Shadow of the Tomb Raider: Definitive Edition

To fully enjoy and immerse in this game you need to collect most of collectibles and finish side quests - then you can feel the cities living and the plot developing its potential. Plot-wise it was the best out of Tomb Raiders reboot trilogy. I really liked new opponents, world building and placing the action in the South America. The downside is a white saviour complex which you can especially see through side quests. In my opinion this part was the easiest to accomplish 100% in the trilogy, although you need to play it two times one with survival instict on and second time on deadly obsession difficulty. This is the fastest way, in my opinion the only possible way, because collecting artifacts without survival instincts, or even better collecting and surviving to the next campfire is almost undoable. Score attacks were much easier than previously as you need only bronze to complete them for achievement and there is also only few of them. It is a really good game, although for the amount of parkour there is unacceptable amount of bugs and crashes. Lara often doesn't catch a ledge or slips through walls. I will also add screenshot of one of the funnier ones with Lara's new pet. PS. I felt sorry for amount of animals we were killing, especially maned wolves who are really peacefull solitary creatures, but in game they were made to be apex pack hunting predators.

Es un bueno juego, aunque presenta un bajón de calidad evidente comparado con las dos entregas anteriores. El mayor problema radica en su narrativa: abarca tantos hilos que se vuelve confusa. Además, su duración se siente estirada de forma innecesaria. Pese a esto, el título brilla cuando se enfoca en el terror (son pocas, pero las valen). Las secuencias con los Yaaxil —especialmente su primera aparición— son magistrales; transmiten esa sensación de vulnerabilidad que elevó al remake de 2013. El diseño sonoro es, probablemente, el punto más alto del juego. La ambientación logra que la fauna que te rodea se sienta presente y amenazante; hay un trabajo de audio tan preciso que puedes identificar criaturas sin necesidad de verlas en pantalla. Sobre el apartado visual, es cierto que el modelado facial de Lara pierde fuerza respecto a las entregas previas, pero es un detalle que pasa a segundo plano cuando te sumerges en la ambientación y la acción. 3/5

This is an excellent game. Compared to the previous titles, the graphics are significantly improved, and the controls are incredibly smooth. It's practically a scenery simulator! During gameplay, I was repeatedly captivated by the stunning scenery, stopping to take countless photos. The combat atmosphere is also very exciting, and the level design is quite good. The only drawback is that the story is somewhat bland, and the long-awaited final boss battle didn't deliver the expected surprise. However, overall, it's still an excellent game and highly recommended!

转柱子转不动我以为方法不对，一查是bug好几年了，草泥马，一个bug过了多少年了都不修，去你妈的浪费我好几十分钟。

Fix the

Shadow of the Tomb Raider перестала вдавати, що вона шутер. Гра нарешті згадала, за що свого часу всі полюбили Tomb Raider: лазити, думати й іноді дивитися вниз із думкою: "Ну ні, туди я точно не стрибну". Спойлер - стрибнете. У фіналі трилогії майже всі механіки стали на свої місця. Перестрілок поменшало, зате акробатики, дослідження й головоломок - значно більше. Просторові загадки тут, мабуть, найкращі за всю нову трилогію. Дзеркала, величезні механізми, затонулі кораблі, кам'яні конструкції... Спочатку дивишся на механізм із виразом обличчя людини, яка випадково відкрила Blender, а через кілька хвилин рішення складається в голові настільки логічно, що навіть трохи образливо: "Ну як я одразу цього не побачив?" Особливо вдало зроблена система складності. Окремо можна налаштувати бої, навігацію й головоломки. Якщо зовсім застрягли, Лара делікатно натякне: "Праворуч є важіль! Улльо?". Приємно, що гра не кричить його в перші десять секунд, як це люблять робити сучасні блокбастери. Бої теж змінили акценти. Найефективніше працює скрадання: тихо підвісити ворога на дереві (Лариса Бетменівна, це ви?), розчинитися в джунглях або методично прибирати патрулі з високої трави. Гра всіляко натякає, що Лара - археологиня, а не мобільний кулемет. Спіймали бюстом кілька куль — готуйтеся до завантаження останнього збереження. Особливо запам'ятовується Пайтіті - велике живе місто-хаб, де можна спілкуватися з місцевими, брати побічні завдання, спостерігати ритуали й просто трохи перевести подих між черговими древніми катастрофами і культами. До того ж основний сюжет не змушує бігати по всіх знаках питання на мапі. Хочете - досліджуйте, не хочете - гра спокійно поведе далі, не очікуючи необхідної прокачки. Єдине, що іноді збиває з ритму: - плавання у великих печерах легко перетворюється на конкурс "де тут верх?"; - ціна помилки в головоломках часом болючіша, ніж сама загадка; - мотузка відкрила нові можливості... красиво впасти; - якщо вже ввімкнув підказки, то хоча б не відкривай YouTube. Є ще трохи гідності. Shadow of the Tomb Raider гідно завершує історію нової Лари Крофт. Вона показує її більш людяною, але незмінно впертою - з тих людей, які скоріше самотужки посунуть древній храм, ніж попросять когось потримати ліхтарик. І найбільший комплімент грі в тому, що після фіналу зовсім не виникає думки: "Ну це ж не трилогія". Вона завершує історію так, що замість "нарешті закінчилося" думаєш лише одне: "То коли наступна пригода?"

[h1]Завершение трилогии, в котором исследование и гробницы возвели в абсолют[/h1] Финал современной трилогии о Ларе Крофт получился самым атмосфероцентричным и глубоким в плане исследования. Разработчики сместили акцент с бесконечных пострелушек на то, ради чего серия изначально и создавалась — на исследование древних руин, выживание в диких джунглях и разгадывание тайн. Главные козыри: Доведённый до ума геймплей: Геймдизайн стал на порядок глубже. Стелс в джунглях с использованием грязи и маскировки ощущается отлично, а боевая система стала сложнее и интереснее. Вертикальность локаций, паркур и подводное исследование сделаны на высочайшем уровне, даря то самое чувство настоящего приключения. Изощрённые головоломки и гробницы: Здесь самые масштабные, красивые и продуманные гробницы за всю трилогию. Загадки действительно заставляют подумать, активно используя физику, воду и механизмы ancient-эпохи. Проходить их — чистое эстетическое и интеллектуальное удовольствие. Графика, от которой всё ещё захватывает дух: Визуально игра выглядит просто фантастически даже сейчас. Густые джунгли Перу, работа со светом, детализация древних стел и потрясающая проработка воды выдают сочнейшую картинку, которая с легкостью умывает большинство современных новинок. Сухой остаток: Посредственный сюжет: Финальный аккорд истории получился сценарно слабым. Драма вокруг «апокалипсиса майя» и ордена «Троица» соткана из самоповторов и притянутых за уши конфликтов, а диалоги периодически вгоняют в уныние. К счастью, затягивающий игровой процесс полностью компенсирует эти косяки. Вердикт: Shadow of the Tomb Raider — это красивое, медитативное и крайне увлекательное приключение, доверху набитое отличными гробницами и атмосферой исследований. Достойная точка в трилогии. Всем настоятельно рекомендую к прохождению.