Я не знаю шо ви там всі намовляєте, бо мені гра такі сподобалась, хоч свої пріколи вона й має. Єдиний офіційний спосіб її отримати скоро покине GoG і Стім тому варто поквапитись.
Witchaven найлегше описати як Doom на мечах з "РПГ елементами", що звучить дуже круто, і разом з таким шикарним каверартом задає грі надто високі очікування, які вона не в силах зустріти.
У гравця великий арсенал холодної зброї, яка одна від одної відрізняється хіба що швидкістю, шкодою та прочністю, адже тут зброя дуже полюбляє ламатися. Бойовка весела, хоч і починає надоїдати через кілька годин. Невелика довжина гри вирішує цю проблему, однак під кінець бажання просто пробігти повз ворогів такі з'являлось.
З іншого спорядження - можна бахати зілля та кастувати закляття. У цьому і полягає ігролад - бачимо ворогів, приймаємо відповідні настойки (сили якщо ворог товстий, вогнестойкості якщо ворог дихає огнем, або антидот якщо ворог отруйний), кастуємо правильні закляття (наприклад стріли добре працюють проти групи малих ворогів, або ж ядерна бімба яка потрібна для мерзенного will of the wisp який забирає рівні, що напевно є найгіршою механікою гри).
Окрім цього, зілля вогню та закляття польоту й відчинення дверей потрібні для дослідженя рівнів. Інтуітивно зрозуміло де можна пролетіти, а де пройтись по лаві. І саме тому з цим пунктом критики я не згоден, хоч рівні й дійсно зроблені трохи безладно.
І безлад це дійсно найкращий спосіб описати левел дизайн. Дуже багато моментально вбиваючих пасток розташовані у жахливих місцях, але через те наскільки рівні малі це не так сильно відчувається, хоч всеодно сильно дратує.
Більшість секретів інтуїтивні, а ті, що добре заховані, дійсно цікаво шукати. Наприклад, один із тих, про які я чув скарги - це невидима стіна, що веде до виходу з рівня, однак з неї виходить ворог (принаймні у мене було так), тому можна зрозуміти що там щось є.
Деякі більш відкриті рівні дууже сильно нагадували мені Doom'и, у них Witchaven дійсно розкривав себе по максимуму.
Моя улюблена «механіка» - це пришвидшений рух при натисканні двох кнопок руху одночасно, я не знаю чи то біди сучасного ре-релізу, чи двигуна, але стрейфіти таким чином було дуже цікаво, можна навіть скоротити пару разів.
Щодо цих "РПГ елементів": вбивство ворогів та знаходження предметів дає експу, а підвищення рівня у свою чергу дає хп, покращує шкоду певної зброї та дає можливість кастувати кращі закляття. До них також можна віднести вищезгадану поломку зброї.
Сетінг тут, як і сюжет - типове, особливо для тих часів, фентезі. Зато дуже круті claymation моделькі ворогів, а ротоскоповані руки то моя любов, в будь яку гру їх додайте мені сподобається. Меню також потужне, ці звукові ефекти прям віють тією епохою.
Я розумію чому у гри такі низькі оцінки, і дійсно тут є велика купа недоліків, але мені правда було весело досліджувати мапи і вертіти мечами.
Рекомендую спробувати гру як мінімум через історичний контекст, перша гра на двигуні Build все ж таки.
