Resident Evil 6 — гра, яку незаслужено називають «реанімацією» серії
Багато хто говорить, що Resident Evil 7 стала своєрідною «реанімацією» серії після шостої частини. Але особисто я з цим не погоджуюся. На мою думку, Resident Evil 6 просто не було що «реанімувати», адже це чудова гра зі своїм масштабом, сюжетом і особливою атмосферою.
Так, у гри є проблеми з управлінням, а деякі моменти можуть бути навіть досить незручними. Але не варто забувати, що Resident Evil 6 вийшла у 2012 році. Для свого часу багато її механік були цілком нормальними, а деякі навіть досить сміливими.
Найбільше мене вражає саме підхід до сюжету. Нам показують одну велику історію одразу з кількох різних перспектив. У грі є чотири кампанії та загалом вісім персонажів, за яких можна пройти гру. І це, на мою думку, справжній фурор для Resident Evil 6. Кожна кампанія має власний стиль, атмосферу та емоційний акцент, а разом вони поступово складаються в одну масштабну історію.
Особливо запам’ятовуються персонажі та їхні особисті історії. Геройська жертва Пірса заради свого товариша справді пробирає до мурашок. Між Клер і Джейком поступово виникає цікава хімія, яка робить їхню історію значно цікавішою. За Елену відчувається відчай і водночас надія врятувати близьку людину. А кампанія Ади показує події з іншого боку та дозволяє краще зрозуміти її мотиви й роль у всій цій історії.
І саме тут, на мою думку, Capcom зробила дуже сміливий крок. Resident Evil 6 намагалася показати серію чимось більшим, ніж просто survival horror. Це вже був масштабний екшен із драмою, особистими історіями персонажів, різними стилями проходження та великою кількістю сюжетних ліній. Так, такий підхід сподобався далеко не всім, але особисто я вважаю, що Capcom зі своїм задумом впоралася.
Окремо хочу відзначити кооператив. Майже кожна кампанія чудово підходить для проходження вдвох, і саме в кооперативі Resident Evil 6 розкривається ще краще. Взаємодія між персонажами, спільні бої та різні ситуації роблять проходження набагато веселішим.
Єдиною кампанією, яку я вважаю невдалою саме для кооперативного проходження, є кампанія Ади. І проблема тут не стільки в самій історії, скільки в доданому другому агенті. На мою думку, це суперечить самій концепції Ади, адже вона звикла працювати одна. Через це другий гравець значну частину часу може відчувати себе зайвим.
Усі основні дії, сюжетні сцени та взаємодія з навколишнім світом фактично прив’язані до Ади. Гравець, який керує агентом, у деяких моментах може просто стояти осторонь і чекати, поки Ада виконає необхідні дії. Для кооперативної кампанії це не найкраще рішення, особливо якщо порівнювати її з іншими кампаніями гри.
Попри всі недоліки, Resident Evil 6 для мене — це дуже недооцінена частина серії. Вона не ідеальна, іноді незручна, місцями надто масштабна та сильно відходить від класичної формули Resident Evil. Але саме завдяки цьому вона залишається унікальною.
Це гра, яка не просто розповідає одну історію — вона дозволяє побачити її з різних сторін і прожити її разом із різними персонажами. І якщо оцінювати Resident Evil 6 не лише як survival horror, а як масштабну сюжетну екшен-гру у всесвіті Resident Evil, вона розкривається зовсім по-іншому.
Особисто для мене Resident Evil 6 — чудова гра, яка заслуговує значно більшої поваги, ніж отримує.
