[code] [h1] Гуляла дівчина, одна у невідомих їй краях, ля ля ля ля...А потім її монстр хап, а потім подивися, нащо її «випити до дна», почав злигатись з мандрівницею. Упир то вправний знає як себе задовольнити ...[/h1] [/code]
[hr][/hr]
[code] Alert!!!!!!! Погана гра у всіх аспектах, не варто з нею ознайомлюватись, запускати, купляти(якщо ви не збоченець та не повелись на розпродаж чи на трейлер де зокрема розкривається 100% сюжету). https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=887262824 Alert!!!!!!! [/code]
[quote] У новелі немає вибору. Не буде розгалуження сюжету. Сиди як куколд і споглядай. Головна Героїня, йде до стародавнього храму, там з’являється упир, а потім секс, здається, що добровільний, але все не так очевидно, і гра закінчена. Кінець. Гра не дарує емоцій(хоча ні, дарує-розчарованість). Гра не має хорошого сюжету чи прекрасно поставлених еротичних сцен: ось дівчина, вона як шматок м'яса, роби з нею що хочеш. Ох ці дівчата, що вештаються та зустрічають виродків на своєму шляху...
[/h2] [/quote]
[hr][/hr]
[quote] [h2] Ця гра виглядає, як набір картинок. Її можна завершити менш ніж за 10 хвилин після натискання, а позитивні відгуки з більш ніж 3 годинами гри, ймовірно, є платними відгуками. Фактична середня тривалість відеоігри становить менше ніж 10 хвилин, і гру можна завершити за 3 секунди, натиснувши Ctrl.
[hr][/hr]
У новелі, Жінку зображено, як сексуальний об'єкт без душі та волі, котру зґвалтує Упир, мерзенна істота. Дівчина залишиться, ймовірніше, з травматизмом, як фізичним, так і психічним. Навіть більше, важко оповідь назвати новелою, жінка у даних обставинах, як меблі. А сам твір, це артбук збоченця, що додає пеніси монстрам та спарює їх з жінками, і кожного разу фантазія все збільшує масштаби...
Маємо чотири критерії, що їх застосовують до гри, щоб довести або спростувати наявність у ньому об’єктивації. Ствердна відповідь на будь-яке з питань свідчить про те, що з грою щось не гаразд:
[list]
[*] Чи позбавлено жінку вибору та права голосу в цій ситуації?
[*] Чи зведено жіночу постать до самої лише сексуалізованої частини тіла?
[*] Чи обробили зображення так, що образ жінки виглядає недосяжним і далеким від реальності?
[*] Чи відчуваєте ви дискомфорт, уявляючи сестру, кращу подругу або себе саму замість зображеної героїні?
[/list]
[hr][/hr]
[quote] [b] Навіть якщо, я гіперболізував проблему(NO), бо у STEAM море схожих продуктів, де сюжет деградував, де жінка об'єкт, а її тіло хоче похоті, голос нічого не вартий, вона не рушій сюжету, а заручниця подій, це погана графічна новела, поганий твір [/b] [/quote]
[code]
[h3] Єдиний і жирнючий плюс: грати можна однією рукою. [/h3]
[/code]
https://www.youtube.com/watch?v=DDo-IwRLR_0
Трошки фолькльору....
[i] Упи́р (опи́р) — міфологічна або фольклорна істота в слов'янських віруваннях, яка живиться людською (як варіант — тваринною) кров'ю. Часто є мерцем, котрий повстає з могили, щоб пити кров живих. Прообраз вампірів сучасної масової культури. [/i]
[i] Першу писемну згадку слова упир церковнослов'янською мовою зазвичай відносять до 1047 року. Це колофон (рукопис) Книг пророків написаний священник, який переписав кирилицею книгу, яка була написана глаголицею для новгородського князя Володимира Ярославича. Автор підписався «попь Упир Лихий». Шведський філолог-славіст Андерс Штойберґ, Проте вважав, що ім'я не має стосунку до упирів, а походить від скандинавського імені Упір, яке своєю чергою утворилося від «кричати» [/i]
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=308417140
[hr][/hr]
[i] Вірування в упирів були поширені здебільшого на півдні Русі, на території сучасної України. Проте подібні персонажі присутні також у татарській та башкирській міфологіях (убир), в кримських татар, гагаузів (обур), марійців (вувер), чувашів (вубар), удмуртів (убир), комі (упир). Схожі істоти з вірувань середньовічної Європи в цілому об'єднуються під назвою вампірів [/i]
[i] Образ упиря зустрічається в українській художній літературі, зокрема у творах Івана Котляревського, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та ін. [/i]
[hr][/hr]
[i] Упирі, буває, влаштовують веселощі, ходять з музикою, танцюють і плескають у долоні, проте побачити такі розваги може тільки та людина, що вийде на межу опівночі. Вважалося, що позбутися упиря можна, обнісши його тричі навколо села, або забивши йому кілок у голову чи груди. Іван Франко описував випадок у селі Нагуєвичі в 1830-ті, коли упирів, нібито винних в епідемії холери, намагалися розпізнати поміж людей, протягуючи їх крізь вогонь. Якщо ж упир не шкодив живим, а просто ходив уночі, то достатньо було ввіткнути кілок йому в могилу. [/i]
