Watch_Dogs збереглась як хороше вино: виглядає розкішно, смакує чудово і лише кілька дрібних недопрацювань в стилі Ubisoft віддають нехорошими нотками, які правляться додатковими маніпуляціями.
Грається весело. Обвішений ґаджетами, зброєю й інтерактивним оточенням, герой може пірнати в холодний, стильний стелс, або ж вриватися у пафосну перестрілку. Можливостей маса. Найближча з сучасних аналогій в плані «пісочниці» бою – Cyberpunk 2077. Автівки, мотоцикли й човни керуються далеко не ідеально, але і не зовсім пластмасово. Різниця справді є, і для швидкої втечі варто підшукати спорткар, а не сімейний мінівен. Присутня і прокачка з деревом навичок, і шкала репутації героя, яка невідомо, чи на щось суттєво впливає.
Тут же недолік. Ubisoft, чомусь, забула забрати aim assist (допомогу в прицілюванні). В налаштуваннях лише регулюється його сила, але вимкнути повністю - неможливо. Для прицілювання мишкою це скалка в дупі. Але: якщо сильно муляє, то існує фікс у вигляді модифікації.
Історія якісна і досить цікава. Потребує включеності. Вона не йде вшир чи в пафос. Все дуже камерно, буквально, про одну родину і кількох ключових персонажів. Пройшовши гру на релізі, я не сильно запам’ятав що і до чого – тоді сюжет здався блідим, як і протагоніст. Перепройшовши в 2026 історія розкрилась мені як особистісна, сімейна драма та кримінальний детектив з долею випадку. Без надмірної бравади і свистоперділок. Оскільки в грі чимало вбивств, насилля, зламаних доль тощо, то й тон – відповідний: сірі будні кримінального андерґраунду, до якого належить і наш герой – зовсім неоднозначний Ейден Пірс. В грі майже повністю відсутній гумор, що є рідкістю в наш час. Наступні частини, до прикладу, пішли в яскравий зумерський стиль, де хакери часто хакерують «по приколу», а не через особисті неоднозначні мотиви. Окремі притягнуті за вуха моменти у Watch Dogs є, але в цілому – добре.
https://steamcommunity.com/sharedfiles/filedetails/?id=3802077813
Вишенька, чи то радше – великий солодкий кавун на торті – місто Чикаго. Одне з найкращих сучасних міст у відеоіграх. Різноманітне, з унікальними локаціями, достатньо вертикальне, і чималою кількістю доступних будівель. Такого густого вайбу мало де знайдеш у подібних іграх. Вкотре переконуюсь: Ubisoft – майстри по створенню красивих світів. Мало того, що віртуальне місто є меншою копією справжнього Чикаго – що виливається у реальні архітектурні пам’ятки й місця. В ньому ще й деталізовані, крафтові локації, в які віриш одразу. Чи це замкнутий дворик в бідному районі, чи сучасний парк із інсталяціями й чудернацькими фонтанами. В мене є просте правило: якщо в грі хочеться повільно прогулюватися без цілі – отже, світ вдався. У Watch_Dogs я робив таке безліч разів, забуваючи за проходження місій. NPC навколо чимось зайняті: сваряться, спілкуються, грають в бадмінтон, в них падають телефони з рук, вони потрапляють в аварії. Звісно, цих ситуацій є теж обмежена кількість, але різноманіття – величезне, і занурює в настрій. Все місто, типово для Ubisoft, насичене великою кількістю міні ігор (покер, шахи і шахові пазли), активностей (згенеровані місії), предметами для збору, які відкривають доступ до нових цікавих речей. Тож якщо світ занурить, то зайнятись попри сюжет є чим.
Але, тут же, Ubisoft, створивши розкішне живе місто, забули дати гравцям можливість вимикати HUD. І знову ж ситуацію рятує фанатська модифікація. Це вже відкриває чималий простір для красивих скріншотів. А ще ж існують всілякі псевдо-DLSS5 решейди…
Ембіент і звуковий дизайн не пасуть задніх. Місто, буквально, дихає життям і звучить по-різному в різних локаціях. Музика складається із значної кількості простого поп-року, але присутні і ретро хіти, і хіп хоп, і електронщина в стилі кіберпанку. Кілька епізодів в грі зрежисовані спеціально під конкретні треки - скажімо, перестрілка на закинутому складі із темношкірими ґанґстерами під C.R.E.A.M. від Wu-Tang.
Watch_Dogs - класна гра. Примусила мене задуматися над придбанням наступних частин, до яких в мене скептичне ставлення через їхній стиль. Якщо міста там такі ж якісні, а ґеймплей – приємний, то я зможу закрити очі на недолугу історію.
