The Silent Swan

Indie games deserve a chance too. So let's start with the pros: it has an excellent soundtrack, the setting and the atmosphere are well done. Defects: Unfortunately there are several graphical bugs (flying or missing towers), invisible or suddenly appearing walls. In short, there is little attention to detail. Another bad flaw is the translation into Italian, many times you don't understand anything, so I recommend enjoying the game in the original language. My rating is 6/10

"Oha, ich hab verschlafen! Na jetzt aber flott! Wo sind noch gleich die schicken Ausgeh-Klamotten? Mann mann mann, ich hab doch extra nen Wecker... ... ach Mist! Ich wollte nen Wecker stellen, ich Depp! Na egal, Pech gehabt. Und wo ist eigentlich meine geliebte Frau? Einfach ohne mich aufgestanden? Oha! Hauptsache, sie hat schon Kaffee aufgesetzt und wie lange hab ich denn nun verpennt? AHA! Siebzehn Jahre und ein paar Tage also... na das geht ja noch... ähmmm... oh oh...." ... Haha, lieber Leser. Da hats Dich mal wieder erwischt, Du Faulpelz. Aber selbst schuld, oder etwa doch nicht? Seis drum, zur Strafe für Deine Langschläfrigkeit darfst Du jetzt ne Runde Joggen und zwar hübsch in geruhsamem, halb verschlafenen Tempo... ... naja, also eigentlich... ... ist das ja gar kein Jogging, was Du da machst. Eher so ganz lahmes spazieren gehen... ... bist Du sicher, dass Du weißt, was Sport eigentlich bedeutet? Nun leg mal nen Zahn zu! Du hast schließlich noch siebzehntausend Kilometer Strecke vor Dir! Und das bei dem Tempo? Was glaubst Du, wie lang ich Zeit hab? Hopp hopp! Man könnte ja fast meinen, Du wärst der Protagonist in ner Walking Sim, so wie Du hier lang schleichst... ... oh oh... Tja, da hab ich mich mal wieder selbst hereingelegt und diesmal sogar im doppelten Sinn. Einmal als Jogging verrückter Erzähler aus dem Off und dann noch in der Realität, nämlich, als ich mir dieses Spiel kaufte. Denn: Ich dachte, ein wenig mehr Action gäbs hier zu erleben. Jibbet aber nich´! Das hier ist schön bedächtig und lahm, wir latschen in einer Tour durch ne wunderschön dystopische Open World und hören uns ellenlange Erklärbär-Texte von nem Typen aus´m Radio an. Das finden wir nämlich gleich zu Beginn der Story, die anfangs ein wenig wirr daher kommt, dann leicht kryptisch wird und am Ende total aus dem logischen Ruder läuft. Toll! Wir, also in dem Fall Du wachst auf, die Liebste ist entschwunden und Du bist auf der Flucht vor nem ekligen oppressiven Regime. Also ab in die nächste Großstadt, doch bei Deiner Ankunft ist die wie ausgestorben. Also drücken wir fleißig Knöpfchen (es gibt in einer gigantischen Stadt etwa acht Knöpfe, wusstest Du das?), lesen alles durch und hören unserem Radio-Typen zu, dem einzigen anderen Menschen, den wir überhaupt treffen. Vielleicht ist das auch so ne typische Beklopptheits-Nummer und unser innerstes verborgenes Ich labert uns was an die Backe, oder alles ist nur nen Traum oder wir sind längt tot und in der Einsamkeit der Hölle am wandern oder oder oder... Da darfst Du gerne beim spazieren reininterpretieren, was Du magst, denn die Geschichte hält sich bewusst vage und gibt im Grunde nur nen Rahmen für einen von beachtlichen Schauwerten geprägten langen Ausflug. Da wird hier mal was angedeutet und dort leicht schwummerig dies und das als Häppchen eingestreut, aber so recht zu Potte kommt das Ganze nicht. Und das gefiel mir sogar richtig gut. Für ne Walking Sim ist das hier nämlich erstaunlich frei und offen gestaltet. Wir rennen durch die Welt, können uns auch mal verlaufen und kriegen so gut wie nix vom Spiel vorgegeben. Und da werden sich jetzt die Geister scheiden. Ich mochte den Exploration Aspekt sehr gern und bin neugierig durch die beachtlich große Welt gestromert. Jedoch kann ich auch jeden verstehen, der sich von so einem Spiel wünscht, an die Hand genommen zu werden und den es schlicht frustriert, sich andauernd zu verirren und Wege dadurch teils doppelt und dreifach zurücklegen zu müssen. Da darfst Du jetzt mal in Dein Innerstes blicken und Deinen in die wohnenden Schweinehund genau befragen: Machst Du Dir gern die Forscher-Arbeit, um dann mit ner wirklich umwerfend designeten Open World Walking Sim belohnt zu werden? Oder magst Dus lieber stromlinienförmig und direkt, ohne viele Abzweige? Viele Interaktionen solltest Du jedoch auch hier nicht erwarten. Mal nen Knopf zum drücken oder nen Riegel zum verschieben gibts - und dann ist Ende. Dafür ists ein frischer Ansatz in nem Genre, das ja ohnehin ziemlich polarisiert und noch dazu liegt die preisliche Latte recht hoch. Zu hoch, wie ich finde und dass, obwohl ich ja selten den Wert eines Spiel taxiere. Hier ists aber mit einer oder zwei Stunden getan, außer Du willst wie ich wirklichen jeden Pixel dreimal umdrehen. Hübsch ists jedenfalls und auch ne interessante Reise. Und falls Dir das reicht und Du neugierig bist, was das alles nun mit Schwänen zu tun hat, wünsch ich Dir beim latschen, spazieren, laufen, gehen, walken und vielleicht ganz am Ende rauskriegen, dass es doch ne Sprinttaste gibt wie immer... ... viel Spaß ;-) Und hey, wenn´s Dir gefallen hat, ne Runde von mir zu lesen, dann klick hier https://store.steampowered.com/curator/41622336/ und da gibts mehr von mir auf meiner Kuratoren-Seite. Schmökern for free: Also stell Dir nen Tee bereit und viel Spaß beim Lesen...

A special cute student game with the occasional fumble most suited for people with patience who want to experiment something different.

Я люблю симулятори прогулянок -вони дають час подумати, розслабитися й зануритися в атмосферу та роздивитися місцевості. Але дана гра виявилася банально нудна та некрасива. - Основна механіка - ходити та активувати об’єкти. - Система збережень є, але працює лише в певних точках, які трапляються рідко. І це дратує. - Графічних налаштувань немає, що дивно навіть для інді-проєкту. - Часом зустрічаються баги. - Сюжет у вигляді безтолкових монологів не інтригує. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3588759785 Зазвичай в іграх такого жанру велике значення мають локації, щоб можна було помилуватися, пофтокати, наче ти турист, але тут величезний, похмурий світ із готичними спорудами, які справді масштабні, але вкрай одноманітні. Та й ще палітра тут фактично чорно-біла, що також сприяє одноманітності. Є сюжет, але якось я його не зрозумів, бо гру не пройшов. Герой ходить один в пошуках жінки (коханка, дружина?), яка зникла. До речі, куди зникли інші люди також не зрозумів. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3588759807 Гра з амбіціями та унікальною, готично-депресивною атмосферою, але реалізація залишає бажати кращого.

[h1]EL RUIDO DEL SILENCIO[/h1] En esta ocasión, con este [i]The Silent Swan[/i], estamos ante una aventura, más concretamente un walking simulator de corte narrativo, que además de prometernos una experiencia diferente nos va a servir como carta de presentación del estudio indie español Praenaris. Un juego que basa su planteamiento en la presentación de una ambientación sugerente con claras influencias oníricas y un arte conceptual diferente, algo extraño y con personalidad propia. Un claro intento por aportar ideas y conceptos nuevos a un género que ya de por si se encuentra bastante encasillado, el de los walking simulator, y en el que cada vez resulta más difícil y complejo aportar novedades interesantes. Y también una apuesta por seducir al jugador a través del impacto visual y sonoro por encima de todas las cosas, incluso por encima de la propia narrativa del título. En definitiva una propuesta valiente y arriesgada que apuesta por aportar algo diferente. Veamos si lo han conseguido. [h1]La vida es sueño[/h1] Empezamos la aventura en una ciudad extraña de un mundo aún más extraño en lo que vendrá a ser un juego todavía más extraño. Despertamos de un largo sueño, dicisiete años ni más ni menos, para descubrir que nuestra amada ha desaparecido sin dejar ningún rastro aparente, apenas unas breves notas. Además el mundo que conocemos ha cambiado para siempre, parece ser que ha habido un conflicto entre dos ciudades y ya nada es como era antes... e incluso la autoridad ha decidido cambiar nuestra identidad y no reconocer todo lo ocurrido en el pasado, incluso la existencia de nuestra amada desaparecida. Determinados a rebelarnos ante tal situación, renegamos de la nueva identidad que se nos quiere imponer y emprendemos un viaje para encontrar a nuestra amada esposa Selene con la única ayuda de las breves notas que ha ido dejando y dan fe de su existencia. Un viaje extraño en una tierra extraña, una experiencia hermética y onírica más cercana al mundo de los sueños que al mundo real. [h1]La insoportable levedad del artificio[/h1] He de reconocer que abordé con muchas ganas este juego. A priori, la propuesta me parecía de lo mas seductora y las pocas imágenes que había visto del juego me tenían totalmente atrapado. Soy jugador habitual de este tipo de aventuras, perdonándoles todo tipo de limitaciones si a cambio me ofrecen una buena experiencia y una mejor narrativa, así que con este [i]The Silent Swan[/i] creí estar ante un título capaz de ofrecerme una nueva experiencia, diferente y sobre todo satisfactoria. Por eso lamento enormemente decir que si bien si que me he encontrado con una experiencia totalmente diferente, eso hay que reconocerlo, esta dista mucho de poder considerarse satisfactoria. Y eso que los primeros minutos del juego, podríamos decir que el primer cuarto de hora, son realmente magníficos. Un inicio muy sugerente y seductor, con una niebla y una iluminación verdosa que lo envuelve todo en una atmósfera muy vistosa y misteriosa, con una banda sonora de mucha calidad como perfecto acompañamiento. Y sin embargo... la sorpresa inicial y las buenas impresiones se van diluyendo poco a poco según vamos avanzando en la aventura. Más pronto que tarde nos vamos encontrando con un mundo muy grande pero al mismo tiempo muy vacío y desangelado. Un mundo en el que tendremos que caminar mucho, demasiado realmente, para descubrir que lo que realmente esconde la niebla que parece impregnar todo el juego, metafóricamente hablando, es la casi total ausencia de contenido. Detrás de una historia extraña y bastante hermética, detrás de una ambientación visual que en principio es impactante y seductora, detrás de una banda sonora realmente buena, lo que te encuentras es un juego vacío y sin alma que se alarga artificialmente y de forma innecesaria a base de repetir una y otra vez los mismos modelados de edificios, construcciones y vehículos inspirados en el arte y la arquitectura expresionista. Que te hace caminar sin descanso por escenarios vacíos, clónicos y claramente pretenciosos. Pero es que además la narrativa del juego, muy ambigua y esquiva, tampoco ayuda demasiado. En su afán por presentar una historia extraña y surrealista, más propia del mundo de los sueños, termina por ser una narración críptica y bastante escasa, que a falta de otra cosa termina por recurrir al mismo recurso de siempre y del que tanto abusa este género, esto es, seguir el camino que tenemos por delante de nota en nota. Además el juego ha salido con algunos bugs y defectos gráficos bastante irritantes que incluso en algunos casos pueden obligarte a cargar partida y que solo contribuyen a aumentar la frustración y pereza que poco a poco se van apoderando del jugador. Eso si, la banda sonora es realmente buena y una auténtica delicia que es necesario destacar. De esas bandas sonoras que se pueden disfrutar más allá del juego y que puede ser escuchada y disfrutada en cualquier momento. Sin embargo los efectos sonoros del juego son muy básicos y prácticamente brillan por su ausencia. Inexplicable que en un juego que pretende ser narrativo como este no hay incluido el doblaje de una voz en off. Sin duda el juego hubiera ganado muchísimo con ella. [h1]Conclusiones de un esposo que se ha perdido a sí mismo[/h1] Podría decirse que [i]The Silent Swan[/i] es el claro que para hacer un buen juego, o una buena experiencia narrativa, no basta con tener solo una buena idea, un aspecto visual llamativo o una buena sonora. La historia general del juego resulta demasiado abstracta y su narrativa demasiado deficiente como para justificar las largas caminatas que tenemos que hacer por eso escenarios vacíos y anodinos sin mayor aliciente que encontrar la siguiente nota. Cuando los fuegos de artificio terminan y la sorpresa inicial del apartado visual y la buena banda sonora se acaban lo que queda es lo que hay y la realidad siempre es muy tozuda. Lamentablemente el título aburre como juego y falla como experiencia narrativa. Por momentos se le puede reconocer cierto talento y ambición pero al mismo tiempo hay veces que más parece un proyecto de fin de carrera con algunas virtudes que un exigente videojuego. Por lo tanto y en definitiva, juego NO RECOMENDABLE para el público en general, para el aventurero ocasional y para aquellos que evitan complicarse lo más mínimo la vida. RECOMENDABLE, con muchas, muchísimas reservas, al que siempre ande buscando alguna experiencia visual nueva, a los completistas del género y a los que siempre están atentos a la esfera indie nacional. 5/10

[quote]- Птахи, - відповіла вона, - птахи мовчать. [/quote] [i]Я чесно намагався не дуже критично ставитися до цієї гри, але те, що розраби взялися за настільки великий проект без досвіду, не завершили його, опублікували як є і ніде не попереджають про це - не ок. Також робота над проектом припинена і гори багів і недомовок, які тут лишилися, так і лишаться, гра блокуватиме ваш прогрес, зберігатиме локацію замість сюжету, в будь-який момент може просто кинути вас крізь текстури і постійно затинатиме героя на сходах, що ніц не повний перелік того, що вас чекає, якщо ви все ж вирішите в це грати. Тому так, це негативний відгук, на який гра заслуговує, наскільки я люблю дивне інді і блукати вигаданими світами, для мене ці 4+ години були тортурами, а не досвідом. Але от саме ідея була цікава і цілком можливо я б змінив свою думку, якби автори хоч якось намагалися виправити помилки тут, а не робити наступну гру, бо сам лише світ тут надто цікавий, щоб ховати його, не народивши.[/i] [quote]The word that would Best describe this feeling would be, 'haunted' I touch the clothes you left behind That still retain your shape and lines, still haunted Love and Rockets - Haunted When the Minutes Drag (і далі. Нікому не потрібний факт, але цей гурт - по суті Bauhaus без соліста)[/quote] Отже одного вечора хлоп на ім'я Міров поговорив з дружиною, яка вирішила піти на свою регулярну прогулянку, і пішов спати. А прокинувся 17 років по тому, йому дали нове (тримайтеся, гра іспанська) ім'я Фьодор і нічого не пояснили (як і гравцю, змиріться). Але наш герой конче воліє дізнатися, куди поділася його дружина Селена, навіть якщо всі кажуть йому, що він ніколи не був одружений, тож він вирушає на пошуки, щоб надолужити ці 17 років і знайти жінку, яка, на відміну від нього, мабуть постаріла. Герой мандрує назовні, напівзруйнованими дорогами за безпеку стін міста, в якому прокинувся, щоб дійти до міста, де раніше жив. До величезних міст, оточених туманом, де височезні шпилі численних веж губляться серед хмар і де відчуваєш себе мурахою серед хмарочосів. Де єдиний звук - луна власних кроків і крики птахів, що кружляють над порожніми вулицями і сидять на покинутих автівках і зброї. Птахи вже не мовчать, Селено. Мовчить все інше. [quote]I trace the outline of your eyes Blue in the mirror, hypnotized and haunted I find a solitary hair gone And still I reminisce, I'm haunted Haunted by your soul Haunted by your hair Haunted by your clothes Haunted by your eyes[/quote] Героя направду не хвилює нічого крім тої Селени, тому лишимо його її шукати, якщо дуже сильно напружитись і все ж вийти на "повний" фінал, в цьому сюжеті навіть є пояснення і логіка, а в мене купа претензій до всього іншого. Як то те, що гра ніц не буде "вести вас" по сюжету. Де ви заблукали, там і будете, якщо раптом натрапили на сюжет не там, де мали натрапити, - тепер у вас новий сюжет і скоріш за все попередня сюжетна гілка втрачена. Також сюжет тригерить місце, а не подія чи послідовність, тому можете винайти вічний двигун, якщо невчасно збережете гру чи двічі пройдете те саме сюжетне місце (мапи нема, куди йти і що шукати знає лише наш герой, але він не зізнається). І ні, зберігати гру можна виключно в відведених для цього локаціях. А блукати серед багатошарових і багатоповерхових хмарочосів можна годинами і допоки ви там не знайдете хоч якийсь сюжет - збереження вам недоступне, як і кілька збережень про всяк випадок. Але повторюся, що сам цей світ і абсолютно нереальна архітектура, яка викликає захват і клаустрофобію одночасно мені сподобалися, хоча й набридли на 40й хвилині блукань абсолютно ідентичними вулицями, бо "внизу є магазин, який мені потрібен" - внизу при цьому натуральний лабіринт з трьох районів на двох різних рівнях, забудовних однотипними будинками. Навіть героїчно вистражданий сюжет мені зрештою сподобався, але процес гри - ні.

Hi there! I made this review mainly to let everyone know, THIS IS NOT THE SEQUEL TO THE UNFINISHED SWAN! I don't know if I am the only one who looked at this game and thought that, but I am making this clear for anyone who might be in the same train of thought as mine. Otherwise this game was a fair project for the development team they had. I wouldn't say this is worth the 15$s I spent but if this game happens to be on sale for a heavy discount it might be worth picking up if you want to play something very experimental. Know that this game is very rough around the edges, you will find bugs and get lost. I wanted to make this review here so you all don't make the same mistake as I did mainly but my opinion on the game is a 4/10. Interesting concepts when it comes to art direction and story but everything else that builds the game up seems unfinished. Whoever reads this, have a good day :).

[H1]The Silent Swan[/h1][hr][/hr] Falling asleep at home, the architect Mirov wakes up 17 years into the future and far away from the city of Urzhum he lives in. After finishing his journey, he arrives not to find the tall bell towers he designed in the distance, but a huge imposing wall surrounding the beloved city instead. Abandoned, broken highways littered with ditched cars, military tents pitched up in the middle of the roads, armored vehicles and tanks blocking off entire streets, not a soul to be found. Deep fog blankets the area, the unsettling quiet makes your footsteps echo with every step forward. Make your way home to find any trace of your missing wife, Selene. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3151532901 5-7+ hours to complete, The Silent Swan is an open-world walking simulator with tall looming spires, incredible, impossible architecture, and dazzlingly detailed megastructures. Similar to NaissanceE but unpolished, with pointless roads and a city that feels like it wasn’t made for people to live in and multiple explorable barren buildings. While I hope that there are future updates to enhance the game and fix some of the sound effects and floating structures, for a fairly small indie group, I’m pretty impressed and looking forward to their second game Embers of the Evening if this is the kind of quality Praenaris can create. https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3151533544

Lorsqu'on commence un jeu du type simulateur de jeu, on ne s'attend pas à de l'action non stop, mais ce n'est pas grave on peut se laisser bercer par l'histoire pour peu qu'elle soit intéressante. Le jeu n'étant pas doublé ce n'est que du textuel. Et quel textuel ! La traduction est catastrophique (pour une bêta passe encore mais pour une version finale...). Entre mot à mot et google trad, ça devient dur de rentrer dans l'histoire (ex : lorsque j'ai recommencé les yeux --> comprenez lorsque j'ai réouvert les yeux, ou les fameux réservoirs de guerre pour parler des tanks). Coté gameplay, ça reste une simu de marche, donc effectivement on marche ! Après une loooooooongue traversée d'un pont (que l'on peut faire sur un genre de vélo qui a à peu près la vitesse de la course) où il ne se passe strictement rien à part deux interactions se limitant à prendre des objets, on arrive enfin aux alentours de l'une des ville du jeu. Alors oui c'est un monde ouvert... mais un monde vide ou il n'y a rien à faire ou à voir ! Quel intérêt dans ce cas de faire un monde ouvert ? Graphiquement sans être un must seen, ça reste esthétiquement correct. Bref un jeu à vite oublié et qui ne vaut certainement pas 15€ !

What the game lacks in interactivity and polish, it makes up for in the sheer palpable enormity of its world and the structures within it. Nothing I've ever played made me feel quite like this game did, so respect to the developers for having the gumption to try something that's both so ambitious and fundamentally niche.