NODE

Придбав цю гру, оскільки дуже подобаються 2,5 платформери/загадки. Гра дуже сподобалась, але рекомендувати її я не можу. Чому ж сподобалась: В даний тип ігор я граю вперше і на диво основна механіка мені сподобалась. Це програмування дій з задачками, які є як прості так і складніші, але не настільки, щоб потрібні були підказки/розв'язки. Сюжет/історія в грі на висоті. Це такий тип ігор, в яких розробники попрацювали і над ігроладом і над сюжетом. Думаю складова сюжету переважає. В грі присутні виборим в діалозі і вони впливають на розвиток подій. Через це гру можна проходити декілька разів. Також зрозумів шо в грі є декілька кінцівок, а це я дуже люблю. Якби в мене на душі були лише думки з цього абзацу, я б рекомендував її, але... Чому ж не рекомендую: Сюжет гри відбувається на придуманій атомній станції ,,Тоска,, десь в Сибірі. Події в грі в недалекому майбутньому, але атомна станція була покинута ще з часів СРСР і залишила все як було. Спершу я подумав що це не є перепоною, але це був невеличкий дзвіночок. Отже символіки комуняк буде досить багато: зірки, прапори, портрети вождів і тому подібне. Це був другий дзвіночок, але мистецтво є мистецтво, в фільмах теж використовують свастику і подібне. З цього моменту я вирішив пошукати інформацію про розробників, хто вони, звідкіля, чим займались раніше. Загалом інформації не багато, ось що знайшов: знаходяться в США, команда складається з 2 основних розробників, розробляли гру з 2020 роки(приблизно 5 роки), мають 20 років досвіду в геймдеві та геймдизайні. Ніби опис непоганий, але знайти щось більше не вдалось. Не впевнений що вони походять саме з США. Що ж мене добило: після завершення гри під час титрів грає гімн московії. московії Карл. з акцентом(тобто співак не московит). Тобто розробники створювали все на основі СРСР, символіка, листи, згадки КДБ і т.д. а тут вони вирішили все запороти і запустити гімн московії. Це мене справді добило і вивело з себе. Звісно, гімни дуже подібні, відрізняються лише слова, але все ж. Не знаю чи зробили вони це навмисно чи просто по необізнаності, але все ж. Гра дуже сподобалась, але вищеперераховані факти добили.

The gameplay ruined the beauty of the game.

اللعبة جيدة جدا انصح فيها القصة لطيفة و خفيفة و القيم بلاي مضبوط و موزون , نضام اللعب هو عبارة عن اوامر تعطبها للآلي و على اساسها يمشي و يتحرك , نضام اللعب ممكن ما يناسب البعض انا شفت تعليقات لناس من اول خمس دقايق شافو نضام اللعب و سوو ريفند و ذ شي غلط اصبر على اللعبة و جرب اسلوب لعب جديد و صدقني ما راح ندم

https://www.youtube.com/watch?v=_0y-Ruuhg8k NODE: The Last Favor of the Antarii - потрясающая головоломка, в которую добавили еще и режим платформера, так что вы можете выбрать, как играть. Но головоломка - главная особенность игры. дело в том, что в этом режиме мы не можем напрямую управлять роботом, мы можем лишь отдавать ему отложенные приказы, основываясь на анализе маршрута по карте-схеме. Например: "вперёд 4 секунды - взаимодействуй - пауза 3 секунды - вперёд 2 секунды - прыжок..." и так далее. Выполнено это очень удобно, количество попыток не ограничено. Сюжет в игре тоже очень интересный, много информации, общение с роботом выполнено в приятном стиле. Игра прекрасно выглядит и звучит, управление очень удобное (играю на геймпаде). Очень качественная игра, рекомендую.

Très bon jeu en déplacement par séquences. L'ambiance est top (graphismes, sons...) J'ai eu un beug à un moment mais le service technique a été hyper réactif et a résolu le problème en 24h!

NODE is a puzzle platformer that takes a refreshingly unconventional approach to its genre by replacing direct character control with a command programming system. Developed and published by Lapsus Games, the title places players inside a deteriorating nuclear installation inspired by the Cold War, where every challenge revolves around carefully planning a robot's movements instead of reacting in real time. From its opening moments, the game establishes an atmosphere of mystery and tension, inviting players to uncover the truth behind an abandoned facility while mastering an innovative gameplay mechanic that rewards logic over speed. Rather than relying on traditional platforming skills, NODE asks players to build sequences of commands that dictate how the robotic protagonist behaves. Every jump, movement, pause, and interaction must be programmed before execution, turning each level into an elaborate engineering puzzle. Watching a carefully constructed plan unfold successfully is immensely satisfying, especially after multiple attempts and refinements. The game constantly encourages experimentation, allowing players to analyze failures, adjust their instructions, and gradually discover increasingly efficient solutions. This distinctive design gives NODE an identity that feels both original and intellectually rewarding. The environmental design plays an equally important role in maintaining player engagement. The sprawling industrial complex is filled with abandoned laboratories, reactor chambers, maintenance corridors, and forgotten control rooms that tell their own stories through visual details. Instead of relying heavily on lengthy exposition, the game allows players to piece together its narrative by observing the surroundings and interacting with the remnants of a once-active scientific operation. The gloomy architecture, malfunctioning technology, and ever-present feeling of isolation create an atmosphere that perfectly complements the game's methodical pace. Beyond solving puzzles, NODE presents a thoughtful science fiction narrative centered around artificial intelligence, technological responsibility, and the consequences of past decisions. Conversations with various systems and hidden discoveries gradually reveal what happened inside the facility, encouraging players to explore every corner rather than simply rushing toward the next objective. The branching dialogue system and narrative choices add another layer of depth, allowing different interpretations and outcomes that make the story feel more personal. While the plot unfolds at a measured pace, it consistently rewards players who enjoy uncovering lore through exploration instead of receiving straightforward explanations. Puzzle progression remains one of the game's strongest accomplishments. New mechanics are introduced gradually, ensuring that each chapter builds naturally upon previously learned concepts. Players eventually encounter increasingly sophisticated environmental hazards, automated machinery, timing-based obstacles, and interconnected systems that require careful planning to overcome. Every new mechanic expands the possibilities of the command timeline rather than replacing earlier ideas, resulting in puzzles that remain engaging without feeling repetitive. The rising complexity creates a genuine sense of mastery as players become more comfortable with the game's unique logic. Visually, NODE embraces a clean yet atmospheric presentation that emphasizes environmental storytelling over graphical spectacle. The 2.5D perspective allows the developers to create detailed industrial environments while keeping puzzle elements readable and easy to interpret. Effective lighting, mechanical animations, and subtle visual effects reinforce the sense of exploring an aging nuclear complex where every room carries traces of its forgotten past. Complementing the visuals is a restrained soundtrack filled with ambient mechanical sounds, distant alarms, and carefully placed musical themes that heighten immersion without distracting from the thoughtful gameplay. The game's deliberate pacing may not appeal to everyone. Because success often depends on repeated testing and optimization, players seeking fast action may find the experience slower than expected. However, those who appreciate puzzle games that emphasize planning, observation, and logical reasoning will likely find the challenge deeply rewarding. Every completed sequence feels like solving a complex engineering problem, and the satisfaction of executing a flawless command chain makes the trial-and-error process worthwhile rather than frustrating. NODE ultimately succeeds by delivering an experience that confidently explores ideas rarely seen in modern puzzle platformers. Its combination of strategic programming mechanics, atmospheric world-building, meaningful storytelling, and steadily evolving puzzle design results in a memorable adventure that stands apart from more conventional titles. Although it demands patience and careful thinking, it consistently rewards players willing to engage with its systems, making it an excellent recommendation for fans of intelligent science fiction puzzles and methodical gameplay. Rating: 8/10

Jogo divertido e super criativo

故事发生在2034年11月7日，日本的一颗卫星探测到来自西伯利亚的神秘辐射源，在对应的坐标上人们发现了隐藏的苏联核电站废墟。俄罗斯派出的调查团队全部失联，因为那里的辐射已经达到了人类无法入境的程度。期间也曾尝试利用其它方式，例如无人机远程操控，但因未知的电磁脉冲丢失了信号，导致计划失败。最后，一台设计用于前往火星的机器人被派出。它以延迟模式运行，可以使用低强度的信号来接收命令，非常适合此次工作。而这位火星机器人也就是我们游戏中的主角，它的编号是DSR-27，但人们都知道他的名字——NODE。 白茫茫的大地上狂风呼啸，卷起阵阵风雪。直升飞机的绳索放下了一个神秘的物体，这就是玩家要操控的主角——火星机器人NODE。它被派往去调查远处苏联核电站的废墟，游戏初期我们还要用正常的方向键去操控机器人的移动，可随着游戏的不断深入，主角受到电磁脉冲的影响，失去了自主行动能力，此时游戏的玩法也悄然发生骤变。 当我看到游戏的介绍图时，我曾以为它和地狱边境（limbo）类似，是一款2D的平台探索解谜小游戏。起初游戏的体验证实了我的猜想，可后续游戏的玩法就发生的改变。在剧情中，我们操控的机器人受到电磁脉冲的影响无法自主行动，但好在远处的通信团队更改了机器人的运动模块，更新了导航方式，接下来的行动全都要靠指令来进行。 在屏幕的正下方有14个格子每一个格子都可以填入一个指令当你完成了对指令的安排后点击开始我们的主角小机器人就会根据我们的指令来进行运动但是核电站飞区危机重重到处都是破损的建筑和陷阱很多时候我们无法一次过关这时候就要根据经验来不断修改不同的指令持续的时间例如将移动三秒改为两秒一次次调整最终通过该节点。通过精心规划每一步行动、合理安排指令序列，并掌握基于时间线的解谜机制，游戏的乐趣便基于此。 游戏的指令非常丰富，虽然一开始只有简单的前进和掉头，这时候游戏还没有什么难度，只是考验玩家对距离的把握。可到了后期，随着陷阱的出现，我们又新增了跳跃功能，如何在合适的时间跳跃成为了新的难题。 再往后又出现了后退、刹车、切换和使用。前两个比较好理解，而“切换”指的是更改道路。我们的游戏虽然是2D横版，但也有z轴上的移动，当主角所走的路上有墙或者障碍，我们就要用“切换”来改变走的路线。而“使用”更容易理解。地图上会有一些机关，例如电梯和升降平台，我们需要将主角停靠在开关周围，然后利用“使用”来激活机关。 说到这里，我想用一个比喻来形容这个游戏：它就像是一个不断生长的花朵，随着游戏不断深入，我们可以使用的指令越来越多，可玩性和策略性也就大大增加。但同时，这个花朵是玫瑰，它虽然好看但它带刺。游戏的玩法确实是变得更加的丰富，但是难度也随之上涨，许多地方你要尝试很多次才能发现破局之法。所以说会带来一定的挫败感，但我相信过关之后的那种成就感会更加显著，这也会更加坚定你想要继续玩下去的决心。 总的来说，这是一款玩法十分新颖、内容丰富、手感极佳的2.5D平台策略解密游戏，游戏目前处于6折优惠当中，喜欢的玩家一定不要错过。

I bought this game because the trailer and screenshots have really dug deep to me from my countless playthroughts through INSIDE. I like the inspiration, the dark soviet setting, incredibly large and rich map, the graphics, sound. Big kudos for native Linux build, that's (also) a correct use of Unity (or any multi-platform engine). Yes, Proton exists, but I just prefer native builds if they are available and there is no reason not to release a linux build as well (no platform fees, no proprietary SDK, no need to register it anywhere at all). But I can't say a lot of positives for the gameplay itself. Some of the puzzles are well made, but not the rest. Later on it relies more and more on repetetive tweaking the *NODEs* (haha) by each tenth of a second for perfect timing in combination long series of brake commands or on pure luck for the right moment you press the button to start the sequence (the part with counter-clockwise rotating platform). I really enjoyed the start, but in my current progress it became really boring. Trying just FWD because I don't see what's there (only the map overview) and I don't know the timing, then stopping, adding set time FWD, jump/switch or other action, again, find a new special part of the track, adjust it, over and over, again and again. This game needed many, many, many times more playtesting than it probably had. Or at least partial rewind of the puzzles. The puzzles are not difficult, but they're really repetetive and boring. If I didn't buy it on sale, I would be somewhat disappointed.