За свій цінник Galli Poli — досить непогана гра, особливо якщо хочеться динамічного шутера, де не потрібно пів матчу бігти до точки, щоб потім отримати кулю від людини, яку ти навіть не побачив. Тут усе відбувається швидко: постріли, вибухи, штурми позицій — гра майже постійно тримає тебе в русі.
Але є кілька моментів, які дуже псують враження.
Перше — боти. Коли в матчі не вистачає живих гравців, гра докидає ботів, і сама по собі ця ідея нормальна. Проблема починається тоді, коли бот займає важливу роль на кшталт офіцера чи снайпера, а потім поводиться так, ніби його головна місія — милуватися текстурами землі. У результаті потрібна роль зайнята, але користі від неї приблизно як від дверей у танку.
Прокачка теж зроблена досить дивно. Немає нормального вибору, що саме ти хочеш розвивати. Бігаєш певним класом або користуєшся конкретною зброєю — гра сама вирішує, який перк тобі прокачати. Хотілося б хоча б трохи більше свободи, щоб можна було будувати свій стиль гри, а не отримувати розвиток персонажа за принципом: «ось тобі перк, не дякуй».
Окреме питання — гранати та артилерійські гармати. Траєкторія польоту гранати іноді відчувається так, ніби її розраховує не фізичний рушій, а шаман із кубиком D20. Те саме з пострілами з гармати: зрозуміти, куди саме прилетить снаряд, спочатку дуже складно. До цього можна звикнути, але механіка точно могла б бути більш зрозумілою та передбачуваною.
Ще дуже хочеться, щоб розробники переробили оптичний приціл у розвідника. На середніх і дальніх дистанціях сама наявність оптики — великий плюс, але центральна точка настільки тонка й непомітна, що посеред бою буквально розчиняється у фоні. Інколи складається враження, що ти не цілишся у ворога, а граєш у мінігру «знайди піксель». Звичайний хрестик або хоча б жирніша центральна точка зробили б прицілювання набагато комфортнішим.
Попри все це, Galli Poli затягує саме своєю динамікою. Матчі не перетворюються на симулятор пішого туризму, постійно щось відбувається, а перестрілки можуть бути реально веселими.
Тому за свою ціну гра цілком заслуговує уваги. Основа тут хороша, але деякі механіки ще виглядають так, ніби їх привезли на поле бою прямо з раннього доступу й забули розпакувати. Якщо розробники допиляють ботів, прокачку, балістику та приціли — з Galli Poli може вийти справді дуже хороший шутер.
