Twenty-second: Stories of Underground Kharkiv

Гра на дуже важливу і потрібну тему, але зараз я не рекомендуватиму купувати її. Гра погано оптимізована, має баги, а концепція вічної біганини з точки А в точку Б втомлює і дуже швидко набридає. Маю надію, що гру колись перероблять на краще, можливо, на більш просунутому рушії, який зможе окунути глибше гравця в реалії харківського метро 2022 року

Krieg ist einfach die Hölle. Ein Freund von mir lebt in Charkiw und ich habe Fotos und Videos der schrecklichen Zerstörung durch russische Raketen und Drohnen gesehen. Vielen Dank, dass Sie gesammelt haben, um den Verteidigern zu helfen, es ist wichtig. #StandWithUkraine

Атмосферна гра про виживання в метро. Інколи я ніби відчуваю, що я там, десь на станції 23 серпня, чекаю, коли ж можна буде вийти на двір. Запах Харківського метро, незабутній. Мені дуже сподобалася озвучка) особливо як озвучували "настоящею масквічку")

Вы в курсе что в Харкове люди разговаривают по русски или немного суржик? От куда тут реплики чисто украинскою, так-же голос неправильно исходит из персонажей. Пересветы, можно было бы добавить настройку яркости, так-же нет прилетов и спец эффектов, реплики не живые, люди говорят фигню, такое себе..

...і тут мені назустріч летить чорт якийсь (: гарна гра, хоч і трохи сумна. Флешбеки прям крили сильно. озвучка топ

Не поняв, де крішнаїти?

Гра розповідає про важливій події. Хоть гра і сирувата, але я всеодно її купив і пройшов, гарна історія)

Отже, погравши, хотілося б висловити свою подяку розробникам гри за наполегливість! Звичайно, гра не робилась професіоналами, проте бажання вкласти душу в гру компенсує деякі її недоліки. Одразу хотілося б відмітити музичне наповнення: саундтреки в головному меню та в кінцівці гри - це просто шик! Реально чіпляє за душу. Тому я буду запускати гру, чисто щоб послухати музику)) Також історичні бекграунди подій історії минулого, Харкова та хронологія подій початку "повномасштабки" - особливо мене зачепили (я навіть сам шось нове дізнався)))) Проте, на майбутнє, хотілося б висловити деякі побажання, якщо гра ще буде "допилюватись" до ще більш кращого стану: 1) Хотілося б більше взаємодій з НПС, щоб можна було не тільки стояти і слухати зациклені діалоги, але й самому, незалежно від квесту, з ними взаємодіяти. Було б непогано, щоб вони могли давати побічні квести в межах станції, по типу "прийди-принеси" тощо. 2) Хотілося б більш похмуру гамму і атмосферу на самій локації, бо, особисто мені, не вистачило того важкого вайбу сидіння в сховищі. 3) Цікавою була фішка, щоб виходити на поверхню із якимось квестами чи необхідністю збирання припасів. 4) Відчувається шаблонність і перевищена заідеологізованість розмов/історій. Звичайно, цей контекст необхідний в наших сучасних реаліях, проте хотілося б покращити його подачу. Можливо, для вестернів, які пограють в цю гру, цього буде достатньо для усвідомлення наших реалій в максимально спрощеній формі, проте мені, як українцю та харків'янину, хотілося б більш емоційного та різнобокого погляду на факти, події та людей. Сподіваюсь, у розробників все добре і вони продовжать працювати над цим та іншими подібними проектами!

Спочивай з миром, Буль.

Bardzo kwadratowo wykonana. Jeśli potrafi zaangażować, to jedynie na poziomie tekstowym. W rozgrywce jest symulatorem chodzenia, w którym wcielamy się historyka przebywającego w Charkowskim metrze podczas rosyjskiej inwazji na Ukrainę. To właśnie punkt widzenia jest największym atutem gry. Próbuje uchwycić to, co dzieje się na naszych oczach, w większej perspektywie, nadając całości rys historyczny. W efekcie wychodzi z tego coś pomiędzy patriotyczną propagandą, zapisem losu zwykłych ludzi w ramach nurtu historii afektywnej oraz historiozoficzną refleksją o Ukrainie (jej początkach, rozwoju i tożsamości). W narracji pojawia się również nadzieja, którą twórcy lokują w przetrwaniu państwa i jego umocnieniu. Gra napisana jest tak samo jak wykonana - to bardzo kanciasty styl, chwilami infantylny, ale przemawia w nim wola i chęć przetrwania Ukrainy.