Ця гра стала для мене справжньою манною небесною, адже я давно хотів пройти перший Half-Life, та все ніяк не наважувався. І як же сильно я зрадів, коли дізнався про існування такого ремастера! Хоча, з огляду на кількість часу та зусиль, вкладених у цю гру, я б назвав її повноцінним ремейком.
Можливо, через те, що я не проходив оригінал, для справжніх олдфагів моя думка буде невалідною і так далі, але мені здалося, що любов розробників до оригінальної гри відчувається буквально в кожному пікселі, в кожній хвилині хронометражу. Все зроблено просто неймовірно якісно, аж не віриться, що це справа рук команди фанатів, а не якоїсь величезної студії. Востаннє подібне я відчував, коли проходив Enderal, який також є плодом праці неймовірно талановитих ентузіастів.
Тож, повертаючись до Black Mesa. Я зараз анітрохи не гіперболізую, коли кажу, що це був один із найкращих шутерних досвідів у моєму житті. Настільки якісного, концентрованого й цікавого геймплею, який ніде не просідає, я, можливо, взагалі ніколи не бачив у шутерах, тож цілком імовірно, що ця гра посідає місце на моєму особистому п'єдесталі. Розмірковуючи після проходження, я взагалі не можу виділити якихось серйозних мінусів. Це, звісно, не означає, що такий геймплей сподобається всім: це все-таки класичний шутер старої школи з усіма відповідними наслідками, плюс елементи головоломок і навіть трохи платформінгу. Але в мене ніколи не було проблем з архаїчними фічами олдових ігор, я навіть відверто від них кайфую. У цьому випадку великий «квейківський» арсенал зброї, між якою постійно доводиться перемикатися залежно від ситуації, додає неймовірної глибини, хоч і є доволі незвичним за сучасними стандартами.
Сюжет тут крутий і по-справжньому затягує. Він не просто «щоб було», він реально цікавий та інтригує. А ще тут неймовірний environmental storytelling. І це не звичний, уже заїжджений варіант із записками, аудіологами чи іншими прийомами, які зараз використовують буквально всі. Ні, тут ти дивишся на все своїми очима і, якщо є клепка в голові, складаєш два плюс два й розумієш, що відбувалося в конкретній локації та як до цього дійшло. Діалогів тут теж небагато: ніхто тобі нічого не розжовує і не пояснює на пальцях, як дитині.
Візуал приголомшливий. Хоч багато чого взято за основу з другого Half-Life, все покращено на кілька голів, у тому числі деталізація та ефекти. Арт-дизайн і левел-дизайн абсолютно шедеврального рівня, і, що дуже важливо, якість не просідає на жодному етапі гри. Чудові й рівні в лабораторії, і в тунелях, і на поверхні, і в реакторі, і в Зені. Регулярно зависаєш, просто насолоджуючись місцевими краєвидами.
Звуковий дизайн і саундтрек теж на висоті.
Я, звісно, очікував, що гра буде якісною, але навіть у найоптимістичніших сподіваннях не міг повірити, що аж НАСТІЛЬКИ. Абсолютно шедевральна гра, яка, як на мене, дарує наближений до ідеалу відеоігровий експіріенс у жанрі шутерів. Єдина придирка (підозрюю, вона могла перекочувати ще з оригіналу, але виправити її все ж варто було): я натрапив на кілька моментів, де можна себе засофтлочити, через що доводилося завантажувати попередній сейв. 9.2 із 10.
