Gladiator Guild Manager

I played with no expectations and it was extremely enjoyable. I recommend you try it; it's definitely worth the money 90/100

The game starts off well enough. At first, the scope is small, the systems are easy to understand, and it feels like there might be a satisfying management loop underneath it all. Unfortunately, as time goes on, the game expands wide instead of deep. Rather than giving you meaningful ways to develop the gladiators you already have, it keeps throwing new buildings and new gladiator types at you, many of which you cannot realistically afford to use properly. If you are even slightly a collector or a curious player, the game quietly punishes you for engaging with it. You will be tempted to pick up one of each gladiator type just to test them out. But doing that means your existing units lose out on XP, upgrades get delayed forever, and suddenly you need enough equipment for a small medieval department store. Instead of building a focused team, you end up managing a bloated roster full of half-developed units and inventory clutter. The core loop also wears thin fast. Enter the colosseum, drag sliders around until your brain starts buffering, fight, collect too few rewards, repeat. A “recommended” button for autotargeting would have helped, especially on Easy difficulty, but apparently that would be too merciful. After 26 hours, I still have no clear sense of how long the campaign is supposed to last or whether I am meaningfully progressing toward anything. I have far more buildings than I started with, what feels like two dozen gladiator types, and yet I still have not been able to fully upgrade the units I began with. Easy difficulty should have been scaled much smaller: fewer gladiator types, higher rewards, less roster sprawl, and a clearer sense of campaign length. The game also badly needs better inventory sorting and tools to reduce the constant busywork. There might be a good game buried in here, but it gets smothered by scope creep, stingy rewards, repetitive battles, and too much management clutter. It goes way too wide without giving the player enough meaningful depth or control. After 26 hours, I am done.

Trata-se de um jogo de notável qualidade, cuja dinâmica exige considerável capacidade estratégica por parte do jogador. Além disso, sua narrativa é envolvente e bem construída, conferindo à experiência um apreciável valor artístico e intelectual.

I like to play on normal difficulty with permanent deaths and maximum 70% coins back after someone dies and it seems to be the best way to play but then a quick road block hits when 1 or 2 of my warriors die. Items become scarce, materials seem harder to get and enemies seems to grow in level pretty fast. I wish there was a little bit more balance with this sort of mode then ill come back to play. But it is a fun little game that i wish to continue under my circumstances.

Held off from buying this for ages (mainly due to its share of neg. reviews). Loving it. Polished and fun game

Вітаю у симуляторі рабовласника-капіталіста Gladiator Guild Manager. На початку гри ви почуваєтеся геніальним тактиком, адже все виглядає як проста дитяча забавка "камінь-ножиці-папір": виставив правильного бійця проти ворожого - і маєш легку перемогу. Згодом ви навіть вирощуєте ультимативний кістяк команди і думаєте, що схопили бога за бороду. Але гра швидко нагадує, хто тут справжня жертва балансу, і раптом половина перемоги залежить не від сили бійця, а від того, кому саме він вирішить дати по голові. Починаєш виставляти пріоритети так, ніби налаштовуєш бойову CRM: "Ти - по лікарях. Ти - по магах. Танка не чіпай, він і сам помре від старості." А далі віддане бойове братерство розбиваються об жорстоку ринкову економіку. Коли рівень супротивників починає зростати за експонентою, ваша управлінська стратегія еволюціонує у досить специфічні рішення: - Продаємо своїх рідненьких, які просто не встигли прокачатися: "Нічого особистого, друже, просто в тебе занадто маленький... рівень.". - Купуємо такого самого бійця... тільки на п'ять рівнів молодшого душею і старшого цифрами. Найжорстокіший HR у фентезі. - Витрушуємо останні копійки на топові шмотки для лідерів команди, купуючи шолом, який коштує більше, ніж життя трьох гладіаторів. Окрім виховування гладіаторів, гра пропонує повне занурення в політичний бруд завдяки трьом місцевим фракціям. Тут діє залізне правило: допоміг одному - автоматично став мерзотником і зрадником для іншого. Совість доводиться одразу міняти на золото. Зате репутація падає настільки професійно, що вами вже міг би пишатися будь-який середньовічний політик. І все це під акомпанемент 12 Світових Арен, де замість затишного протистояння на вас чекає хаотична стінка на стінку, а рівень складності раундів нахабно випереджає ваші можливості й вимагає ледь не релігійної підготовки. Десь після трьох годин цього свята життя гра раптово просідає. Баланс підбору ламається на користь штучного інтелекту так витончено, що ресурсів на експерименти з новими типами бійців просто не залишається, і гравцю стає відверто нудно. Єдиний вихід - увімкнути гордість, зробити крок назад на попередні світові арени і монотонно фармити ресурси, вдаючи, що це такий глибокий стратегічний задум. Що в грі дійсно вражає - то це різноманітність характеристик бійців. Вони вміють збивати з ніг, знімати закляття, воскрешати померлих, штовхати і підпалювати один одного з особливим ентузіазмом. Окреме "фе" хочеться сказати любителям універсальності - тут таких не поважають, боєць має бути або непробивно живучим, або вмирати від одного подиху, але боляче бити. Моя щира шана людині, яка це балансувала. Вона або геній, або колись писала Excel-таблиці на 700 вкладок і вирішила помститися людству. Ось така вона, романтика спортивного менеджменту: ви здуваєте порошинки з підлеглих до початку раунду, купуєте їм одноразові брязкальця, а під час бою просто сидите й дивитеся, як ваш ідеальний план або блискуче працює, або за тридцять секунд перетворюється на колективний суїцид. І найобразливіше - перегравати хочеться не тому, що гра несправедлива, а тому, що вона дуже переконливо доводить: цього разу винен саме менеджер. HR-відділ уже підготував наказ про ваше звільнення.

I thought I might get about 5 hours of fun out of this, but the gameplay wears of pretty fast. I got bored after 2,5 h. I mean, it is really cheap when it is on sale, but still: I wish there was more to do. And I wish the game had more personality.

Domina ve Team fight manager tarzı bir Auto Battler bu türün bağımlılık yapıcı bir yanı var, türü seviyorsanız alternatiflerinden biri de bu çok farklılık getirmiyor muhteşem bir oyun diyemem ama iyi bir çerez, mobil oyun hissiyatı çok fazla belki mobil sürümü de vardır. 5/10

edit : Found myself coming back. I would go neutral if it was available but ill give them the yes. ---- Buy when super cheap maybe OK, but it just isn't holding my interest.

It's a decent autobattler, but honestly way too repetitive and little payoff.