Alpha Protocol™

Хорошая игра с кривыми механиками. Многие проблемы можно решить модами, но не всё. Но зато есть хороший сюжет с большим обилием выбора, где рано или поздно чувствуется последствия. Хоть с начала трудна всё понять, очень много информации идёт на игрока, но быстро привыкаешь и начинаешь улавливать, о чём говорят. Тоже самое относиться к диалогам, где нужно по досье а иногда просто по первому взгляду понять, как именно надо общаться с человеком, чтобы получить от него доверие ( но механика все равно кривая, так как в субтитрах иногда быстро просто по одному слову показывают, а время на ответ очень ограничено)

Too ambitious for its own good. This game is a bug riddled mess. There is a good chance the game won't even run for you so I would simply avoid it at this point. Another classic from Obsidian where you spend more time dealing with bugs than playing the game.

Okay so, this game has some jank you could expect from a 2010 game i completed the game on the hardest difficulty as recruit loading back a save each time ive been spotted or checking diffrent dialogue options so if you just not do that you could complete the game much faster than me but boy did i die a lot but i made it and here is what i think. Stealth. not always possible some bosses even immune to stealth attacks but it will get you past throughout most of the levels without issue. there is some jank in it like there is no warning before a enemy spots you and trust me they pull a gun on you faster than a wild west gunslinger. sure there is a perk to give you invisibility for a few seconds basicly a free pass to throat slam a dude or two if you have it on mastery hell i managed to knock out four at one moment during that brief invisibility. Gunfights. you will be in one either you like it or not so you should spec in a weapons skill it will save you a headache, i chose assault rifles becouse ammo is everywhere and you can sling it reasonably. i made the mistakes of specing in a gun skill in like the middle of the game and it was a struggle but after getting four levels into the rifles gunfights actually became somewhat fun. the bad of gunfights. if you are face to face with an enemy and they have a gun you will die well at least i did, 95% of the time they put two in my skull and that's it. lack of cover is unforgiving during boss battles especially because all of them use guns chambered in ♥♥♥♥ you and and they installed the latest aimbot, so stay in cover and when you have to move ♥♥♥♥♥♥♥ RUN because a butterfly knife wielding cocaine addict will rock your ♥♥♥♥ if you let him get close (just my point of view i was hopless in hand to hand the entire game). So yeah it's rough so i took every chance for stealth i could even after putting skill points into gun skills, more of a gameplay choice by that point becouse npc's were complimenting me on how good i was at it Story! I fairly enjoyed it, even when i didnt understand what they were yapping about and there surely are some memorable characters like a certain cocaine addict. As one could expect it there is a lot of spy ♥♥♥♥ in the game plenty of twists. not much to elaborate here cant really do that without talking about the game story so yuh Final thoughts! PLEASE PLEASE PLEASE Remake this game. Sega! you just made yakuza kiwami 3, take a break and get obsidian to remake this game with you, not like they made any good games recently no i did not play outerworlds 2 im still recovering from 1, yeesh. Okay so i give the game 7/10 yup that's it. TLDR. GAME NOT BAD. BARK FOR MINA. THANK GOD FOR NAPALM.

Найкраща характеристика для цієї гри - гра не для всіх. І це той випадок, коли вона дійсно на любителя, який готовий закрити очі на безліч проблемних сторін. В багатьох аспектах підходить " могло бути краще", у багатьох рішеннях " добре, але не дотиснули з реалізацією", Об'єктивно гра унікальна у своєму жанрі та має свій шарм, але вона грається, як всратий інді проєкт на юніті. І навіть сюжет, який подавав великі надії в кінці злився у таке кліше, що плакати хочеться. Спочатку, я задавався питанням, чому ця гра провалилася і не має продовження - тепер я маю відповідь на своє питання. Навіть у найкращий день, це доволі середня гра, цікава, але середня. Цю гру треба зрозуміти, щоб пройти, потрібно прийняти її дурні правила гри і закривати на багато речей очі. Не скажу, що не отримав жодного задоволення при проходженні, але під кінець вона мене вже почала дратувати. У грі є дуже багато дурних рішень, але епогеєм всієї дурості є босфайти, де окрім жирного боса, який поновлює броню, спамлять кожних 30 секунд пару бомжів, які переводять на себе кулі. Так, як тут м'ягко кажучи специфічна стрільба, це дуже сильно кидається в очі. Фінальна частина гри взагалі, ніби робилася на здачу, бо наскільки всрато можна зробити тільки намірено, ще й впихнули боса вертальота. Але найтупішим босфайтом є файт з [spoiler] Дарсі [/spoiler], де ця гнидіч никається на вежі, яку не можливо зарашити, а на арені спамляться нескінченні хвилі бомжів. Єдиний правильний вихід - відкрити іншу вежу, де є снайперка, АЛЕ, ключове слово відкрити двері, зламавши замок під обстрілами противника, який може підійти в упор. Ба навіть, якщо ви зайдете у башню, стріляти з місцевих "стаціонарних" снайперок чи турелей це кров з очей. Сенса така висока, що швидше вбиваються нервові клітини, ніж вороги. Вороги до речі у грі мега тупі, інколи ти можеш за метр ліквідувати охоронця, а напарнику глибоко піх, з вибиванням невидомості, можна буквально вирізати пачки ворогів перед очима ворогів. Місії ж, на відмінну від ворогів, доволі цікаві, то Москва, то Рим, то Тайбей, зустрічаються різні персонажі, і як завжди добре відомо " не все так однозначно", але як на мене, навіть у найсильній частині цієї гри - сюжеті недотиснули. Фракцій багато, персонажів купа, але вони всі епізодичні, у фіналі наче і є відображення твоїх дій, але що саме ці фракції добилися, яка їхня доля, які їхні цілі таки й не зрозуміло. Одним словом, вони є, вони всі по суті однакові, але різні. Я таки і не вломив суть, чим відрізняється G22 від умовних найманців Бойового Братства. Прості скіни заглушки. І вроді би тво рішення щось і вирішують, але ну так все поверхнево, що в цілому можна було б і без цього. Та і фіналка в кінці не то, що би хоч якось чіпляє. Ба більше, по суті немає навіть фінальної катсцени " що сталося далі". Мабуть на тому етапі, хватало грошей тільки на світло. Ось в цьому вся Альфа Протокол. Альфа Протокол унікальна середнячкова гра, яка варта уваги тільки у тому випадку, якщо ви готові миритися з вагоном ляпів. Обсидіанам скільки грошей не дай, вони всерівно зроблять всрато, цікаво, але всрато, це вже їхня коронна фішка.

Абсолютное величие! Уже второй раз прошел Alpha-protocol и в горячке ищу игры похожие на нее. К сожалению таких больше не делают. И очень жаль что игра не превратилась в серию как Mass Effect или Ведьмак. Маэстро Крис Авелон как всегда справился на 10 из 10ти, мастерство не подделать!

Possibly one of the most fun and intriguing games I've played in a while. While the graphics and gameplay are certainly dated, the writing and story is everything good that you'd expect from OG Obsidian Entertainment. With the sheer amount of options it's possible to play the game multiple times and get a different story every time. I cannot recommend this game enough! (Someone get Zach Hazard to review the guns, he'd have an aneurysm)