Mundaun

Ось це дійсно фолк-хорор. Герой отримує листа, що його дідусь помер за загадкових обставин, тож він сідає на автобус й вирушає на похорон. Моторошна історія, події якої відбуваються у мацьопому, намальованому від руки альпійському поселені, дивні події та персонажі, густюща як туман атмосфера та запашна кава. Безмежна любов до деталей та пропрацьовка оточення одразу втягують у гру з головою. Автентичні сільські хатинки, якісь тіпи щось по радіо навалюють, кози розгулюють туди-сюди. Всі (ну, майже) поселенці спілкуються (або ні) романшською мовою, яку я спершу сприймав то як австрійську, то, пізніше, як італійську, а це, виявляється, мікс обох. Протягом гри ми побуваємо як у вищезгаданих хатинах, так і у печерах, у не менш живописних горах, на озері, під землею і не тільки. Розглядаючи картини на стінах, _буквально_ занурюєшся у них. Дивлячись на одну, герой каже, мов, я від зображених на них людей мав кошмари в дитинстві — зустрівшись з ними пізніше, ми розуміємо, що страх не пройшов. Сідаючи на лавку, аби намалювати пейзаж у блокноті, ми дбайливо кладемо поруч свій рюкзак та вили. Снігоступи напялюються у потрібний час, а те, як ми "викликаємо" місцеву тарахтайку по типу "мурав'я" — взагалі шик. І це ще не всі дрібниці, що роблять перебування у цій намальованій красі справжнім. Тут працюють дзеркала! Можна погладити кіз, побудувати статую з каміння і підпалити сноп сіна, Можна ховатися від бабая, зліпити сніговика й покататися на санях. Можна заварити каву й закурити трубку, а опісля піти кататись на канатній дорозі. Можна дізнатися, що ж це за чортівня трапилася з дідом, чому вона трапилася, чому саме з ним і чи зможемо ми якось цьому зарадити (а може й змінити хід подій на кращий).. Хороша гра, пограйте. Мінусів тут півтора — до всирачки крива боївка й трішки менш кривий стелс. Вороги тебе бачать ледь не через пів села, а так як стелс тут по типу амнезії (бачиш ворогів → боїшся → повзеш повільніше), то радості це аж ніяк не додає. Сміливо ставимо низьку складність бою у налаштуваннях й насолоджуємось, гра все одно не про це.

So far it’s an interesting premise and I’m engaged. Great for steam deck. The reason this game caught my eye is that it is in Rumansch, a Romance language with about 40k speakers and the 4th national language of Switzerland. Good on the dev for making a game in this language and sharing it with the world. Preserve your local languages!

This game felt like it was worth a lot more than I paid for it. The fact it's all hand drawn pencil textures still amazes me. The story was great! There were a lot of unique moments that I loved, and a few scares that really got me. There were a handful of bugs and the got worse the longer I had the game open but there wasn't anything that turned me off playing it. They actually added a little humor to the experience that I enjoyed. It's perfectly imperfect.

Интересный мифический хоррор, если его можно так назвать, нарисованный вручную карандашом. Элементы боя и выживания в родном селе где-то под Швейцарией довольно неуклюжи, и можно ограничиться лишь парой чашек кофе с сигаретой, никого не убивая и по "стелсу" обходя всех болванчиков из местного фольклора

The game is really pretty to look at but honestly it doesn't matter when it just doesn't work. There are constantly events that are supposed to trigger and simply don't, which can be incredibly frustrating. Imagine the game a bit like going on a hike with your friend and the sights are beautiful, but then he stops you. "Why?" You ask. "Well," He explains, "We didn't walk up that hill the correct way so now we must go back down the mountain and try again." And maybe it's worth it to you because he's your friend and he's kind of quirky but you wanna hear him out. Now it's been about 6 hours and after this trip you decide this man was never your friend and actually you *hate* this mountain.

I wanted to like it, but it is virtually unplayable. I have nothing to say about the content, because my camera would not turn with my mouse and would just spin in circles. Maybe it is just me, in which case sucks to be me. In the case that its a bug, there is no way a game should ever be published with a buggy looking camera. my god.

i always skipped this bc of the look when browsing but now its insane how much i love this (style+vibe+location) (i want to cry) [b]its like a weird & cool fairytale dream of the alps .. as it progresses, the storytelling is so well done in this[/b] (and little creepy too) beginner tip without spoiler: [spoiler]dont waste matches on random hay, you will know when the time comes, and its not the locked gate or random cabins[/spoiler] (its true the first few fights sucks a little but theres different tactics & will soon be better)

Буду краток: Это не просто игра, а полноценная и поучительная притча, заставляющая задуматься о природе зла. То самое зло невидимо преследует тебя на протяжении всей истории, буквально кажется, что оно дышит в спину и ощущается на кончиках пальцев. Очень реалистично и круто показана фолк составляющая, ибо мне посчастливилось довольно много раз побывать в разных альпийских регионах и деревнях в детстве, и игра абсолютно точно передает эту атмосферу быта и местной культуры. Почему такие творения приходиться искать самому, перелопачивая пол магазина- загадка. Именно они заслуживают статус «absolute cinema” и право называться настоящим искусством.

Mundaun is not a game I would recommend to everyone. It is very slow, combat can be a massive nuisance and the game suffers from performance stutters. It does have some effective horror, just not the usual: in your face jump scare type of horror. I did like the story, which feels very much like an old folktale. I really liked the art style, the game feels like one big painting. It did get a bit exhausting looking at the same dark colour pallet for 6 hours.

Really unique, original and well designed experience. Love the art and the narrative/lore as well. Never played anything quite like it.