування ворога, котрий обстрілював нас на відстані увесь час. «Blade & Sorcery» дозволяє відчути себе героєм фентезі, який може стрибати на кілька метрів, чіплятися за виступи однією рукою, зносити голови і підпалювати ворогів силою магії. Майже на кожне ваше запитання щодо бою й екшену: «А можна тут зробити ось так?..» гра дасть позитивну відповідь і дозволить експериментувати із способами розправи. Скажімо, прочитавши епізод з «Відьмака», де він став «м’ясником з Блавікена», можна відтворити дану сцену у грі: взявши меч за спину, вивчивши місцевий аналог «аарду» та запустивши арену «Town square». Таких можливих білдів та сценаріїв тут безліч, особливо зважаючи на величезну кількість модифікацій.
Водночас, відчувається недостатньо прокачений Ш.І. ворогів – ще один недолік, окрім зазначених раніше. Через десяток годин, коли зрозумієте їх патерни та підтягнете власні навички, вони стають достатньо простими у сутичках. Це не зовсім болванчики, бо вони атакують, оточують і все таке, але хочеться чогось витонченішого. Щоправда, воно коменсується їх кількістю чи підняттям їх рівня життя у налаштуваннях. Та й загалом можна не запаковуватися в лати із мечем-щитом, а бігати у слабшій броні із не імбовою зброєю, свідомо ускладнивши собі дуелі.
Негативні сторони повністю перекриваються тим фактом, що розробник регулярно випускає безкоштовні оновлення, додаючи нові арени з локаціями, броню і види зброї. Як і тим, що до гри є гігантська кількість модифікацій, в тому числі й такі, що корегують поведінку Ш.І. ворогів, додають інтерактивних NPC тощо. Це в купі із козирем гри – бойовою системою, робить Blade&Sorcery однією з найкращих VR action ігор на даний момент.
І ще, зверніть увагу. Варто врахувати те, наскільки добре ваш організм сприймає VR action ігри. Перша сесія може викликати неприємні відчуття вже через 10-15 хвилин. Проте, це тренується. В когось взагалі не виникне проблем. В когось це займе день-два (мій випадок), в когось – тиждень, залежно від досвіду у віртуальній реальності та особливостей організму.
Гра захопила мене дуже швидко, подарувала чимало задоволення. Думаю, що повертатимуся в неї регулярно під настрій.
