Marvel’s Spider-Man Remastered

i love the game

buen juego, el mejor que haya jugado de spider-man. la historia es fanservice netamente pero muy buena, las misiones de sigilo las odiè. no eran entretenidas, el wokismo fue bastante pasable, no me molestò y no se sintiò forzado, los dialogos con el boss final daba penita como peter sufria.

First game I've ever actively avoided the fast travel system. The traversal of web slinging is very satisfying.

goat game, pc port still not as good as ps but what can ya do

早上好，紐約!!

❌NØX❌ — Marvel’s Spider-Man Remastered Marvel’s Spider-Man Remastered — одна з тих ігор, у які я зайшов заради Людини-павука, а залишився через те, наскільки круто тут зроблено буквально саме відчуття бути ним. Перше, про що варто сказати — пересування Нью-Йорком. Воно шикарне. Павутина, швидкість, стрибки між будівлями, польоти над вулицями — настільки приємні, що швидким переміщенням мені майже не хотілося користуватися. Навіть якщо ціль була на іншому кінці карти, простіше було зачепитися павутиною й полетіти туди самому. І це, мабуть, один із найбільших компліментів грі: сам процес пересування вже є частиною задоволення. Бойова система теж дуже сподобалася. Спочатку все здається доволі простим: удар, ухилення, павутина. Але поступово відкриваються гаджети, нові здібності та комбінації, і бої стають значно цікавішими. Особливо кайфово, коли перестаєш просто бити одного ворога за іншим і починаєш використовувати все навколо: підкидаєш одного в повітря, іншого приклеюєш павутиною до стіни, кидаєш предмет у третього, ухиляєшся від пострілу — і все це майже без зупинки. У хорошому бою Spider-Man реально відчувається Spider-Man'ом. Стелс теж зайшов. Можна сидіти десь під стелею, спостерігати за ворогами й поступово прибирати їх одного за одним. Це не найглибша стелс-система у світі, але вона добре розбавляє звичайні бійки. Але найбільше мене здивував сюжет. Я очікував хорошої супергеройської історії. Отримав набагато більш особисту історію про Пітера Паркера. Тут він не просто чувак у костюмі, який постійно рятує Нью-Йорк. У нього є робота, друзі, стосунки, відповідальність і купа проблем, які не можна вирішити павутиною. І саме це мені сподобалося. За маскою постійно відчувається людина. Гра добре балансує між веселим Spider-Man, який жартує під час бійки, і Пітером, якому іноді доводиться приймати далеко не веселі рішення. А ближче до фіналу історія стає набагато серйознішою, ніж я очікував на початку. Не буду спойлерити, але фінальні години — одна з причин, чому ця гра залишила після себе настільки хороше враження. Окремий плюс — Нью-Йорк. Місто велике, красиве й постійно дає причину кудись звернути з маршруту. Злочини, рюкзаки, бази, випробування, фотографії, додаткові завдання... Для мене це особливо небезпечно. Бо якщо я бачу на карті незакриту активність — мені вже треба туди. 😄 А якщо за нею ще й стоїть досягнення — все, дороги назад немає. Колекціонування костюмів теж дуже зайшло. Постійно хотілося відкрити наступний і хоча б трохи в ньому побігати містом. Але гра не ідеальна. Частина побічної активності з часом починає повторюватися. Деякі завдання вже не викликають того самого інтересу після того, як ти зробив щось подібне кілька разів. Є моменти, де відкритий світ відчувається трохи за старою формулою: відкрив карту → побачив значки → зачистив значки. Саме тут для мене й загубився один бал. Бо основа гри настільки хороша, що хочеться, аби абсолютно весь контент тримав той самий рівень. Але це не змінило головного. Marvel’s Spider-Man Remastered мені реально дуже сподобався. Це гра, де я отримував задоволення не тільки від сюжету чи боїв. Іноді мені взагалі нічого не потрібно було робити. Просто вилетів на павутині. Музика. Нью-Йорк унизу. Наступний хмарочос попереду. І полетів далі. Саме в такі моменти гра працює найкраще. Для мене це одна з тих супергеройських ігор, після яких одразу хочеться продовження. Однозначно рекомендую. 🕷️ Моя оцінка: 9/10 ❌*NØX*❌ // Нью-Йорк пройдено. Павутину не вимикаю.

Now I played this game on my ps4 when it first came out so before the remaster. I can still say it lives up to the hype and memories to this day. When I first played it i was too young to understand and appreciate the story. Because upon replaying this "Amazing" game I completely fell back in love with this game. The story is spectacular starting with fisk and ending with the Doc. I can honestly say i never wanted to do something else and during my NG playthrough i finished it in one sitting. (Yeah I know). And with Aunt May dying at the end of the game I very manly cried from her devastating death. The Gameplay: Now the gameplay was the reason I got into this game as a kid because who wouldn't want to become spiderman??? But I have to say compared to playing it on a Playstation it definetly seemed buggy. But besides the occasional glitch and restart I fully loved the combat and the webslinging. 9.7/10.