
Argumentum ad culpam is a gothic visual novel about the world of eternal agony. A capricious dance of principles and death. Take part in twisted battles of wits, where morality is only a tool for survival, and decide what future that world will have.
Revenue comes from in-game items and microtransactions, which our price-based model doesn't estimate. Copies below reflect the player base, not paid sales.
Media

About

Genres
Stats
All-time low is the lowest price we've recorded for this game since we started tracking it.
Languages: English, Ukrainian**languages with full audio support
Reviews
[i]Argumentum ad culpam[/i] is a Gothic visual novel set in a world of eternal agony and despair. Be an observer and a judge to a battle of wits that will ultimately determine the outcome of what will be for all. [h3]The Story[/h3] In a Gothic world of magic and magnificent powers you, a wizard, stand as a witness and judge to three transcendents, very powerful supernatural beings, as they each battle for the fate of the now falling Duke Luthedor. Along with the approaching ultimate demise of the Duke, you Luftschlösser, also find the contract you had with the Duke that grants you magical abilities, is also fading. Will you partake in the game yourself to try to save your own powers? The battles are fought in a choice system through a “battle of wits”. A high stakes game where anyone can die, including yourself. [h3]Game-play[/h3] Now the game itself is more of a kinetic novel than a game. You do have some choices as to how the end plays out but your actual choices are few and far between. [i]The majority of this novel is reading.[/i] The first act of the story might be hard for some to follow in terms of language (or flow of it). The common language is sprinkled quite heavily with Latin words and phrases. The second act almost seems written by someone else as the language shifts to being very common, and much easier to understand compared to the first part. I have to admit I enjoyed the novel much more from the second act forward. The writing is well done and the twists in the story you come to discover are very interesting. Overall it is a story that is complex. One that requires you to think, to ponder, to reflect and to digest. Compared to most in the genre it is on another level and admittedly not going to be for everyone. [h3]Settings & Features[/h3] The game as far as settings go is your typical finds, audio controls, window mode, language, and text settings. There is also a Music Box where you can access all the beautiful live piano tracks you will experience in the game. Save slots are plentiful for you to save your important moments (36 slots). [i]You can rewind the text by scrolling the mouse wheel, clever. Usually there is a history log but I love how you can just scroll back to re-read the previous text. To fast forward the text you just hit the left control button.[/i] The achievements were not activating for me at the time of doing this review but may be working once released. [h3]The Visuals & Audio[/h3] Visually this game is so unique and beautiful with hand drawn illustrations of mythical beings that I believe are inspired by the biblical representations of angels. Also the story itself is influenced heavily by the legendary tales of King Arthur as shown in act two. The live piano tracks in the background provide a haunting melody giving a sombre, Gothic atmosphere to the novel. [h3]Overall Experience[/h3] This novel is so complex, an experience that leaves you thinking about it even when you finish. So strange in its imagery and ideas. I have to say I am at a loss on how to describe my full experience. I am still sitting with the myriad of ideas and concepts it puts forth. It is not your typical visual novel, it is not one you read for fun, escape or romance. That said I do hope the developers keep the demo up after the full version goes live. It is such a different type of visual novel that I truly believe that people should try the demo before buying. I recommend it for those who want an experience that will be open ended. That will keep you thinking long after the credits roll. 🖤 Otome Lovers wishes to thank [i]Tagetes Team[/i] for providing a free review copy for this game. [quote]Please follow our curator page, [url=https://store.steampowered.com/curator/4680120/]Otome Lovers[/url], if you'd like to see more reviews like this one! [/quote]
Related
Related
Trends
Modeled estimate over time.
Так вже сталося що за моїми спостереженнями український ігровий простір найбільший розвиток отримує в жанрі новел та квестів, якщо судити з кількості зіграних мною український розробок. Тож так сьогодні ми знову поговоримо про візуальну новелу, мені здається що ще трохи і я стану професійним оглядачем новел. Ну а ще тому що мені активно їх пропонують розробники і ця гра не виняток. [h1]Чаклун якому краще не знати істини. [/h1] Основний сюжет в тому що головний герой, чаклун Люфтшльосер прокинувшись одного разу в своїй вежі зрозумів що щось не так і він втрачає свої сили. Почитавши договір зі своїм патроном, він приходить до висновку, що можливо його патрон трошки дав дуба, що насправді неможливий розвиток подій. Тому наш герой вирішує в цьому розібратися, що приводить його до подорожі між вимірами та знайомством з деякими сутностями. [h1]Ласкаво просимо в темний світ готики.[/h1] Якщо говорити про одну з основних частин візуальної новели, а саме візуал.То це одна з причин чому я не можу твердо рекомендувати гру. Справа в тому, що він тут виконаний в сюрреалістичному стилі і хоча це доповнює сюжет гри мені такий стиль гри не зайшов і це при моїй любові до всякої шизи. [h1]Істина народжується в суперечках[/h1] Геймплей тут стандартний листаємо текст робимо вибори, але все це подано під доволі цікавим соусом суперечок між назвемо це “Демонічними сутностями” де герой по сюжету має стати суддею. І дані сегменти дійсно подекуди нагадують жвавий судовий процес. От тільки аргументи вашого опонента і вас перетворюються в зброю і буквально можуть поранити супротивника. Опис цих моментів доволі непоганий і за живої уяви це все може вилитись в непоганий екшон з золотими списами та битвами святих ангелів. Де в кінці бою проголошується істина. Окремо слід згадати музику, яка,напевно, робить для занурення в атмосферу своїми партіями піаніно трохи більше аніж візуал. Сама ж історія в грі для мене під кінець перетворилась в якийсь не дуже якісний фанфікшен, хоча до цього йшло все плюс мінус добре. Радує що хоч сама гра це розуміє і дещо висміює це. В грі десь приблизно 14 кінцівок і хоч я поглянув ще не всі, але не думаю що це якось кардинально змінить думку мою думку про те, що сюжет в грі конкретно просідає під кінець для мене. Якщо підводити підсумки то я навряд можу твердо рекомендувати Argumentum ad culpam. Все таки це не повністю моя гра. В основному через візуал та слабкістю сюжету в кінці. А це головні елементи для такого типу ігор. Але й не можу сказати що гра однозначно погана і може може сподобатись поціновувачам жанру, тому тут кожен сам хай вирішує. Але для мене це скоріше ні чим так. [h1]Оцінка: Один гримуар знайдений на смітнику. [/h1] Більше рецензій можна знайти на сторінці куратора https://store.steampowered.com/curator/44845714/
Я довго думала, кому може сподобатися ця візуальна новела, чи просто вона не зовсім для мене. Та все ж не можу впевнено рекомендувати цей проєкт усім. Нижче коротко виділю основне, що запам’яталося — далі вже кожен сам вирішить, чи варто брати: [list] [*][h3] Музика. [/h3] Саундтрек справляє хороше враження, додає атмосферності, і бажання вимкнути його не виникало. Хоча жодна мелодія особливо не запам’яталася, уявляю, що окремо від гри — під читання книги — його можна було б увімкнути. [*][h3] Арт-дизайн. [/h3] Сюрреалістичний і доволі своєрідний. З часом я до нього звикла, але все ж таки це трохи не моє. [*][h3] Сюжет. [/h3] Ідея хороша, початок новели теж чудовий. Але згодом усе перетворюється на хвилю задушливих діалогів. Мені сподобалося читати манускрипти та сувої-щоденники зі спогадами, та ближче до фіналу інтерес майже зник, хотілося просто швидше дійти до кінцівки. Друга половина, на жаль, розчарувала. [*][h3] Кінцівки. [/h3] Тут їх аж 13 — це безперечний плюс. У меню є своєрідна схема, яка допомагає орієнтуватися тим, хто хоче без гайдів побачити весь контент. [*][h3] Анімація боїв. [/h3] Вона, відверто кажучи, слабка. Коли в опонента летів золотий спис, я щоразу хіхікала. [*][h3] Українська локалізація. [/h3] Читала українською — помилок не помітила. Є й озвучка українською, що трапляється нечасто, та ще й виконана доволі якісно. [/list] На жаль, загалом мені гра не сподобалася. Думаю, вже за тиждень вона зітреться з пам’яті. Моя оцінка — 5/10. Сподіваюся, вона знайде свого гравця.
[h1]На Страшному суді кожному буде визначено вічну долю, залежно від того, як провести своє земне життя.[/h1] Дякую розробникам за ключ до гри. Рецензія мала б з'явитись ще дуже давно, але гра була важка для осилення, а згодом загубилась. Але от нарешті. Гру я, на жаль, не можу рекомендувати, проте поставлю позитивний відгук, бо мені направду шкода розробників. [h2]⏳️ Історія ⏳️[/h2] Граємо ми за людину, яка певним чином потрапила до світу духів, нехемних богів і яку практично змусили постати суддею цим богам. Коротко написано, але сама історія ну дуже не коротка. Насправді читати та слухати тут треба чи не годинами безкінечний потік історії, що на жаль, втомлює. Але необхідно було справді постаратись стільки всього прописати і ще й озвучити, тут молодці. [h2]📜 Ігролад 📜[/h2] Хочеться вказати, що він тут відсутній. Буквально за всю гру треба зробити лише в загальному 12 виборів у діалогах. Тобто це не гра, це суто слухання чи читання історії героя. [h2]🎨 Графіка та музика 🎨[/h2] І знову ж таки, стиль сюрреалізму, ґотичности цікавий, все виконано у хаотичних тонах та фігурах. Мені дуже важко сприймати картинку. Тут на дуже нішевого гравця. Як сказано раніше, у грі не дуже багато тексту, але менше з тим, він весь озвучений українською. Справді гра повністю локалізована. Проте часто то озвучка зникає, то текст стає англійською. І навпаки. На англійській може стати українським. Проте це не велика проблема. [h2]🏆 Досягнення 🏆[/h2] Впринципі не проблема. Якщо слідкувати за посібником, бо власноруч дуже багато тексту для вчитки. [h2] Висновок [/h2] І якщо підсумувати. Розробники проробили велику роботу над всесвітом, історією, озвучкою. Проте специфіка картинки, а також браком цікавих ідей для розбавлення лекційного матеріалу, ніби на парі в університеті, не йдуть на краще, а відштовхують. Попередня моя рецензія була на ще одну українську новелу, яку я дуже хвалю, тому дуже раджу розробникам взяти приклад і вдосконалювати свій майбутній продукт. Коштує зі знижкою не дорого, тому підтримати можна. Може вам і сподобається гра цілком. [h2]🔸 Плюси 🔸[/h2] [list] [*] Велика історія суду над богами; [*] Повна українська локалізація. [*] Українська гра. [/list] [h2]🔹 Мінуси 🔹[/h2] [list] [*] Специфічна картинка; [*] Забагато "нудного" тексту. [*] Мало виборів та взаємодії варинципі. [/list]
Якщо вам подобається вслухатися в надривні крики чайок на березі чи то моря, чи вже океану – ця гра створена саме для вас і гротескних марив у готиці вашої свідомості. Розгорніть цей цифровий фоліант мистецької одиниці, і проторуйте власну путь до смерти, забуття чи звищення. Нехай прибуде з вами сила арґументу.
This, I'm afraid, failed to hook me. The first battle is good - it's possible to follow the arguments and everyone's motivation is (somewhat) clear. After that, though, the story takes a nosedive. You get dumped with lore you've been given no reason to care about... since it's mostly about characters you've heard literally nothing about up to that point. The other battles become too abstract and conceptual to the point where it just doesn't seem worth it to even try and follow the logic. The frequent grammar errors don't help.
Лютедор помер, Хай живе Лютедор! Ця пригода почалась з сюрреалістичних образів якихось істот, мені стало цікаво, що з себе представляють ці трансценденти і тоді я відкрив для себе сюжет, де дійові особи спілкуються між собою, приводять аргументи в суперечці, ведуть дискусії! О, мені здається ця гра мені занадто сподобалась! Але так набридли драми, в яких персонажі не бажають слухати один одного. Якщо казати сухо, то це готичне сюрреалістичне фентезі про чаклунів і демонів, де чаклун Люфтшльосер має допомогти демону Лютедору повернути свою форму, але є нюанс. Багато нюансів. Нюансів на 13 різних кінцівок. Окрім гарних і гарячих, як саме Пекло, дизайнів, гра має вишуканий інтерфейс, виконаний у вигляді книг, сувоїв і вікон(плавний рух камери на початку гри - справжнє задоволення). Текст, хоча і має багато термінів, але читається легко і невимушено. Окрім одного місця з сувоями. Але це вже ближче до кульмінації, коли не можеш дочекатися, чим же все закінчиться. В цілому, своє враження я видав ще на початку відгуку, тому я порекомендував гру кожному, кому цікаві дискусії, філософія, готика, сюреалізм і магія.
Вийшов незвичайний і цікавий роман, більше схожий на книгу через величезну кількість складного і заплутаного сценарного тексту. Просто так це не вийде, потрібно уважно прочитати, щоб зрозуміти, що відбувається і хто, до речі, всі ці персонажі... Ну, я давно не бачив такого психоделічного сюрреалістичного дизайну персонажа, дуже дивного, але в той же час цікавого та оригінального. У будь-якому випадку гра мені подобається
Що ж, це була справді ТРАНСЦЕНДЕНТНА подорож, яку прочитати важче, ніж зрозуміти, а зрозуміти — важче, ніж усвідомити. Дозволити комусь стати герцогом Лютедором виявилося легше, ніж стати ним самому. Але істина (чи ілюзія?) того варта.
Hm...what a curious project, however. When I saw on the cover of this game a creature similar to Zoot from "My Favorite Martian" who was put bread on his head, I didn't even know what to think. And as a result, it turned out to be an unusual and interesting novel, more like a book due to the huge amount of complex and confusing scenario text. It's not going to work just like that, you need to carefully read through to understand what's going on and who all these characters are, by the way... Well, I haven't seen such a psychedelic surreal character design for a long time, very strange, but at the same time curious and original. As for the gameplay, the game resembles something like Phoenix Wright, but not quite, it's something like a "second in a duel" who decides who is to blame and who is not, and instead of pistols he has "arguments", it is with their help that he helps to resolve disputes. (an example of how to solve conflicts, instead of killing each other, for this respect and respect to the authors, I like this philosophy ^_^) I will not spoil the plot, I will only say that it is a complicated detective story that you will not immediately understand, but it is worth it. Anyway, I like the game so far, I like unusual projects.
Momentum
Pace estimated from the game's recent review growth (our daily snapshots) at its own sales-per-review ratio — a momentum signal, not booked sales.